Батьки зниклих безвісти студентів педагогічного коледжу з містечка Айоцінапа під час акції в Мехіко у п'яту річницю зникнення їхніх дітей, Мексика, 26 листопада 2019 року. Офіційне розслідування вважає, що у листопаді 2014 студентів затримала поліція дорогою до міста Іґуала і передала місцевому наркосиндикату, який їх ймовірно вбив
Фото:

EPA-EFE/JOSE MENDEZ

Минулий рік став найкривавішим у новітній історії Мексики за останні десятиліття. Було вбито 36 тисяч людей. Більшість з них загинули у «війні» між наркокартелями та владою. Обіцянки популярного президента Мануеля Обрадора зупинити насилля «обіймами, а не кулями» поки залишаються лише словами. А новини з деяких штатів Мексики все більше нагадують хроніки з охопленої справжньою війною країни.

«Пекельний четвер» або поразка влади наживо

17 жовтня 2019 року загін з 46 спецслужбовців оточив будинок у найбагатшій частині міста Куліакан, столиці північного штату Сіналоа. Всередині без охорони перебував Овідіо Гусман — син Хоакіна «Коротуна» Гусмана, колишнього лідера наркокартелю Сіналоа, якого в 2019 році засудили до довічного ув’язнення у США.

Військові сподівалися швидко арештувати Гусмана та за 25 хвилин переправити його в аеропорт міста. Прикриття забезпечували ще 145 солдатів, поділених на чотири групи. 

Проте заскочити лідерів картелю зненацька не вдалося. Вже через кілька хвилин пролунали перші постріли — і стало зрозуміло, що про безкровну операцію можна забути. Почався «пекельний четвер», який закінчиться чи не найбільш принизливою поразкою мексиканської влади за 13 років війни проти наркотиків.

Старші брати Гусмана мобілізували 375 бійців і на декілька годин взяли в облогу як військових, так і майже 800 тисяч жителів міста. Події розгорталися так.

Хроніка «пекельного четверга»
Палаючі автомобілі у «пекельний четвер» — день збройного зіткнення мексиканських військових та поліції із бійцями наркокартелю в місті Куліакан, штат Сіналоа, Мексика, 17 жовтня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/STR

Поліцейські на вулиці у місті Куліакан в день арешту сина колишнього лідера наркокартелю Сіналоа Овідіо Гусмана, який переріс у збройне протистояння поліції штату та військових з найманцями наркокартелю. Протягом кількох годин у місті загинуло 14 людей, з них четверо цивільних та двоє силовиків. Ще 18 військових було поранено
Фото:

EPA-EFE/IVAN MEDINA

Хвиля жорстокості

Криваві сутички між наркокартелями та правоохоронцями у Мексиці не є чимось новим. За декілька днів до подій у Куліакані під час атаки на патруль у штаті Мічоакан загинуло 13 поліцейських. Проте, провал операції із затримання Гусмана приголомшливим: чи не вперше наркокартель настільки відкрито, фактично у прямому ефірі, кидає виклик владі і перемагає. «Війна з наркотиками», яка триває вже 13 років, так і не змогла змінити ситуацію на краще.

Мексиканські картелі почали набирати сили наприкінці 1980-х після послаблення колумбійських наркоторговців. Поступово мексиканці здобули контроль над поставками до США кокаїну з Колумбії, героїну та марихуани з Мексики та синтетичних наркотиків на кшталт метамфетаміну та фентанілу — з Мексики та Китаю. 

За активної участі США у 2006 році президент Мексики Феліпе Кальдерон оголосив початок «війни проти наркотиків». Для наступу на наркокартелі задіяли армію замість поліції, яку звинувачували, часто виправдано, у зв’язках із організованою злочинністю. Вже за декілька місяців близько 20 тисяч військових брали участь в операціях по всій країні. У наступні роки владі вдалося або арештувати, або вбити десятки лідерів картелів.

Військові патрулюють вулиці у місті Трес Палос, Мексика, 18 січня 2007 року. Мексиканська армія з 2006 року почала брати активну участь в операціях, пов'язаних з торгівлею наркотиками всередині країні та за її межами. Вони практично замінили поліцейських, які дискредитували себе зв'язками з місцевими наркокартелями
Фото:

EPA/DAVID DE LA PAZ

Але це лише погіршило справи. Після усунення лідера картелю розпочинається кривава боротьба між претендентами на його спадок. Картель розпадається на менші групи, що продовжують війну між собою та завзято протистоять урядовим силам. Інші картелі також відчувають ослаблення конкурентів і зазіхають на їхню територію.

Як наслідок, кількість вбивств сягнула найвищого за всю історію Мексики показника. У 2018 році — 34 тисяч загиблих, а у 2019-му — вже 36 тисяч. За 13 років наступу на картелі у країні з населенням 126 мільйонів загинули близько 300 тисяч людей. Ще 60 тисяч зникло безвісти. Ймовірно, що більшість з них опинились у масових захороненнях, які знаходять майже щодня.

Жертвами боротьби картелів за територію і канали транспортування наркотиків стають не лише їхні конкуренти та правоохоронці. Наркокартелі викрадають людей, вимагаючи викуп, примусово рекрутують молодь, встановлюють власні закони і підкреслено жорстоко карають тих, хто чинить опір.

У 2011 році у місті Монтеррей загинуло 52 людини. Це були відвідувачі та працівники казино, яке підпалили члени картелю Лос Зетас, бо власник відмовився платити їм за «захист».

Рідні загиблих в пожежі у казино міста Монтеррей створили пам'ятний меморіал в першу річницю трагедії, Мексика, 25 серпня 2012 року. Члени картелю Лос Зетас підпалили будівлю казино через грошовий борг його власника. У пожежі загинули 52 людини — відвідувачі та працівники закладу
Фото:

EPA/MIGUEL SIERRA

У 2012-му розстріляли 72 нелегальних мігрантів, які не захотіли стати вбивцями на службі того ж картелю. У 2014 році за досі нез’ясованих обставин зникли 43 студенти, що протестували проти дій місцевої влади. За офіційною версією, їх викрала поліція та передала місцевому наркокартелю.

Родичі жертв теж часто платять життям за вимоги покарати винних. Десятого травня 2017 року, на день Матері, вбили Міріам Родрігес. Злочинці помстились їй за те, що вона очолювала організацію родичів жертв наркокартелів і домоглася вироку для вбивці своєї 14-літньої доньки. 

Оскільки влада не може захистити населення, в деяких штатах жителі самі створюють групи самооборони. У січні 2020 року всю Мексику шокували світлини 19 озброєних гвинтівками дітей віком від 5 до 16 років. Самооборона у штаті Герреро озброїла дітей для протидії банді, що 16 січня викрала та вбила 10 місцевих жителів.

Жінки та діти зі зброєю стоять на варті промади Алкозакан у штаті Герреро, Мексика, 14 січня 2020 року. Неповнолітні взяли на себе відповідальність за охорону села від банд на рівні з поліцейськими загонами. Герреро — один з найбідніших і найжорстокіших штатів Мексики, в якому тільки у 2019 році офіційно зафіксували 1875 вбивств
Фото:

EPA-EFE/JOSE LUIS DE LA CRUZ

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

Сила картелів 

Труднощі у боротьбі з наркокартелями пояснював ще сам Кальдерон. «Наш північний сусід — найбільший споживач наркотиків у світі та водночас найбільший продавець зброї у світі». Від продажу наркотиків у США наркокартелі заробляють до 29 мільярдів доларів щороку. З США до Мексики потрапляє близько 70% зброї, вилученої у злочинців.

Високі доходи дозволяють картелям залучати найкращих спеціалістів. Одна з донедавна наймогутніших та найжорстокіших злочинних організацій — Лос Зетас — сформована з колишніх членів елітних мексиканських військ. 

Наркокартелі мають «своїх людей» не лише на місцевому, а й на найвищому рівні влади та правоохоронних органів. У грудні 2019 року в США заарештували колишнього міністра безпеки Гарсію Луну. Він був одним з ідеологів «війни з наркотиками», що тісно співпрацював із американськими колегами. За словами слідчих, він роками допомагав картелю Сіналоа уникати переслідування в обмін на мільйонні хабарі. 

Коріння інфільтрації картелями слід шукати ще у політичній монополії лівоцентристської Інституційно-революційній партії, яка 71 рік утримувала владу і загалом взаємовигідно співіснувала з наркоторговцями.

Картелі карають тих правоохоронців, які відмовляються співпрацювати з ними. Так, лише за 10 днів у травні 2008-го наркокартелі вбили трьох керівників федеральної поліції Мексики. Кількість жертв серед місцевих поліцейських перевищує тисячу людей.

Військові ведуть затриманого голову наркокартеля Сіналоа Хоакіна Гусман Лоера, відомого як «El Chapo», Мехіко, Мексика, 22 лютого 2014 року. Наркобарона затримували двічі і двічі він втікав, вдруге через каналізацію. Від 2016 року El Chapo відбуває строк у в'язниці, з якої втік у 2015 через півторакілометровий тунель під його камерою
Фото:

EPA/MARIO GUZMAN

«Обійми замість куль» нового президента 

Змінити стан справ пообіцяв обраний наприкінці 2018-го року президентом Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор. Нещадний критик мексиканських політичних еліт заявив, що війну закінчено. «Ми хочемо миру. Ми відмовляємося від полювання на лідерів картелів. Наша ціль — зниження кількості вбивств». Президент пообіцяв зосередитись на реабілітації, а не покаранні наркозалежних, створенні можливостей для вразливих верств населення і подоланні корупції та бідності. Такі обіцянки охрестили його ж словами: «обійми — не кулі» . 

На думку багатьох експертів, це крок у правильному напрямі. Дослідники переконують, що владі слід нарешті звернути увагу на причини жорстокості: токсичне поєднання бідності, слабкості державних інститутів та ендемічного повсякденного насилля, у тому числі у сім’ях.

Втім, це не принесе плоди миттєво. Фалько Ернст з Міжнародної кризової групи застерігає, що відмова Обрадора від активного стримування картелів є помилкою. Зараз держава, на погляд експерта, лише реагує на дії злочинців, і «апетит» наркокартелів в умовах безкарності зростає.

Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор заявив, що за його керівництва у країні більше не буде «полювання на лідерів картелів» і пообіцяв зосередитись на реабілітації наркозалежних громадян, Мехіко, Мексика, 11 липня 2018 року
Фото:

EPA-EFE/JOSE MENDEZ

Провал начебто несанкціонованої вищим керівництвом операції із затримання Гусмана підкреслює, що у влади досі немає чіткого бачення того, як вже зараз стримати насилля. 

До того ж, через тиск з боку США новостворена Національна гвардія зосередилась на зупинці потоку тисяч нелегальних мігрантів з Центральної Америки замість того, щоб замінити погано підготовлених для боротьби зі злочинністю військових. Армія і далі дублює функції поліції. Її звинувачують у тортурах та інших порушеннях прав людини.

Тиск адміністрації Дональда Трампа посилився після жорстокого вбивства невеликим картелем у листопаді 9 людей із подвійним громадянством США та Мексики: трьох жінок та шістьох дітей віком від кількох місяців до 8 років. Трамп закликав Мексику «вести війну з наркокартелями і стерти їх з лиця землі». Він пообіцяв визнати картелі терористичними організаціями. Це дозволило б спецслужбам США діяти на території Мексики без будь-якого погодження.  

Та на думку колишнього посла Мексики у Вашингтоні Артуро Сарухана, США повинні, перш за все, обмежити потік зброї та виручки від продажу наркотиків у Мексику. А також збільшити виявлення наркотиків, що надходять через південний кордон.

США також слід допомогти реформувати правоохоронну систему Мексики. Поліція слабко тренована, недофінансована та деморалізована — офіцери самі купують собі форму та навіть кулі. Судова система громіздка та повільна — карається лише 2% злочинів.

Сім'я та друзі загиблих з мормонської громади Бавіспе прощаються з рідними у селищі Ла-Мора, штат Сонора, Мексика, 7 листопада 2019. Трьох жінок і шестеро дітей однієї з найстаріших мормонських громад розстріляли бойовики наркокартелю у їхніх автівках дорогою до родичів у штат Чіуауа 5 листопада
Фото:

EPA-EFE/LUIS TORRES

Наразі Обрадор звинувачує у невтішній статистиці своїх попередників. Але з кожним днем його відповідальність за нестримне насилля зростає, а впевненість мексиканців у правильності його політики падає.

Проте, зростання кількості вбивств в останні місяці дещо сповільнилося. А підвищення соціальних стандартів та запровадження стипендій для 2,3 мільйонів молодих мексиканців може з часом дати ефект, якщо економіка нарешті почне зростати. 

Крім того, заарештований у США один із лідерів «війни з наркотиками» Гарсія Луна може розкрити корупційні мережі у верхівці мексиканської влади, які заважають вести ефективну боротьбу з картелями.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: