Я повернувся з Лондона з відрядження 6 березня. Моя компанія на той час уже працювала дистанційно, і я теж залишився вдома. Вже за три дні після повернення я відчув себе хворим. Це нагадувало грип, а в моєму випадку грип часто переростає в бронхіт чи запалення легень.

Десь 14 березня мій клієнт з Лондона сказав, що контактував із людиною, в якої підтвердили коронавірус. І у нього, здається, теж. Ну що ж 一 треба перевіритися й мені!

Дзвоню в свою страхову компанію і прошу перевірки, описую симптоми і кажу, що повернувся з Лондона. Жодна клініка не захотіла мене приймати, всі лікарі відмовились приїжджати до мене додому. Декларації з сімейним лікарем я не уклав, бо думав: навіщо, в мене ж страховка є.

За два дні я таки повернувся до наміру протестуватися. Набираю 103:

一 Дзвоніть до сімейного лікаря.

І та сама історія про те, що у мене його немає. Ще кілька дзвінків 一 і довелося зімпровізувати:

一 Мій лікар 一 пан Таранько.

Називаю прізвище лікаря, який приходив до мене, коли мені було 14 років 一 і це спрацьовує! Ура, тепер у мене є сімейний лікар 一 пан Таранько.

Новоспечений сімейний лікар Таранько спочатку сказав прийти в кабінет 102Б, але потім 一 передумав:

一 Дзвоніть у «швидку». Кажіть, що вам дуже погано, ви помираєте, у вас усі симптоми коронавірусу і ви були в Лондоні. І все, мовчіть.

Я виконав вказівки, і «швидка» приїхала.

Лікарі були вбрані у захисні костюми і всім своїм виглядом кричали: «Ми приїхали за хворим на COVID-19!» Я уявив, як абсолютно кожен мій сусід дивиться на це дійство з вікна, і, відповідно, дуже хотів якнайшвидше втекти з-під свого під’їзду. Але ж ні.

一 Де були? Що робили? Які симптоми? Коли повернулись? З ким контактували? 一 засипали мене запитаннями, а тим часом з середини «швидкої» чулось:

一 Каже, був у Лондоні. Повернувся 9 числа. Хворий на коронавірус.

Після цього всього ми нарешті поїхали у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню. Експрес-тестів на виявлення коронавірусу там не було. Лікарка чесно про це сказала.

У мене взяли одразу два аналізи: на грип та COVID-19. Результатів чекати від 5 до 7 днів, тому мене поклали у лікарню. Я не був до цього готовий. Мені вручили маску і провели в мій «азкабан», тобто 一 палату №6. Це ізоляційний бокс, але зі звичайними офісними меблями, а ще там немає раковини і туалет спільний. В інших номерах умови кращі: більше місця та є умивальник. Але палата досить нормальна.

Поставили мені крапельницю, взяли кров із вени, і на цьому 一 крапка в лікуванні. До того ж, не минуло й тридцяти хвилин, як мені друг скинув статтю, де написано: «Мешканець Львова 1990 року народження повернувся з Лондона 6 березня, де захворів на коронавірус». Таким чином у перший же день я став «хворим» на коронавірус.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

Підйом о 6 ранку 一 я прокидаюся в інфекційній лікарні під час пандемії! Це якийсь сюр. З коридору лунає голос панянки:

一 Хвооорі! Сніданок! Хлопчики й дівчаааатка, снііідааанок! 

І тут розпочинається квест: треба вийти зі своєї палати в момент, коли нікого немає в коридорі, швиденько обробити руки антисептиком, взяти обід зі столика і повернутися в свою палату.

Така процедура відбувалася щоразу, коли приносили їжу. Пані, яка її розносила, була справжнім турботливим героєм цих днів. Вона завжди кричала, а ще давала людям прізвиська і дуже хвилювалася, щоб усі поїли: 

一 Пане, ти поїв? Красуню, бери печиво! Новояворівськ, яблучко візьмеш?

Весь персонал працює в спеціальному одязі. У мене із захисту 一 маска для обличчя та попечені антисептиком руки. Туалет та коридор 一 спільні для всіх. Тобто, коли ти не інфікований коронавірусом, то маєш усі шанси його підчепити прямо там. Так, лікарню миють часто: 4 рази на день миють і підлогу, і всі предмети в палаті. Але цей спільний туалет...

Приходить лікар. Поміряв температуру, послухав мене.

一 Пацієнт, у вас немає пневмонії. Температура 36,6.

Після нашої розмови я зрозумів, що здоровий, а мої легені чисті (рентген робили в перший день). Попри все, я мушу чекати результатів аналізу на коронавірус саме тут.

Мій лікар Таранько відповідально займався моїм випадком: дзвонили і моїй дружині, і мені, все запитували та цікавилися. Якось я навіть уявив собі лікаря Таранька в супергеройському костюмі, за приготуванням вакцини, аби врятувати людство.

Приємно здивував і заступник головного лікаря Ігор Берник. У мене загалом склалося нормальне враження про роботу лікарні.

Мої дні перетворювалися в рутину і минали за однаковим сценарієм: підйом о 6-ій, сніданок, огляд і заміри температури, дистанційна робота, вечеря, сон.

В суботу, 21 березня, лікар сказав, що результати будуть аж у понеділок. Тобто, результат аналізу я отримаю за 7 днів перебування в лікарні, де потенційно хворі на коронавірус ділять зі мною спільний туалет і коридор.

Мене трохи почала накривати депресія: 5 днів без душу та базової гігієни, 5 днів у кімнаті, 5 днів в очікуванні. Добре, хоч друзі та дружина підбадьорювали.

В понеділок, 23 березня, близько обіду прийшов лікар і сказав, що в мене немає коронавірусу. Я тієї ж миті почав збиратися геть. А тим часом з коридору:

一 А Новояворівськ також виписують? Новояворівськ, ти йдеш їсти?

***

Я виписався з лікарні і планую пробути вдома на самоізоляції 14 днів. Мій друг працює в ІТ-компанії, і їм пропонують придбати експрес-тести за 5 баксів. Я візьму два 一 для себе та дружини. Ми обов’язково їх зробимо.

У мене немає COVID-19. Принаймні, не було.

Думка редакцiї може не збiгатися з думкою автора

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: