«У мене взагалі супермікс»: хто і що купив на «Книжковому Арсеналі» (ФОТОРЕПОРТАЖ)
«Книжковий Арсенал» триває: там презентують і дискутують, дають автографи і радіють зустрічам. І впродовж усіх фестивальних днів сумки, рюкзаки, а іноді й цілі візки наповнюються книгами. Ми запитали у відвідувачів «Книжкового Арсеналу», що вони купили, яким виданням найбільше радіють і чому.
Оксана, юристка
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Книгу про Далі я купила, бо люблю мистецтво і мені дуже сподобалася минулорічна «Це Воргол». А Мілтона Фрідмана тому, що видавництво «Наш формат» видає взагалі дуже багато цікавих книг і серед всього різноманіття я вибрала те, що може бути корисним у моїй роботі».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Володимир, бармен
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Про мистецьке видання «Наполеон Орда і Україна»: «Це для мене студентська історія. Колись я натрапив на матеріали Наполеона Орди в архітектурній бібліотеці. Я бачив це все просто в сканах і ніколи не думав, що хтось це видасть. А коли побачив, що видав, то купив.
А це просто крутий альбом Котарбінського. Тут все. Як сказав мені продавець: «Тут чотири кілограми чистого мистецтва. Можу допомогти донести до таксі». І в мене є ще трохи про історію Києва і художня література».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Олена, власниця продакшн-студії
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Я чекала на книжку «Правда про справу Гаррі Квеберта», бо чула від знайомої дуже схвальні відгуки. У неї вже є російське видання, але знайома казала, що українське все одно його купить.
«Шлях митця» також є в російському виданні, але в нас його нарешті переклали і це класика саморозвитку.
Ще в мене тут шпигунський роман, книга з сексуальним контекстом і ще одна класика».
Марія, копірайтерка, та Сергій, експерт з антикорупції в проекті Євросоюзу
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Сергій: «В мене тут є комікс дитині, є трилер для мене. А ще ми з Машею вирішили, що хочемо перечитати «Маленького принца».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Марія: «У мене взагалі супермікс: «Паризький архітектор» про Другу світову війну і єврейське питання — я цікавлюся цією темою ще з часів університету; «Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи» — я вчуся у Швеції і фанатію від всього скандинавського; книжку «Французьке виховання» мені порадила подруга як альтернативу традиційному вихованню дітей; «Як працює путінська пропаганда» — я хочу писати свою магістерську роботу про російську пропаганду; і «Як писали класики» — я працюю копірайтером, тому це для мене також цікаво».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Саша, студентка, «нероба»
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Мені здається, можна не відповідати, чому я все це купила. Бо я хвора людина. (друзі Саші сміються — ред.)
Я довго шукала цю книжку, просто торкніться до неї — класна цицька. Я ходила на курси до Густава Водічки і він радить почитати Гаріка (Корогодського — ред.), бо він пише за його системою. Я дуже довго хотіла знайти цю книжку, нарешті знайшла її тут і ця цицька справила просто найкраще враження.
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Ще купила «Коханця Леді Чаттерлей», бо кажуть, що там дуже крутий переклад Соломії Павличко».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Ніна Турчинова, психолог
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Тут усе дитячі книги. У мене четверо дітей і мені потрібно було забезпечити їм читання на літо».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Дмитро Томашпольський і Олена Дем’яненко,
режисери, продюсери й сценаристи
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Це книжки наших друзів і товаришів: Жені Чуприни, Івана Семесюка, Олексія Нікітіна, Андрія Куркова. Також тут є класик психоаналізу Еріх Фромм і дуже велике та красиве видання «Тисячі і однієї ночі».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Юля, студентка архітектурного факультету
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Цю книгу мені дуже радила подруга. Раніше вже читала Таню Малярчук і мені сподобалось. Також я купила книгу «Сни неофіта», бо мені порадила ще одна жінка, яка там купувала книги».
Сергій, вокаліст гурту «Фіолет», директор фестивалю «Бандерштат»
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Люблю історичні книжки, люблю наукові книжки і люблю Стівена Кінга».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Діана, студентка інституту Бойчука, вчиться графічному дизайну
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Я вчора купила вісім книг, але вони вже вдома. Купила «Це Далі», «Шевченко від А до Я», там дуже крутий книжковий дизайн. Мені взагалі подобаються арт-буки, цьогоріч їм на Книжковому Арсеналі приділили велику увагу.
Щодо Фріди, то мені подобається і її творчість, і вона сама, й загалом сильні незалежні жінки. Й у цього видання теж хороший книжковий дизайн».
Максим, приватний підприємець, Світлана, сценаристка, зараз у декреті,
і їхня донька Ніна
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Світлана: «Це новинки, які порекомендували моєму чоловікові. А це наша улюблена поетеса Катя Бабкіна».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Максим: «Артура Гейлі я вже давно намагався знайти. Його «Аеропорт» я вже читав, тепер і «Готель» прочитаю.
Тетяна Стрижевська, письменниця
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Це для малечі. Це новинка видавництва «Фонтан казок», в якому вийшла й моя книга. Також я купила декілька книжок про Київ, бо люблю це місто і щоразу беру нові книжки, які з’являються про його історію».
Лєна, вивчає французьку у лінгвістичному університеті
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
«Харукі Муракамі я просто дуже люблю і не могла пройти повз чергову книжку. Вірші Пабло Неруди… Якось все так зійшлося у моєму житті: тільки недавно його для себе відкрила і захопилась, а вже сьогодні знайшла цю збірку на барахолці. Так зірки зійшлись».
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Олег Сидор-Гібелинда, історик, мистецтвознавець,
і Анатолій Фурлет, художник
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Олег: «Це книга робіт нашого спільного друга — Андрія Блудова. А ще ми брали участь у презентацію збірки галереї «Білий світ». Я автор текстів для обох цих видань. На презентації були директорка галереї Тамара Янович, власник Олесь Ян. І сьогодні ми презентували результат року роботи — великий спільний каталог.
Фото: Андрій Шурпенков/Громадське
Дуже добре і шляхетно, коли зараз люди починають збирати картини. І при цьому мають свій смак. Це завжди дуже ризиковано. Бо часом, щоб має минути одне-два покоління, щоб художника зрозуміли. Тож збирання мистецтва — це завжди сміливий кидок у майбутнє. Збірка — це теж артефакт. Важливо не тільки те, що збирають, а й той, хто збирає. Для нас Амбруаз Воллар, Дюран-Рюель чи Ханенко — це такі ж культурні герої, як Рєпін чи Дега».
- Поділитися: