У Росії заговорили про перепоховання Леніна — комуністи вже вимагають судити за таку ідею

Мавзолей Леніна
Мавзолей ЛенінаСоюз архітекторів Росії

Союз архітекторів Росії оголосив конкурс на найкращу концепцію використання Мавзолею на Красній площі в Москві після того, як з нього приберуть засновника та головного ідеолога СРСР Володимира (Ульянова) Леніна.

Про це повідомляється на сайті організації.

В оргкомітеті заявили, що перебування тіла Леніна у мавзолеї «в самому серці країни, яка усвідомила історичні помилки минулого, входить у протиріччя із сучасним усвідомленням щодо фіксації "вічної пам’яті" та є порушенням російської православної традиції, а також ролі самого вождя».

Трохи про усвідомлення

Пропонуємо трохи відступити від теми та не погодитись з російськими архітекторами, бо поки не так багато свідчень того, що Росія «усвідомила історичні помилки». Зокрема, три чверті росіян вважають радянську епоху найкращою в історії країни. А рівень схвалення Йосипа Сталіна у Росії б’є рекорди.

Також можна згадати відчайдушні спроби Росії не відпускати зі свого впливу колишні колонії, як приклад — війни в Грузії та Україні.

Російські комуністи проти переосмислення Мавзолею

Лідер «Комуністичної партії РФ» Геннадій Зюганов вже негативно відреагував на ідею конкурсу.

«Це брудна провокація людей, які не мають нічого спільного ні з історією країни, ні із серйозною архітектурою», — сказав він.

Також Зюганов закликав порушити кримінальну справу через проведення конкурсу.

Архітектори здають назад, але не до кінця

У відповідь на подібні закиди президент Союзу архітекторів Росії Микола Шумаков заявив, що конкурс абсолютно неполітичний, а його організатори не закликають до перепоховання Леніна. Попри критику, відмовлятися від конкурсу вони не планують.

«Ми пропонуємо знайти рішення для подальшого використання найвеличнішого витвору радянської архітектури», — сказав він.

Шумаков зазначив, що рано чи пізно питання про перепоховання Леніна треба буде вирішувати, сам він допускає, що це станеться років через 50. Більш того, і сам Ленін заповідав поховати його на цвинтарі у Петербурзі поруч із матір’ю, нагадав архітектор.

Найкращим виходом Шумаков бачить перетворення Мавзолею на філіал Музею архітектури. Також він пояснив, що Мавзолей є пам’яткою ЮНЕСКО, тому його не можна серйозно змінювати.

Історія Мавзолею

Мавзолей Леніна почали будувати у 1929 році, а завершили у 1930-му, його створювали за проектом архітектора Олексія Щусєва. Після смерті Леніна Фелікс Дзержинський наполіг на бальзамуванні першого лідера СРСР та похованні його у мавзолеї.

Відтоді російські науковці підтримують тіло Леніна у належному стані. У період 1953-1961 років усипальниця отримала назву Мавзолей Леніна і Сталіна, бо останнього також поховали тут. Однак під час правління Микити Хрущова тіло Йосипа Сталіна перепоховали.

Мавзолей відкритий для відвідувачів, він збирає великі натовпи туристів. Ще в радянські часи з’явилась приказка: «черга, як у Мавзолей» (а в СРСР добре зналися на чергах).

Путін проти поховання Леніна, росіяни — за, але пізніше

З кінця радянських часів у Росії неодноразово підіймали тему щодо перепоховання Леніна, однак досі жодна влада у Москві не мала політичної волі зробити це, зокрема і через сильну ностальгію росіян за СРСР.

На хвилі зростання прорадянських поглядів (дивись вище) президент Володимир Путін заявив, що «не треба його чіпати», тобто Леніна. На його думку, для багатьох росіян ця постать пов’язана з «досягненнями країни у минулому».

Водночас опитування демонструють, що більшість (63%) росіян в цілому згодні на перепоховання Леніна, однак половина з них вважає, що це треба зробити колись пізніше, коли вже не буде покоління тих, для кого ця фігура дорога.

18% росіян вважають, що Ленін — «великий вождь», тому його тіло по праву перебуває в Мавзолеї в центрі Москви, а 39% будівлю вже сприймають як туристичний об’єкт і ставляться до неї з байдужністю. 38% погодились з тим, що тримати тіло Леніна в Мавзолеї — неправильно та неприродно.

Комуністи-бальзамувальники

У новітній історії випадки бальзамування лідерів замість поховання доволі рідкісні, відзначаються цим комуністичні режими.

У Китаї після смерті бальзамували засновника комуністичної партії країни Мао Цзедуна, у В’єтнамі — президента Хо Ші Міна, у Північній Кореї — правителів Кім Ір Сена та Кім Чен Іра. Усі вони досі лежать у своїх усипальницях.