У світі фіксують випадки мавпячої віспи. ВООЗ каже, що потреби у масових щепленнях немає

Щонайменше в 11 країнах зафіксували випадки зараження вірусом мавпячої віспи. Наразі Всесвітня організація охорони здоров'я вивчає десятки випадків зараження, але гострої потреби проводити масове щеплення через поширення вірусу не бачить.

Про це повідомляє Reuters.

Експерт ВООЗ Річард Пібоді розповів, що основними заходами боротьби зі спалахом вірусу є відстеження контактів інфікованих та їх ізоляція. За його словами, цей вірус не так легко поширюється і досі не викликав серйозних захворювань.

Станом на 20 травня у ВООЗ звітували, що випадки мавпячої віспи зафіксували вже у 11 країнах, зокрема Європі, США, Канаді та Австралії. Міністерство охорони здоров'я України повідомляло, що у нас випадків захворювання на такий різновид віспи не зафіксовано.

Загалом цей вірус поширений серед тварин у низці районів Центральної та Західної Африки. Медики фіксували випадкові спалахи мавпячої віспи серед місцевих та мандрівників, тож таке масове поширення в інших країнах є нетиповим.

Наразі розслідуються понад 100 підтверджених та ймовірних випадків заражень вірусом мавпячої віспи за межами Африки. ВООЗ моніторить ситуацію із поширенням вірусу, співпрацює з країнами, надаючи рекомендації щодо протидії захворювання. Поки експерти вивчають, що могло спричинити його поширення. Доказів того, що вірус мутував, наразі немає.

Що таке мавпяча віспа?

Це віспоподібне захворювання, яке спричинюють віруси родини поксвірусів. За клінічними ознаками, мавпяча віспа схожа на натуральну віспу, але у більшості випадків протікає набагато легше.

У період проникнення до організму віспа мавп супроводжується сильним головним болем, гарячою, збільшенням лімфатичних вузлів, болем у спині та м'язах, слабкістю тощо. Такі симптоми можуть тривати до 5 днів, потім починається період висипання. У більшості випадків висипає спочатку обличчя, а потім інші частини тіла.

Вірус віспи мавпи передається від тварини до людини, рідше — від людини до людини. Для цього потрібен тісний контакт, тож у зоні ризику — члени однієї родини та медпрацівники.

Випадки захворювання часто зустрічаються поблизу тропічних лісів, де є тварини, які переносять вірус. Цей вірус виявляли у білок, гамбійських щурів, сонь, різних видів мавп тощо.

Найдовший задокументований ланцюг передачі мавпячої віспи від людини до людини становить 6 ланок. Вірус може передаватися через контакт з рідинами організму, ураження на шкірі або на внутрішніх поверхнях слизових оболонок, наприклад, у роті чи горлі, крапельно-крапельним шляхом та забрудненими предметами. Виявити вірус можна завдяки ПЛР-тестуванню.