У Японії почали розгляд позову проти Кім Чен Ина. П'ятеро втікачів із КНДР хочуть компенсації за «державне викрадення»

Про це повідомляє Associated Press.

У 1959 році КНДР розпочала масштабну програму повернення на батьківщину корейців, які опинилися за кордоном за часів окупації Корейського півострова Японією. За п'ятнадцять років (програму згорнули у 1984 році) до Північної Кореї повернулися понад 90 тисяч людей. Пхеньян обіцяв їм «рай на Землі» — тобто роботу, безкоштовні медицину й освіту, — проте насправді репатрійовані корейці (більшість із яких раніше жила на території Південної Кореї) зазнали гонінь і були змушені працювати в тяжких умовах на шахтах.

Деяким репатрійованим корейцям потім вдалося втекти з КНДР. П’ятеро з них у 2021 році подали позов проти Північної Кореї з вимогою компенсацій за, як це сформульовано в позові, «державне викрадення» — повернення на Корейський півострів шляхом обману й порушення там прав людини.

Одна з позивачок, 79-річна Ейко Кавасакі, повернулася до Північної Кореї у 1960 році, а у 2003 році втекла до Японії. В КНДР у неї лишилися дорослі діти. «У Північній Кореї я жила в стані шоку, журби й страху протягом 43 років», — сказала Кавасакі журналістам перед судом.

У серпні 2021 року суд дав дозвіл допитати Кім Чен Ина. Проте мало хто вірить у те, що лідер КНДР надасть свідчення — як і в те, що він погодиться виплатити по 100 мільйонів єн (900 тисяч доларів) компенсації кожному позивачеві в разі позитивного рішення суду.

Але, як наполягають захисники втікачів із КНДР, це дозволить показати, як Пхеньян незаконно й систематично використовував дешеву робочу силу коштом репатрійованих людей. А отже — створити юридичну основу для Японії в її подальших перемовинах із Північною Кореєю.

Між Японією та КНДР так і не було встановлено офіційних дипломатичних відносин. Зараз на японській території живуть близько пів мільйона етнічних корейців, але вони зазнають щоденної дискримінації, зазначає Deutsche Welle.