Економіка

Україна може отримати 600 млн євро від ЄС уже в січні — віце-президент Єврокомісії

30 листопада, 2016 16:05
Економіка/Україна може отримати 600 млн євро від ЄС уже в січні — віце-президент Єврокомісії
Зберегти
Вигляд
lead
Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс — про 600 млн. євро макроекономічної допомоги та про виконання Україною останньої передумови – зняття обмеження на експорт лісу-кругляку

Пане Віце-Президенте, наскільки ми розуміємо, ЄС планує надати Україні другий транш макроекономічної допомоги в розмірі 600 млн. євро. Для яких цілей надаються ці кошти? На що Україна може їх витратити?

Це макрофінансова допомога, яка надається для фінансування державного бюджету України. Тому це не пов’язано з якоюсь конкретною метою використання, але пов’язано зі здійсненням певних реформ, які повинні бути виконані для отримання виплат.

Ми зробили першу виплату цієї макроекономічної фінансової допомоги минулого року і зараз завершуємо підготовку здійснення другого траншу. Тобто майже всі умови, які Україна повинна була виконати,  всі умови стосовно проведення реформ, задоволені. І єдине питання, яке залишається відкритим, — це заборона на експорт лісу-кругляку, яка не відповідає умовам Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною (DCFTA).

Сьогодні ми почули чітку політичну позицію від Президента Порошенка та представників уряду попрацювати над цим питанням та надати йому найвищого пріоритету у Верховній раді. Дехто припускає, що це можна зробити ще цього року і виходячи з такого припущення, ми можемо готувати другий транш, який зможемо переказати вже в січні. 

Як щодо іншої умови надання другого траншу — належний доступ до соціальних гарантій внутрішньо переміщених осіб? Це також необхідна умова для отримання траншу, чи Україна може продовжувати над цим працювати навіть після отримання траншу?

Ми над цим працюємо, ми також отримували багато інформації від української сторони про внутрішньо переміщених осіб, про поновлення виплати пенсій і так далі. І ми бачимо, що в цьому напрямі існує прогрес. В будь-якому випадку ми будемо продовжувати моніторити цю ситуацію і повернемось до цього питання також в контексті виплати третього траншу макрофінансової допомоги. Тому що вся програма поділена на три транші і, хоча зараз ми говоримо про другий транш, буде також іще один. 

З боку ЄС ми розглядаємо нові можливості надання одностороннього доступу на ринки ЄС виробникам з України

Давайте поговоримо про заборону на експорт лісу-кругляку. Що Вам з цього приводу говорять українські посадовці?

Що стосується заборони експорту лісу-кругляку — так, вона зараз існує, але вона суперечить Угоді про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. Тому з цієї точки зору ми говоримо, що важливо, щоб Україна в односторонньому порядку не застосовувала нові торгові обмеження, які суперечать укладеній нами угоді. Особливо, з огляду на те, що з боку ЄС ми розглядаємо нові можливості надання одностороннього доступу на ринки ЄС виробникам з України.

Ми розуміємо, що це політично чуттєве питання в Україні, і що уряд шукає певні механізми пом’якшення цього. Але проект закону, розроблений урядом, — і ми мали технічні консультації з цього приводу з Комісією та Генеральним Директоратом з Торгівлі, який в першу чергу опікується питаннями торгівлі. Те, що ми бачимо, — це те, що проект закону в його теперішньому вигляді повністю відповідає умовам DCFTA (Угоді про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі — ред.), тому якщо він буде ухвалений, ми можемо вважати, що ця умова була виконана і здійснювати виплату.

Окрім заборони на експорт лісу-кругляку та проблем із соціальним забезпеченням внутрішньо-переміщених осіб, які були інші умови, чому виплата другого траншу була затримана?

Було багато передумов, описаних в меморандумі про порозуміння, який ми уклали в контексті цієї програми макрофінансової допомоги. Наприклад, було питання щодо закону про регулятора у сфері енергетики, що було однією з передумов виплати, цей закон вже ухвалений та підписаний Президентом.

Україна повернулась до економічного зростання. Цього року ми очікуємо ріст на рівні 1 — 2%, наступного — на рівні 2 — 3% зростання. Інфляція знизилась, цілі дефіциту бюджету досягнені. Фінансовий сектор в процесі реструктуризації

Але дійсно, варто сказати, що Україна робить значний прогрес в імплементації плану реформ, тому зараз ми говоримо лише про одне незакрите питання, яке потрібно вирішити.

Також, якщо подивитися на ширший аспект макрофінансової стабілізації, ми бачимо, що Україна повернулась до економічного зростання. Тому цього року ми очікуємо ріст на рівні 1 — 2%, наступного — на рівні 2 — 3% зростання. Інфляція знизилась, цілі дефіциту бюджету досягнені. Фінансовий сектор в процесі реструктуризації. Тому можна сказати, що Україні дійсно вдалося досягнути фінансової стабільності та повернутись до економічного зростання. І власне ця програма макрофінансової допомоги якраз спрямована на допомогу Україні в досягненні цих цілей. Тому ми бачимо, що загальні цілі цієї програми виконуються. Також Україна поновила програму співпраці в МВФ, яка була призупинена на певний час. Тому ми бачимо значний прогрес в сфері макроекономічної стабілізації.

Ви можете сказати, що ЄС працює паралельно з МВФ в цьому питанні? Тобто, якщо МВФ бачить, що Україна виконує необхідні умови для отримання траншу від МВФ, ЄС також готовий надавати свій транш?

Так, це правда, виплата траншу від МВФ – це одна із умов нашої програми макрофінансової допомоги. Але це – лише один із елементів. Ми погодили конкретний перелік реформ, який передбачений в меморандумі про порозуміння і ми йдемо за цим переліком.  

Як Ви оцінюєте реформи в Україні загалом, і зокрема реформи в галузі боротьби з корупцією?

Що стосується боротьби з корупцією, як ви знаєте під час саміту ми обговорювали ці питання та оголосили нову програму підтримки ЄС спеціально для заходів з боротьби з корупцією. І ми бачимо, що в цьому питанні було досягнуто значного прогресу шляхом створення антикорупційних органів, шляхом розслідування корупційних справ, шляхом запуску системи електронних декларацій, тому що це важлива вимога прозорості до політиків та посадовців стосовно декларування їхніх доходів та активів.

Тому ми бачимо, що в цьому питанні є значний прогрес, але звісно ж, багато чого ще потрібно зробити. Це також визнає українська сторона і ми готові допомагати українській стороні в подальшій роботі в цьому напрямі. 

Уряд України оголосив про свій намір підвищити розмір мінімальної заробітної плати більше, ніж на 100%. Це вплине якимось чином на допомогу, яку ЄС планує надавати українському уряду?

Як Ви знаєте, одна з загальних цілей цієї макрофінансової допомоги – це макрофінансова стабілізація. Тому ми розуміємо причини українського уряду – що нам важливо побачити, це те, чи є бюджетна можливість і те, яким чином це вплине на бюджет. Чи бюджетний дефіцит залишиться в дозволених рамках, якщо так, тоді це звісно ж дозволяє більше витрат в соціальній сфері.

Але нам також важливо бачити, які є механізми компенсації цих витрат в інших статтях бюджету або в дохідній частині бюджету. Тому існує потреба залишати широкий фіскальний баланс. Але звісно ж ми підтримуємо бажання уряду підвищити життєві стандарти в Україні. 

Пов`язані новини