ENRU

Україна подасть позов в ЄСПЛ проти Росії щодо заборони Меджлісу протягом двох тижнів

Україна має намір подати у Європейський суд із прав людини проти Росії ще два позови. Про це на брифінгу 23 червня сказала перша заступниця міністра юстиції Наталя Севостьянова.

Зокрема, з її слів, вже готова окрема скарга щодо заборони Меджлісу і він буде поданий 27 червня - 11 липня.

«У нас уже готова окрема скарга щодо заборони Меджлісу. Необхідно 1-2 тижні для її спрямування», - заявила вона.

Ще один позов подадуть восени поточного року за фактом воєнних дій Росії на Донбасі, що відбулися в 2015-2016 роках.

«Ще один, шостий, позов проти Росії в зв'язку з подіями на Донбасі. Зараз ми готуємо скаргу, яка стосуватиметься кінця 2015-2016 рр. Можливо, ми її будемо подавати восени», - сказала вона.

Загалом Україна подала до ЄСПЛ чотири позови проти Росії. Перший був поданий ще у 2014 році, який включав у себе події в Криму і на Донбасі.

«У ньому дуже багато доказів. Там гігабайти відео і фото доказів, збираємо їх від громадян, неурядових організацій, журналістів-розслідувачів. У цьому позові, зокрема, мова йде про порушення права на власність – про майно, яке залишилося в окупованому Криму. У лютому ЄСПЛ розділив цей позов її на дві частини. Перша частина – Україна проти РФ – за події в Криму 2014 році. Друга – Україна проти РФ за події на Донбасі», – сказала вона.

Друга скарга, з її слів, стосується дітей-сиріт, вивезених з окупованого Донбасу. Третя – щодо Хайсера Джемілєва, сина Мустафи Джемілєва.

«На нього здійснювався тиск з метою вплинути на батька. Мета – повернути Хайсер для відбування покарання в Україні», - зазначила Севостьянова.

Четверта скарга – 2015 рік – знову щодо подій в Криму і на Донбасі. Ці заяви перебувають в ЄСПЛ на стадії ухвалення.

Відповідаючи на питання про терміни винесення рішення, Севостьянова сказала, що, наприклад, позов Грузії проти РФ за події серпня 2008 року ще розглядається.

Україна вимагає від Росії деокупації Криму та грошову компенсацію у розмірі 1 трильйон грн.

26 квітня влада анексованого Криму заборонила Меджліс кримськотатарського народу. Організацію визнали екстремістською і заборонили його діяльність в Росії.