ENRU

Як Україна головує в Радбезі ООН — спецрепортаж Громадського

Україну обрано до Радбезу ООН на два роки — до кінця 2017-го. Така нагода за останні 70 років випадала лише тричі. У лютому Україна ще й головує у Радбезі.

За останній місяць вітчизняні дипломати організували тут два важливих заходи у форматі відкритих дебатів — 13 лютого вони були присвячені захисту об'єктів інфраструктури від терористичних атак, 21-го — конфліктам у Європі.

Як відбувалися дебати на тлі новини про смерть Поспреда Росії Віталія Чуркіна, як звучало питання анексії Криму та агресії Росії на Донбасі — у спеціальному репортажі Громадського зі штаб-квартири ООН у Нью-Йорку.

Фото: Громадське

Окрім розгляду вже затверджених питань, роботи у санкційних комітетах, робота українських дипломатів в ООН полягає ще й у пошуку нових партнерів. Власне, велику кількість голосів на користь кримської резолюції торік вдалося зібрати саме завдяки роботі з невеличкими, острівними тихоокеанськими та африканськими країнами – переконує Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко.

«Я запровадив таке нововведення — перед розглядом будь-якого питання обов’язково зустрічаюся з Постпредом країни, чиє питання обговорюється, і після обговорення я також з ним чи з нею зустрічаюся і доводжу до відома все, про що ми говорили, — пояснює Єльченко. — Тобто увагою до проблем інших країн, ми створюємо підґрунтя, щоб через якийсь час підійти до цього представника і сказати: слухай, ми ж твоє питання розглядали, я ж тобі допоміг. Допоможи нам тепер у питанні Криму, умовно кажучи».

Упродовж кількох місяців Україна готувала заходи у форматі відкритих дебатів. Темою перших дебатів 13 лютого став захист об’єктів інфраструктури від терористичних атак.

На 21-е готували дебати на тему конфліктів у Європі – у такому широкому форматі, тут, у Радбезі цю тему не піднімали щонайменше з часів конфліктів на Балканах. Та напередодні дебатів від серцевого нападу несподівано помирає Постпред Росії в ООН Віталій Чуркін.

Ранок перед дебатами починається зі звинувачень Росії на адресу українських дипломатів. Мовляв, ті заблокували заяву Головуючого Радбезу щодо смерті Чуркіна. Натомість ухвалено заяву для преси — але такий формат Росію не влаштовує. Посли, що поспішають на дебати, не надто охоче коментують протокольні тонкощі, а Генсек ООН пробігає повз пул оонівських журналістів без коментарів.

Антоніо Гутерреш (в центрі) перед дебатами утримався від коментарів про ситуацію, яка склалась між українськими та російськими дипломатами у зв'язку зі смертю Чуркіна Фото: UN Photo/Rick Bajornas

«Попри позицію, яку займав пан Чуркін, я вважав його гідним та поважним колегою, — говорить Метью Райкфрофт, Постпред Великої Британії при ООН. — Сьогоднішні дебати присвячені конфліктам у Європі і саме Росія дестабілізує Європу своїми діями в кількох країнах. Вона намагається дестабілізувати НАТО, незаконно анексувала Крим і підтримує терористів на сході України».

Україна розпочинає засідання із хвилини мовчання і передає слово державам, які бажають висловитися. Співчуттям у зв’язку зі смертю Чуркіна приділяють щонайменше півгодини – аж тоді переходять до власне дебатів. Головує міністр закордонних справ Павло Клімкін. Серед учасників – Генсек ООН Антоніу Гуттереш, Генсеки ОБСЄ Ламберто Дзанньєр та генеральний секретар дипломатичної служби ЄС Хельга Шмід. На виступи записалося кілька десятків країн.

Засідання розпочалось з хвилини мовчання у зв’язку зі смертю російського постпреда Віталія Чуркіна

Фото: UN Photo/Rick Bajornas

Колишній прем’єр Португалії та Верховний комісар зі справ біженців Гуттереш змінив Пан Гі Муна на посаді Генсека лише 1 січня. До його тону уважно дослухається не лише українська делегація. Для учасників дебатів цей виступ має фактично програмне значення.

Гуттереш зазначає: термін «заморожений конфлікт» — лише вводить в оману.  Згадує загострення ситуації у Нагірному Карабасі торік, Придністров’я – як приклад конфлікту, що так і не був врегульований. Генсек виступає із закликом дотриматися Мінських угод. Двічі звучить згадка про суверенітет України.

«Відповідно до рішень Радбезу та Генеральної Асамблеї, ООН підтримує мирне врегулювання конфлікту – таке, що базується на засадах суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України», — зазначає він.

Постпред США Ніккі Гейлі, яка прийшла на цю посаду зовсім нещодавно, вже виступала із жорсткими заявами на адресу Росії. Сьогодні вона критикує нещодавнє рішення Путіна визнати документи так званих «ДНР» та «ЛНР». За її словами, це ще одна загроза мирному процесові.

«Стосунки з Росією не можуть будуватися за рахунок безпеки наших європейських партнерів, — заявляє Гейлі. — Тому закликаємо Росію дотримуватися Мінська і звільнити Крим. Наші санкції щодо Криму лишаються в силі, доки Росія не поверне Крим під контроль України».

Постпред США Ніккі Гейлі (в центрі) виступила з критикою в адресу Владіміра Путіна Фото: UN Photo/Rick Bajornas

Росія ж у своєму виступі називає однією з причин конфліктів у Європі  «історичні риси», а також «нереалізованість планів зі створення єдиної Європи». Тут, щоправда, виконувач обов’язків російського Поспреда Пьотр Іллічов робить невеличку обмовку: замість «єдиної Європи» звучить «єдина Росія».

Саме розширення НАТО, а не дії Росії піднімають рівень напруги в Європі, йдеться у виступі росіян. Відповідальність за «потрясіння»  українського народу Іллічов перекладає на угоду з Януковичем, яка так і не відбулася.

«На жаль, здійснилися наші побоювання стосовно традиційного рішення української делегації використати майданчик Ради безпеки для політичної пропаганди. Шкода, що це відбувається якраз у третю річницю підписання угоди між президентом України Януковичем і тодішньою опозицією. Якби не відмова останніх вже на наступний день її виконувати і потурання Німеччині, Польщі та Франції, цей документ міг би вберегти країну і народ від потужних потрясінь».

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін (другий ліворуч) головує на засіданні Радбезу ООН

Фото: Громадське

Як припинити зловживання правом вето одного з постійних членів Радбезу, а саме Росії, – це питання озвучується Україною третій рік поспіль. Заклики щодо реформи Радбезу ООН традиційно лишаються лише закликами. Утім, на думку українського МЗС, посилити роль ООН можна, скориставшись досвідом Балкан – коли у полі разом працювали і ОБСЄ, і ООН, і ЄС. Одним із рішень, на яке розраховує Україна може бути відкриття Спеціального офісу ООН на Донбасі. Після дебатів та ланчу з учасниками, міністр Клімкін виглядає оптимістично:

«Зараз із Антоніу ми говоримо про можливість розпочати з офісу ООН. Як відомо, у попередній реінкарнації, коли Пан Гі Мун [поставив це питання], Росія його просто зарубала, — нагадує Клімкін — Зараз ми намагаємося подивитися, як це можна розпочати, з чого. ОБСЄ, зокрема Спостережна місія ОБСЄ, вже користується досвідом ООН.

Зараз створюється спеціальна місія ООН для допомоги ОБСЄ у Відні і, звичайно, можемо іти далі. Стосовно офісу — звичайно, це може бути в компетенції Генсека. Стосовно місії — компетенції Радбезу, прекрасно розуміємо, давайте не будемо вводити себе в оману».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Логіка Мінська проста: Росія виходить, ОБСЄ заходить» — міністр закордонних справ Клімкін

Піти на такий крок — суттєво підвищити роль, а значить і відповідальність ООН за врегулювання ситуації на сході України. Генеральний секретар ОБСЄ оптимізму Клімкіна не поділяє:

«З моєї точки зору, у вирішенні конфліктів ООН наразі намагається покладатися на регіональні організації – у тісній співпраці з ними, — зазначає Ламберто Дзаньєр. — Своя ж пряма роль – лише у разі згоди тут, у Радбезі»

Водночас Поспред Британії, яка стоїть на твердих позиціях щодо Криму й Донбасу вважає, що найефективніший вихід на сьогодні – продовжувати санкції проти Росії. У питанні ж Криму Україна має запропонувати свій план.

«Чому на вашу думку Крим – не є темою переговорів? Мінськ не стосується Крима, чи існує будь-яка платформа у світі, де Україна могла б вести переговори разом зі своїми партнерами, як от, Великою Британією, що має зобов’язання перед Україною згідно з Будапештським меморандумом?» — запитуємо у британського постпреда Метью Райкрофта.

«Велика Британія дуже пишається тим, що є частиною цього меморандуму і ми продовжимо працювати з Україною щодо цього питання. Але відповідь на це питання має прийти від України, а не від нас. Ми були б на боці України, але в нас немає певного плану, шляху – його повинна була б запропонувати Україна», — відповідає Райкфрот.

Незалежно від того, чи готовий буде новий Генсек посилювати роль ООН на Донбасі, Україна не має іншого виходу крім проактивної дипломатії. Адже крім російської агресії, новий Генсек успадкував 6-річну війну у Сирії, голод та конфлікти в Африці та на Ближньому Сході.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram