Україна оскаржуватиме рішення Німеччини на користь «Північного потоку-2» — прем’єр-міністр

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук (праворуч) та міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас під час зустрічі у Києві, 19 листопада 2019 року
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук (праворуч) та міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас під час зустрічі у Києві, 19 листопада 2019 рокуТелеграм-канал Олексія Гончарука

Якщо Німеччина виведе «Північний потік—2» з—під дії обмежень ЄС, Україна таке рішення оскаржуватиме.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом 19 листопада.

«Україна має намір захищати норми європейського енергетичного закону разом з нашими європейськими партнерами. Підкреслюю, що у разі преференційного виведення газопроводу з-під дії Газових директив ЄС Газпром отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем», — сказав він.

Прем’єр зазначив, що Україна зацікавлена у сильній Європі, тому буде робити все можливе для того, аби європейське законодавство застосовувалось однаково для всіх енергетичних проєктів, зокрема російських.

«Ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС Німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», — заявив Гончарук.

На його переконання, «Північний потік-2» — політичний проєкт, спрямований на посилення впливу Росії на ЄС.

Зазначимо, що Німеччина — один з найбільших прихильників російського морського трубопроводу «Північний потік-2», який дасть змогу Росії відмовитися від транзиту газу через Україну, який приносить по 3 мільярди доларів доходів щороку.

13 листопада повідомлялось, що німецький парламент з другої спроби ратифікував оновлене законодавство ЄС, яке поширює норми ЄС на морські трубопроводи, зокрема «Північний потік-2». Напередодні до цього законопроєкту намагалися внести правку, яка мала надати право Німеччині вивести «Північний потік-2» з під дії цього закону.

Відповідно до газової директиви ЄС, яка набула чинності у травні, норми європейського енергетичного права поширюються на трубопроводи, які підключаються до ГТС Євросоюзу. Такі газопроводи повинні відповідати вимогам до газопроводів країн ЄС — зокрема мають бути розділені постачальник газу та транспортувальник.

Директива зачіпає «Північний потік-2». Відповідно до цієї директиви, транспортувати газ цим трубопроводом повинна компанія, незалежна від Газпрому, а 50% його пропускних можливостей повинні бути зарезервовані для альтернативних постачальників.

Пропоновані поправки Бундестагу надали б змогу звільнити «Північний потік-2» від цих обмежень.

Зазначимо, що у разі запуску «Північного потоку-2» Росія зможе повністю відмовитися від транзиту свого газу через Україну. Цей транзит щороку приносить Україні близько 3 мільярдів доларів доходів. 31 грудня 2019 року закінчується дія контракту між Україною та Росією про транзит газу. Нового контракту держави ще не уклали, а переговори щодо нього, які відбуваються за участю Єврокомісії, є безуспішними.