Українського режисера Лавренчука затримали в Італії за «циркуляром», а не за «червоною карткою» Інтерполу ㅡ омбудсменка

Про це заявила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Вона зазначила, що це затримання Лавренчука свідчить про неправомірне використання статуту Інтерполу як інструмента гібридної війни для політично мотивованих переслідувань українців.

Зазначимо, що «червона картка» (Red Notice) Інтерполу ㅡ це, по суті, запит про розшук і тимчасове затримання людини з перспективою її екстрадиції. Подати такий запит може будь-яка країна-член Інтерполу або міжнародний трибунал на підставі чинного національного ордера на арешт.

Денісова заявила, що звернулася до прокурора Неаполя, омбудсменів регіону Кампанія та муніципалітету Неаполя з проханням перевірити законність та обґрунтованість затримання Євгена Лавренчука й не допустити його екстрадиції до Росії.

Окрім того, керівника Нацполіції України Ігоря Клименка просять звернутися до Інтерполу, щоб з’ясувати правомірність використання Росією інформаційної системи організації у переслідуванні українця.

Про що йдеться?

Театрального режисера Євгена Лавренчука 17 грудня затримали в італійському Неаполі за запитом Росії. Відтоді він перебуває в італійському СІЗО, поки триває розгляд запиту Росії про екстрадицію українця до РФ.

Росія звинувачує українця у «фінансових порушеннях», які він нібито скоїв вісім років тому. Що це за порушення ㅡ невідомо. Родина Євгена вважає цю справу сфабрикованою і схожою на політичне переслідування.

У МЗС України повідомили, що адвокати й консули надають режисеру необхідну юридичну допомогу та взаємодіють з італійськими правоохоронцями.

Що відомо про українця?

Євген Лавренчук народився у Львові, там же закінчив польську школу імені Марії Магдалени. У 2003 році він закінчив Російську академію театрального мистецтва за фахом «оперний режисер», потім — вищі курси хореографії в Університеті імені Марії Кюрі-Склодовської у Польщі.

У 2004 році Лавренчук зареєстрував «Польський Театр у Москві». У 2004 році став володарем Золотої медалі, титулу «Ювіляр року» та «Наймолодший режисер року» на виставці «Сцена Росії».

У 2014 році він покинув Росію на знак незгоди з політикою держави, яку назвав «злочинною».

З березня 2018 року — головний режисер Одеського національного академічного театру опери та балету, а з вересня того ж року — ректор Першої української школи театру і кіно.

З червня 2018 року Лавренчук є експертом Українського культурного фонду. У 2020 році став лауреатом найпрестижнішої державної театральної нагороди України — Премії імені Леся Курбаса. Уперше в історії її присудили за оперну постановку. З 30 березня 2021 року — заслужений артист України.