Життя / Соціальний захист

Українську молодь найбільше лякає корупція та війна — соцопитування

Нова Європа
Життя/Соціальний захист/Українську молодь найбільше лякає корупція та війна — соцопитування
Зберегти
Вигляд
Компанія GfK Ukraine на замовлення Центру «Нова Європа» влітку 2017 року провело соціологічне опитування серед українців у віці 14-29 років. Воно зокрема показало, що молодь здебільшого турбує питання заробітку та гідний рівень життя, лякає корупція й війна, а також 61 представників цієї вікової групи зазначили, що раді бути українцями.

Дослідження охопило 2000 респондентів з репрезентативною для України вибіркою: за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту. За словами виконавців, теоретична похибка опитування не перевищує 2,2%. Окрім кількісного опитування, в межах дослідження також провели 4 фокус-групи з молоддю 18-29 років у Львові, Одесі, Харкові та Чернігові.

Найважливішим питанням для молодих людей в Україні стало необхідність заробити гроші на прожиття. Рівень доходу є ключовим пріоритетом при виборі роботи для 96% молодих українців. Саме фінансовий показник визначає, за словами учасників фокус-груп, щасливу країну — тобто таку, яка забезпечує працевлаштування, соціальний пакет, можливість заробляти. 

Кожен п’ятий (21%) респондент зізнався, що грошей вистачає тільки на оплату комунальних рахунків та їжу, а понад половина молодих українців (53%) мають достатньо грошей, щоб купити одяг та взуття, проте не більш дорогі речі наприклад телевізор або холодильник.

Серед найбільших страхів українців — корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%), серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%). 

Відповідно, список вимог української молоді до уряду очолює боротьба зі злочинністю та корупцією — 70% респондентів вважають, що уряд повинен займатися передусім цим. Другу та третю сходинку в списку вимог до уряду обіймають економічне зростання та розвиток (68%) і скорочення безробіття (66%). 

При цьому лише третина українців вважає, що хабарництво ніколи не можна виправдати. У ставленні до цього питання є також регіональні відмінності: тоді як на Півночі критично негативно до хабарництва ставляться понад 50% опитаних, у Києві таких 19%, на Сході України — 15%. Як зазначив один з учасників фокус-груп, корупція і хабарництво присутні в житті більшості українців з дитинства, що і формує толерантність до цього явища. 

Українська молодь здебільшого не цікавиться політикою. Найцікавішою для української молоді є політика України на загальнонаціональному рівні: тих, кому дуже цікаво та скоріше цікаво — 13% від усіх опитаних. Бути політично активним важливо лише для кожного п’ятого українця. Щодо політичних лідерів, то рівень недовіри до них серед молоді є рекордним — їм абсолютно не довіряють і скоріше не довіряють три чверті молоді України (74%). 

Найнижчий рівень толерантності серед молоді до наркозалежних, колишніх ув’язнених, ромів та сексуальних меншин. При цьому 90% респондентів ніколи не зазнавали дискримінації щодо себе ані за політичні переконання, ані за мову спілкування, ані за сексуальну орієнтацію, ані за віросповідання, ані за соціальну активність чи етнічне походження. Дискримінації за економічним становищем та віком інколи зазнавали 16% та 13% респондентів відповідно, при цьому понад 80% не зазнавали ніколи. Важливо, що варіант відповіді «часто» в питанні про досвід дискримінації щодо всіх включених в опитування ознак, обирало не більше 1% респондентів.

Українська мова є переважною мовою спілкування молоді. Ані на Сході, ані на Заході молодь не вважає мову спілкування перешкодою для національного єднання. Загалом по Україні половина молодих людей говорить вдома українською мовою (50%), третина — російською (30%) і близько однієї п’ятої — і російською, і українською (18%). Поза сім’єю цей баланс дещо посувається в бік білінгвізму (25%). Ці результати вказують на те, що частка молоді, яка використовує українську як основну мову спілкування, зростає: ще у 2010 році вжиток української мови в сімейному колі становив 30%, а поза сім’єю — 23%1. При цьому мовне питання не стоїть на заваді національному єднанню. Це підтвердили як фокус-групи, так і кількісне опитування: тільки 5% молоді в Україні будь-коли в житті зазнавали дискримінації на підставі мови, якою вони спілкуються. Прикметно, що 65% молоді вважає, що досконало володіє українською мовою (на Сході та Півдні таких 51%), тоді як знавцями російської мови вважають себе тільки 49% молодих українців. 

Також молодь України захоплюється Європейським Союзом, але не довіряє йому. Абсолютна більшість української молоді — 60% — вважає, що Україна має вступити до Європейського Союзу (на думку майже половини молодих українців, це призведе до економічного розвитку України). Так вважає абсолютна більшість в усіх регіонах України, окрім Південного та Східного, де такої думки дотримується переважна більшість — 42% і 33% відповідно. 

Порівнюючи Україну та Європейський Союз за цілою низкою показників політичної системи та рівня життя, молоді українці надають ЄС перевагу в усьому, а особливо — у питанні економічного добробуту, де розбіжність в оцінках для України та ЄС становить 60%. При цьому лише третина молоді (29%) довіряє ЄС, 28% не довіряє і 31% — ані довіряє, ані не довіряє. Як показали фокус-групи, частково ця недовіра виводиться з переконання, що на Україну в ЄС не чекають, а членство є скоріше мрією, аніж досяжною метою. 

Більшість молодих українців вважає, що саме Росія несе відповідальність за розпалення збройного конфлікту на Сході України 

61% молодих українців вважають, що саме Росія несе відповідальність за розпалення збройного конфлікту на Сході України. На Україну таку відповідальність покладають лише 5%. Однак варто зауважити, що саме на Півдні й Сході кількість тих, хто не відповів на це запитання фактично рекордна — 51% і 58% відповідно. Можна припустити, що люди там можуть оминати обговорення певних тем для уникнення конфліктів. Провокувати мовчання може, звісно, й проста розгубленість: люди тривалий час симпатизували Росії й не знають, як до неї ставитися після подій останніх років.

Раніше дослідження показало, що заради миру на сході українці готові до компромісів, але не до всіх


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Нові надії та виклики: як змінилась громадська думка в Україні

Пов`язані новини