ENRU

«Система зміниться за два — три роки, тоді й відпочинемо» — інтерв'ю з очільницею Мінохорони здоров'я

Верховна Рада в четвер 19 жовтня дала старт медичній реформі. Законопроект підтримали 240 народних депутатів. Для України він революційний, адже країна відмовиться від нинішньої системи ліжкомісць і направить кошти за пацієнтом.

Уперше пацієнт сам змушений буде дбати про профілактику здоров’я, щоби не втратити гарантований державою рівень медичного обслуговування. І вперше буде створений незалежний замовник медичних послуг, який оплачуватиме лікування і контролюватиме якість медичних послуг.

З чого почнеться втілення реформи, як сприйняли її ухвалення перші особи держави та чи розраховує тепер Уляна Супрун офіційно очолити міністерство — читайте в інтерв’ю Громадському.

Пані Уляно, чи вдалося вам відпочити після голосування? І чи привітали вас президент і прем’єр-міністр?

Часу відпочивати ще не було, нам одразу потрібно розпочинати втілення реформування медичної галузі. Прем’єр включився під час самого голосування — і в середу, і в четвер він спілкувався з фракціями, переконував голосувати за реформу. Він був із нами на зустрічах в експертних радах, також прийшов у Верховну Раду. Уже після голосування мене запросив до себе президент, і ми з ним обговорили наступний крок — сільську медицину. Цей законопроект уже ухвалений у першому читанні. Сподіваюся, що за два тижні його проголосують у другому, щоби в сільській місцевості теж покращилася первинна медична ланка.    

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​Як працюватиме ухвалена медична реформа

Зліва направо: заступники міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський та Роман Ілик, в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун та прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у залі засідань парламенту після результативного голосування за ключовий у пакеті урядової медичної реформи законопроект, 19 жовтня 2017 року Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Казали, що голосування за реформу для Уляни Супрун — випробувальний термін. Якщо пройде, стане міністром, не пройде — її звільнять. Чи зміните ви статус виконувачки обов’язків на очільницю міністерства?

Ми не обговорювали ні з президентом, ні з прем’єром звільнення чи зміну мого статусу. Навпаки, говорили скільки роботи попереду. Знаєте, на одному з нещодавніх ефірів мені сказали, що я закріпилася на посаді на наступні два роки, оскільки імплементувати закони буде важко, й ніхто інший не захоче прийти на цю посаду. Так що це робитиму я зі своєю командою — наразі ми єдині, хто зможе із цим упоратися.

Яка роль у переговорах щодо медреформи була в Сергія Березенка?

Він взяв на себе відповідальність, що «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт» проголосують «за». Сергій Березенко від депутатів представляв законопроект на фракціях. Це допомогло, бо він насправді розумів, що є в законопроекті, та гарно міг аргументувати.

Народний депутат України Сергій Березенко (в центрі) вітає в.о. міністра охорони здоров'я України Уляну Супрун під час засідання Верховної ради, 19 жовтня 2017 року. Рада в цей день ухвалила медичну реформу Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Між першим і другим читанням закону була низка правок, які усунули дві важливі новації, які ви туди заклали — співоплату медичних послуг та використання міжнародних протоколів лікування. Як міністерство діятиме?

Щодо міжнародних протоколів. Вони будуть у наказі МОЗу. Ми хотіли, щоби це було на рівні закону, щоб усі лікарі використовували такі протоколи. Але норму не підтримали.  У нас же була своя вимога: або все залишається так, як ми прописали, або ця норма не включається, аби не знищити її суть правками. Тому й вирішили виключити медичні протоколи із законопроекту повністю, щоби мати змогу впровадити їх не через закон, а через нормативні акти.

Співоплата — це дуже болюче питання. Ми хотіли, щоби частина оплати за медичні послуги здійснювалися шляхом співоплати: 10-15% від громадян, а 85-90% — від держави. Звісно, що стосується первинної ланки, паліативного рівня, екстреної медичної допомоги — тут 100% було б було оплачено. Але був так званий «синій список», що містив би цю співоплату. Із часом вона б зменшувалася, позаяк зростав би бюджет на медичні послуги. Співоплата, за нашою ідеєю, мала б залишатися в лікарнях, щоби вони мали кошти на розвиток — на закупівлю апаратури, ремонти, або наймання працівників. Але народні депутати вирішили інакше.

Ольга Богомолець, яка давно й послідовно критикує пропозиції вашої команди, нещодавно опублікувала цінники щодо потенційної вартості медичних послуг. Там закладено астрономічні суми. Звідки ці цифри?

Цьогоріч у нас була пілотна програма з Національною академією медичних наук, за якою Мінфін виділив їй 200 мільйонів гривень на оплату медичних послуг. Академія ж мала порахувати їхню вартість і подати список нам на підтвердження. Це були їхні розрахунки. Ми їх не підтвердили, повернули їм і попросили, щоби поставили реальні тарифи. Це не розрахунки МОЗу, це фантазія Академії медичних наук. Вони взяли 200 мільйонів гривень, розподілили їх на свої потреби, а тоді подали нам тарифи. Нині, разом із Міністерством юстиції, ми працюємо над правильними формулами й розрахунками.

То чи маєте ви реальні розрахунки? Скільки коштуватимуть послуги?

Зараз не настільки важливий тариф, як формула, за якою він вираховуватиметься. Щороку змінюється курс, інфляція. Тариф не буде постійним. Але є формули, за якими розраховуватимуться тарифи. Вони вже закладені й підтверджені МОЗом. Щороку ми користуватимемося ними. У формулу включаються і ліки, і витратні матеріали, і комунальні витрати, і зарплати лікаря, медсестри — усе, що необхідно для надання певної послуги. Коли президент підпише закон, — а я сподіваюся на це найближчим часом, — коли ми вже у 2018-19 роках розраховуватимемо тарифи, то одразу оприлюднимо цю інформацію.

В.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун під час засідання Верховної ради, 19 жовтня 2017 року. Рада в цей день ухвалила медичну реформу Фото: Владислав Мусієнко/POOL

Без співоплат, без медичних протоколів, наскільки ефективно зможе працювати високоспеціалізована медична допомога?

Наступні два роки ми розраховуватимемо тарифи, дивитимемося на бюджет, яку частину зможемо покривати через державні кошти. Чи буде ефективно працювати? Буде. Зараз, згідно з дослідженнями, усе одно 97% пацієнтів змушені платити за медичне обслуговування. Тому, навіть якщо ми зможемо оплатити частину того, що нині не фінансується взагалі, це вже буде ефективно.

Будуть також додаткові програми високоспеціалізованої допомоги. Зараз вже є окреме фінансування для таких лікарень як Охматдит чи Інститут раку. Вони й надалі отримуватимуть додаткове фінансування. 

Наступного року ми запускаємо пілотну програму трансплантології нирок на 112 мільйонів гривень. У цій сфері, звісно, буде найважче, бо це дуже дорогі послуги, але нам потрібно економити кошти на інших речах. Приміром, ми вже на 38% знизили ціни на закупівлі ліків через міжнародні організації.

Потрібно також викидати багато іншої корупції. Наприклад, лише на реєстрах інсулінозалежних ми зможемо зекономити 500 мільйонів гривень, якщо в списках не буде мертвих душ, а лише пацієнти, які справді потребують інсуліну. Таким чином ми можемо знайти набагато більше коштів, ніж думаємо.

У 2018 році бюджет на охорону здоров’я зросте на 10 мільярдів гривень, до 2020 року — на 25 мільярдів більше, а з 2021 року законом передбачено виділення 5% ВВП, і це не на всю охорону здоров’я, а саме на медичні послуги.

Ви згадали закупівлю ліків. Не секрет, що адвокацією цих змін виступали громадські організації «Пацієнти України» та Мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД (ЛЖВ). Тепер у цих організаціях відбулися обшуки, їм інкримінують корупційні дії. Чому це відбувається?   

Ми дуже тісно співпрацюємо і з ЛЖВ, і з «Пацієнтами». Зараз ми допомагаємо їм вийти на керівників СБУ, ГПУ, Національної поліції й поспілкуватися напряму, щоби відповісти на всі питання. Бо часом нижча ланка правоохоронних органів робить якісь дії, про які вища ланка навіть не знає.

Ви думаєте, що пан Луценко чи Аваков не знають про початок проваджень стосовно «Пацієнтів» і ЛЖВ?

Коли ми з ними спілкувалися, вони не були в курсі справ. Й одразу погодилися на зустрічі. Насправді це вперше. Як нам розповіли в ЛЖВ, їх перевіряють щопівроку. Але вперше це торкнулося роботи в Криму й на Донбасі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​«Благодійні спонсори»: чому СБУ підозрює гуманітарні фонди у фінансуванні тероризму

А тут я хочу наголосити, що ці організації дуже допомагають МОЗу, позаяк самі ми не маємо доступу до українців на окупованих територіях, які хворіють на ВІЛ/СНІД чи туберкульоз, бо ми — державна структура. А громадські організації мають такий доступ, адже співпрацюють зі своїми партнерами, які там працюють давно. Фактично то їхні філії, які там уже 20 років працюють. І так вони можуть допомогти українцям, бо Російська Федерація не забезпечує лікування ВІЛ/СНІДу на окупованих територіях. Натомість ми повинні допомагати. Це наші люди, це українці.

Зліва направо: заступники в.о. міністра охорони здоров'я України Олександр Лінчевський і Павло Ковтонюк, та в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун під час брифінгу на тему «Медичну реформу ухвалено. Які зміни чекають на українців?», 19 жовтня 2017 року Фото: Ані Брессонова/УНІАН

Ви казали, що реформу слід починати втілювати одразу після ухвалення. Відповідно, МОЗ має розробити та ухвалити низку актів, які її запустять. Якими будуть перші п’ять документів?

По-перше, ми маємо створити Національну службу здоров’я. Це робиться постановою Кабміну, і ми вже готові це запускати. Друге — це Положення, яке роз’яснить, як лікарі підписуватимуть договори зі своїми пацієнтами.

Також ми маємо дати дозвіл, щоби пацієнти могли записуватися до електронної системи охорони здоров’я. Ще є зміни до Бюджетного кодексу — це законопроект, який наразі вдалося ухвалити лише в першому читанні, і його потрібно проголосувати в цілому. І останнє — це Порядок: як лікарні мають розпочати процес переходу до роботи в якості некомерційних підприємств.

Чи встигли вже відсвяткувати ухвалення реформи з командою?

Увечері після голосування ми запросили депутатів, які працювали з нами в Комітеті, усю команду, яка з нами працювала, а це більш ніж 70 людей. Ми зустрілися в міністерстві й там відсвяткували. У нас була піца, сік, кола і трохи шампанського. Ми підняли келихи за пророблену роботу раз чи двічі — наступного дня нам треба було знову засукати рукава й працювати.

Усі ми розуміємо, що в нас тепер дуже багато роботи. На нас велика відповідальність. Бо є відчуття, що система зміниться. Це не буде легко, це забере трохи часу. Це не станеться завтра, післязавтра чи першого січня 2018 року. Але через два-три роки ми побачимо, що система змінилася, і тоді ми зможемо трохи відпочити.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram