В Ірані спалахнули протести через різке здорожчання пального, один демонстрант загинув

Протестувальники біля спаленого автомобіля, Тегеран, Іран, 16 листопада 2016 року
Протестувальники біля спаленого автомобіля, Тегеран, Іран, 16 листопада 2016 рокуEPA-EFE/STRINGER

Влада Ірану обмежила продаж пального та підвищила ціни на нього, що викликало акції протесту у багатьох містах країни. Внаслідок сутичок одна людина загинула.

Про це повідомляє BBC.

Через скорочення субсидій на пальне ціни на нього збільшились щонайменше на 50%. Влада Ірану пояснює своє рішення необхідністю направити додаткові кошти на допомогу малозабезпеченим.

У місті Сірджан один протестувальник загинув, підтвердили місцеві чиновники. Місцеві медіа повідомили, що мітингарі намагались підпалити склад з пальним.

Як зазначає BBC, оприлюднені місцевими жителями кадри можуть свідчити, що загиблих більше. Водночас влада Ірану погрожує притягнути до відповідальності людей, що публікують фото і відео про протести у соцмережах. Силовики звинувачують їх у «поширенні брехні та чуток».

Рішення про обмеження продажу пального в «одні руки» та підвищення цін влада Ірану ухвалила на фоні економічної кризи, спричиненої санкціями США.

Ціни на пальне в Ірані низькі через великі субсидії та знецінення національної валюти. Так, раніше водії могли придбати до 250 літрів бензину на місяць за ціною 10 тисяч ріалів за літр (0,30 долара, 7,25 гривні).

За новими правилами водії можуть придбати до 60 літрів на місяць за ціною 15 тисяч ріалів (0,45 долара, 10,87 гривні), додатковий літр буде коштувати удвічі більше — 30 тисяч ріалів.

Попри те, що Іран експортує нафту на мільярди доларів на рік, у країні обмежені потужності щодо її переробки, а через санкції важко придбати запчастини для нафтобаз.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп вийшов із ядерної угоди з Іраном та відновив санкції проти Тегерана.

Угода Ірану з Китаєм, США, Францією, Німеччиною, Британією та Росією передбачає відмову від розробки ядерної зброї в обмін на зняття деяких економічних санкцій, зокрема — заборони на міжнародну торгівлю нафтою.

Уряди провідних європейських країн вважають угоду з Іраном важливою умовою для міжнародної безпеки.

Водночас чинна адміністрація США та Ізраїль висловлювали побоювання, що угода не дає твердих гарантій відмови Ірану від розробки ядерної зброї. У підсумку адміністрація Трампа у травні 2018-го оголосила про вихід з угоди та поновлення санкцій проти Тегерана.