В Україні почалася вакцинація від COVID-19. Але коли вакцинують всіх? І чи допоможе вакцина закінчити пандемію?

Україна стала 95 країною, що розпочала вакцинацію від коронавірусу. Нині у світі зроблено понад 210 мільйонів щеплень. Однак число лише видається значним: насправді це ще надто мало, аби говорити, що пандемію вдалося взяти під контроль.

У різних країнах темпи вакцинації дуже відрізняються. Але якщо вони лишатимуться приблизно такими, як зараз, то, за підрахунками Bloomberg, шанси вакцинувати більшість населення планети з’являться щонайменше за п’ять років. Це не схоже на втішні прогнози. Розберемося — невже все так погано?

Почнімо з головного. Чи вакцинація точно допоможе подолати пандемію?

Так, допоможе. Але тут є нюанс.

У контексті перемоги над пандемією ми часто чуємо поняття «колективного імунітету». Він виникає, коли у більшої частини населення виробляється стійкість до вірусу внаслідок уже пережитого інфікування або вакцинування.

Щодо першого варіанту, то ніхто поки точно не знає, скільки такий імунітет триває — дані науковців різняться. Канадські, наприклад, кажуть, що до чотирьох місяців після хвороби, американські — що навіть до восьми.

Щодо другого певності теж немає, але вчені говорять, що йдеться про потребу вакцинувати щонайменше 70% населення. Коли цей поріг вдасться подолати, очікується, що люди зможуть повернутися до нормального життя. Коронавірус і надалі буде поширюватися, але не серед населення загалом, а, ймовірно, лише серед окремих людей. Це матиме довготривалий ефект — і саме в цьому полягає важливість процесу вакцинації.

Але, звісно ж, не все так просто. Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєсус зазначає: головна умова, за якої вакцинація справді матиме сенс і допоможе подолати пандемію — вона має відбуватися геть усюди більш-менш одночасно.

Нерівномірні темпи вакцинації, які ми спостерігаємо нині у світі, стоять на заваді бажаному результату. І не варто виключати ймовірність того, що доки ця нерівність владнається, можуть з’явитися нові штами вірусу, проти яких наявні вакцини вже не спрацюють.

Окей, з цим ясно. То коли вже всіх вакцинують?

Точних сценаріїв поки ніхто не знає. Але на початку лютого Bloomberg прогнозував, що з нинішніми темпами вакцинації охопити нею 75-80% усього світу вдасться лише за сім років.

За кілька тижнів по тому прогноз значно поліпшився. Нині у світі щодня роблять приблизно 6 мільйонів щеплень різними вакцинами, і якщо так триватиме й далі, то на те, щоби прищепити мінімум 75% мешканців Землі, піде трохи більше п’яти років.

Водночас, як підрахувало наприкінці січня видання The Economist, 85% країн, що розвиваються, не зможуть вакцинувати більшість свого населення впродовж найближчих двох років. Україна також серед них, а її сусіди у цьому списку — американські Нікарагуа, Парагвай, Гондурас, Венесуела та більшість країн Африки.

Усім їм навряд чи світить «масштабне охоплення вакцинами» (widespread vaccination coverage) до 2023 року. Як пояснив hromadske Метью Шервуд, аналітик з питань Східної Європи The Economist Intelligence Unit, під цим терміном експертна група мала на увазі 60–70% дорослих, які отримали щеплення в конкретній країні.

У The Economist стверджують, що складали прогноз із урахуванням інформації про контракти постачань, можливі обмеження, відсоток тих, хто відмовляється від вакцинації, та кількість медичного персоналу в країнах. І не відкидають можливості згодом дещо поліпшити прогноз, якщо на те будуть підстави.

Отже, результати будуть не надто скоро. То в чому тоді проблема вакцинувати всіх швидше?

Основних проблем дві.

Перша — нерівномірність розподілу вакцин. Як стверджує ВООЗ, понад три чверті людей зі щепленнями від COVID-19 проживають у десятці багатих країнах світу, на які припадає 60% світової економіки.

Гендиректор Організації прямо говорив, що світ перебуває «на межі катастрофічного морального провалу» через накопичення вакцин багатими країнами. Ці країни покладаються на прямі контракти з виробниками вакцин.

Тож у ВООЗ закликали країни з успішними темпами вакцинації «пригальмувати» та поділитися препаратами з іншими, щоби ті змогли вакцинувати пріоритетні групи населення.

Йдеться про близько сотню бідних країн, які розраховують на безкоштовні препарати в межах глобальної ініціативи COVAX і досі не почали вакцинацію. Хіба що 24 лютого перші 600 тисяч доз від COVAX отримала африканська Гана.

На ці постачання розраховує й Україна, яка за програмою може отримати від 2,2 до 3,7 мільйона доз вакцин Oxford/AstraZeneca в першому-другому кварталі 2021 року. Але є ризик гальмування постачань, адже передавання безкоштовних вакцин залежить від темпів процесу вакцинації у розвинених країнах.

Проблема друга — нездатність виробників забезпечити достатню кількість вакцин. Європейський Союз визнав це публічно, звинувативши AstraZeneca та Pfizer у невиконанні договірних зобов’язань. На тлі цього Єврокомісія навіть вирішила обмежити експорт вироблених в ЄС вакцин за кордон (зробивши, однак, низку винятків для бідних країн і партнерів Євросоюзу — зокрема й України).

Загалом ЄС уклав угоди на постачання 2,3 мільярда вакцин і ставив за мету до кінця літа вакцинувати 70% населення. Але скидається на те, що це не вдасться.

«Ми надто пізно схвалили вакцини, надто оптимістично оцінили обсяги їх масового виробництва і, мабуть, були надто впевнені, що замовлені препарати надійдуть нам вчасно», — визнала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Перші ознаки браку вакцин в ЄС відчувалися вже на початку лютого: Іспанія була змушена призупинити вакцинацію в Мадриді на два тижні. Днями стало зрозуміло, що графік вакцинації в ЄС сильно загальмується через неможливість AstraZeneca поставити Євросоюзу достатню кількість вакцин. Країни ЄС мали б отримати в другому кварталі 180 мільйонів доз, а вийде не більше половини.

Крім того, проблема з вакцинацією від коронавірусу пов’язана з браком не лише препаратів, а й шприців. Деякі шприци можуть забрати з однієї ампули лише п’ять доз вакцини Pfizer, тоді як теоретично вона розрахована на шість. На практиці це означає скорочення кількості щеплень десь на одну шосту. З такою проблемою зіткнулися, приміром, у Японії.

Є ще один нюанс — готовність громадян вакцинуватися. Серед країн Європи, яка наразі відстає від запланованого графіку щеплень, недовіра до вакцин подекуди доволі значна. За даними опитування компанії Ipsos, в Італії та Іспанії частка охочих вакцинуватися не переважає 60%, а у Франції вона близька до 40%.

Недарма Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю (лідера з масштабів вакцинації у світі) вклало багато зусиль та коштів і в інформаційну кампанію. Йдеться й про роз’яснювальну роботу — зокрема серед представників релігійних громад, які виступають проти вакцинації, — і про відстежування фейків щодо ковіду та вакцини.

В Україні, за даними соціологічної групи «Рейтинг», 55% опитаних готові зробити щеплення від коронавірусу, якщо вакцина буде безкоштовною, 40% — поки ні.

Може, є якісь хороші новини? Хоч десь вакцинація вже досягла успіхів?

За абсолютною кількістю введених доз лідерами є Сполучені Штати (понад 65 мільйонів), Китай (40,5 мільйона), ЄС (понад 28 мільйонів), Велика Британія (18,5 мільйона). Щоправда, слід зважати, що більшість зареєстрованих нині вакцин потребують двоетапного введення, тож кількість введених доз не тотожна кількості вакцинованих людей.

Якщо рахувати кількість щеплень від COVID-19 у співвідношенні на 100 людей, то безумовним лідером є Ізраїль, друге місце посідає ОАЕ, а третє — Велика Британія.

Історія з Ізраїлем, який найпершим почав масову вакцинацію населення (а не лише груп ризику), взагалі вражає. Країні вдалося укласти контракт із виробником Pfizer/BioNTech про постачання вакцини на особливих умовах: Ізраїль платить за препарат майже вдвічі дорожче, ніж країни ЄС — 23 євро за дозу замість 12. Зате вакцини вистачає усім: наразі хоча б однією дозою вдалося вакцинувати понад половину населення, і до кінця березня уряд планує повністю прищепити усіх дорослих.

Дієвість вакцинації можна добре зрозуміти за цифрами: якщо ще в січні активних випадків інфікування в Ізраїлі було 80 тисяч, то нині їх менш ніж 50 тисяч. У країні помалу почали послаблювати карантинні обмеження.

Ще одна умова контракту з Pfizer/BioNTech — щотижня доповідати про результати вакцинації. Відповідно до оприлюднених нещодавно даних Міністерства охорони здоров’я Ізраїлю, ефективність вакцини Pfizer/BioNTech цілком виправдала обіцяні 95%. Тобто це означає, що серед тих, хто отримав уже дві дози вакцини, кількість інфікованих на 95% менше, ніж серед нещепленого населення.

Стосовно важкої форми інфікування та летальних випадків цей показник сягає 99%. Крім того, вакцина виявилася дієвою не тільки для захисту від інфікування, а й може запобігати передаванню вірусу: майже 90% вакцинованих не передають вірус іншим людям.

Велика Британія, яка найпершою у світі почала вакцинацію населення, теж доповіла про перші успіхи щеплень Pfizer/BioNTech та AstraZeneca. З’ясувалося, що навіть перша доза двокомпонентної вакцини спроможна значно знизити темпи поширення вірусу та запобігти навіть безсимптомному перебігу хвороби. Протягом кількох останніх тижнів кількість ушпиталених хворих із COVID-19 істотно зменшилась.

Дещо несподівані країни в цьому переліку «успішно вакцинованих» — Сербія та південноамериканська Чилі.

Сербія почала вакцинацію Pfizer/BioNTech найпершою в Європі, але значно популярнішим препаратом став російський «Спутник V» (тут, звісно, не обійшлося й без політичного впливу Москви), який не схвалили більшість країн Європи. Нині семимільйонна країна зробила щонайменше одне щеплення вже 1,2 мільйона своїх громадян.

Чилі нині вдалося провакцинувати майже 16% свого населення. Загалом це дуже непоганий показник навіть на тлі розвинутих країн, а на тлі своїх сусідів по регіону — тим паче. Для порівняння — в США близько 13% вакцинованих.

Головний секрет — завчасне замовлення вакцин різних виробників: і Pfizer/BioNTech, і AstraZeneca, і китайського Sinopharm. До того ж у країні достатньо ефективна система охорони здоров’я та надання оперативної медичної допомоги, що дало можливість швидко розподілити препарати по пунктах вакцинації.

А коли вакцинують усіх українців?

Чіткого розуміння, скількох людей в Україні планують вакцинувати від коронавірусу й коли, поки немає. Тож і порівнювати це, наприклад, із прогнозом The Economist вкрай складно.

Наприкінці січня головний санітарний лікар та заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко представив план безкоштовної вакцинації українців і проанонсував ймовірний початок щеплень уже 15 лютого. Щоправда, графік дещо змінився, і найперше щеплення в Україні зробили 24 лютого — індійським препаратом CoviShield, розробленим Oxford/AstraZeneca.

З Індії до України привезли 500 тисяч доз вакцини CoviShield. У МОЗ обіцяють, що згодом у межах ініціативи COVAX Україна може отримати від 2,2 до 3,7 мільйона доз вакцин Oxford/AstraZeneca — це станеться у першому-другому кварталі 2021 року. Також держава продовжить закуповувати вакцину у виробників.

Якщо вірити плану вакцинації, впродовж найближчих двох місяців вакцинуватимуть медиків, які працюють із коронавірусними хворими в стаціонарах, а також військових на Донбасі. Далі, як пояснювали нам у МОЗ на початку лютого, одразу ж почнеться наступний етап — можливо, навіть паралельно з першим, але тільки якщо вакцини надійдуть вчасно.

Загалом календарний план розрахований на вакцинацію понад 14 мільйонів людей до кінця 2021 року. Але не варто надто орієнтуватися на цю цифру, бо вона змінюється від заяви до заяви. Наприклад, у середині грудня минулого року міністр охорони здоров’я Максим Степанов говорив про 21 мільйон українців, які перебувають у групі ризику й мають отримати вакцину упродовж 2021-го. А вже наприкінці грудня йшлося про охоплення вакцинацією щонайменше половини населення (це якраз-таки близько 21 мільйона) у 2021–2022 роках.

Заяви Володимира Зеленського теж дещо відрізняються: на початку лютого він зазначав, що половину українців треба вакцинувати упродовж 2021-го та на початку 2022 року.

Програма-максимум, як розповіли нам у МОЗ, набагато оптимістичніша. За найбільшої потужності в Україні буде реально робити приблизно 5 мільйонів щеплень на місяць.

Метью Шервуд каже, що у своєму прогнозі The Economist орієнтувався саме на минулорічну заяву Степанова про вакцинацію половини населення України до кінця 2022-го. Водночас експерти брали до уваги дані про постачання вакцин на основі вже ухвалених домовленостей станом на 22 січня. А всі дози вакцини, очікувані в межах програми COVAX разом із замовленнями від AstraZeneca, Novavax та китайської Sinovac (яка може надійти із затримкою), не охоплюватимуть і 30% населення України.

«Україна також звернулась по вакцини до ЄС, проте з огляду на тамтешні проблеми з вакцинацією, поки малоймовірно, що допомога від Євросоюзу надійде найближчим часом. Звісно, якщо ми побачимо беззаперечні ознаки того, що уряд забезпечить надходження вакцини раніше та в необхідних обсягах — ми це врахуємо в наступному прогнозі», — зазначає Шервуд.