В Україні помилували 363 засуджених, які захотіли захищати державу. У Мін'юсті розповіли, чи будуть іще звільнення
За три хвилі помилування засуджених, які заявили про бажання захищати Україну, з—під варти звільнили вже 363 людини. Вони опинились у лавах ЗСУ й тероборони. У Мін'юсті розповіли, чи планується четверта хвиля звільнень.
Про це повідомив міністр юстиції України Денис Малюська в етері спільного телемарафону українських телеканалів.
За його словами, звільненню засуджених передувала тривала процедура оцінки. З-під варти випускали тільки тих ув'язнених, щодо яких переконались у відсутності небезпеки для суспільства, і там, де справді була можливість залучити їх в обороні України.
Наразі практично всі, щодо кого була запущена процедура помилування, опинились у лавах ЗСУ й територіальної оборони.
«Там теж були свої цікаві моменти. Виявилося, що кілька людей спочатку написали такі заяви й говорили: "Випустіть нас достроково, ми підемо захищати державу". Та коли вони почали виходити й побачили бусик тероборони, який очікував їх біля виходу, одразу передумали. Але це були поодинокі випадки», — розповів Малюська.
Він запевнив, що Мін'юст не тримає дамоклів меч над головою звільнених. Здебільшого звільняли засуджених, у яких строк покарання вже був на завершальному етапі, тож повертати їх назад немає сенсу. Малюська наголосив, що вони «втратили суспільну небезпеку».
За словами міністра, кожна хвиля звільнення засуджених означала збільшення ризиків до прийнятного мінімуму. Наразі на четверту хвилю Мін'юст не наважується. До того ж поки що немає запиту від ЗСУ про потребу у військових.
«У нас немає поки що запитувальної позиції від ЗСУ, що їм справді треба військові. Щоб потреба була настільки великою, щоб погодитися на такі ризики. Добровольців у нас вистачає», — сказав Малюська.
Про звільнення засуджених
У лютому влада України ухвалила рішення звільнити з місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів колишніх військовослужбовців, які виявили бажання захищати країну під час воєнного стану. Під час відбору охочих враховували бойовий досвід, заслуги перед державою та щире каяття.
Генпрокурорка Ірина Венедіктова запевнила, що людям не варто хвилюватися через це рішення, оскільки щодо кожного засудженого індивідуально визначені всі ризики та механізм контролю за ними.
Вона наголосила, що рішення звільнити деяких ув'язнених є не масовою акцією, а дуже виваженим і точковим кроком. Тож населенню не варто переживати за те, що кримінал заполонить вулиці, а тим, хто відбуває покарання, ㅡ сподіватися на день відкритих дверей теж.
Міністр юстиції України Денис Малюська розповів, що перша хвиля помилувань відбувалася щодо людей, яких аналізували ще влітку минулого року.
«Тобто ідея була раніше, і президент наголошував, що до 30-ліття незалежності патріоти, які захищали Україну під час антитерористичної операції та потрапили у в’язницю, вже не становлять небезпеки. Вони можуть вийти на волю раніше, аніж у строк, передбачений вироком. Такі списки готувалися, і вони стали нам украй корисними після початку повномасштабної воєнної операції з боку рф», — сказав міністр.
Після цього відбулося ще дві хвилі добору кандидатів на помилування. Оцінку претендентів проводить зокрема спеціальна комісія при президентові. У квітні Малюська зазначав, що поки жодної підтвердженої інформації про те, що ці засуджені вчинили нові злочини, не було.
- Поділитися: