Поліція та криміналісти на місці злочину в берлінському районі Моабіт, де був убитий громадянин Грузії Зелімхан Хангошвілі, Берлін, Німеччина, 23 серпня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/CLEMENS BILAN

Німеччина та Росія на порозі дипломатичного скандалу. Усе — через імовірну причетність російських спецслужб до вбивства громадянина Грузії Зелімхана Хангошвілі у центрі Берліна 23 серпня. Якщо спочатку це були лише припущення, то тепер вони підтвердилися — після оприлюднення перших результатів розслідування. У відповідь 4 грудня Німеччина оголосила, що висилає з країни двох російських дипломатів. А канцлерка Ангела Меркель під час перебування у Лондоні на зустрічі лідерів країн НАТО заявила: «Ми вдалися до таких заходів через те, що не побачили, щоби Росія підтримувала нас у розслідуванні цього вбивства».

Німецькі медіа вже вказали на подібність цієї історії до отруєння російського ексрозвідника Сергія Скрипаля у британському Солсбері в березні 2018-го. Тоді теж ішлося про участь російських спецслужб у замаху на вбивство, і Британія та інші країни почали висилати російських дипломатів. Як тоді, так і в справі вбивства Хангошвілі Кремль рішуче відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Що відомо про цю історію? І чому її розвиток може зашкодити інтересам України?

Що сталося?

Парк Klein Tiergarten у центральному берлінському районі Моабіт віддавна має лиху славу: сюди часто приходять наркоторговці та шахраї. Однак убивство чоловіка вдень, об 11:58, двома пострілами — в спину та в голову — набуло неабиякого резонансу. Зелімхана Хангошвілі розстріляли, за однією з версій, коли він прямував пішки на п’ятничну молитву до мечеті. Зловмисник був на велосипеді, стріляв з пістолета із глушником марки Glock. Зброю, перуку та велосипед він одразу ж скинув у річку Шпрее, намагався тікати на мопеді, підготовленому заздалегідь.

Втім очевидці швидко доповіли у поліцію, і підозрюваного затримали. Досі він перебуває під вартою і нічого не розповідає слідчим про свою роль у вбивстві і ймовірних замовників. За даними Süddeutsche Zeitung, за останні три місяці його лише раз відвідали дипломати посольства Росії в Німеччині, щоби проконсультувати.

Спершу справою займалось Управління кримінальної поліції Берліна, яке висунуло затриманому звинувачення у вбивстві. 4 грудня стало відомо, що її передали до Федеральної прокуратури — цей орган розслідує злочини, що можуть загрожувати національній безпеці, зокрема — займається іноземними шпигунами. Тепер генеральний прокурор при Верховному суді Німеччини Петер Франк має взяти справу під особистий контроль.

«Тепер справа може набути іншого виміру, — зауважують журналісти Süddeutsche Zeitung. — Тепер докази ведуть до спецслужб. І в Карлсруе (там знаходиться резиденція генерального прокурора — ред.) тепер є підозри, що російські або чеченські державні структури могли замовити вбивство в Моабіті».

Результати власних розслідувань вбивства Хангошвілі публікують і провідні німецькі медіа, і проект Bellingcat та видання The Insider. Ще в спільному розслідуванні від 30 серпня йшлося про слід російських спецслужб у справі. Вони ж доводять, що аналогії зі справою ексрозвідника Скрипаля небезпідставні. Наприклад, в одному з останніх оприлюднених матеріалів Bellingcat ідеться про те, що паспорт на виїзд до Європи підозрюваному у вбивстві грузина в Берліні видав той самий орган, що й видавав фейкові документи Анатолію Чепізі та Олександру Мішкіну, яких підозрюють в отруєнні Скрипаля.Як зазначає у коментарі Deutsche Welle Марк Галеотті, фахівець з російських спецслужб, головна відмінність історії з Хангошвілі від отруєння в Солсбері полягає не у виді зброї, а в реакції з боку світової спільноти. На отруєння Скрипаля вона була миттєвою, услід за Британією, й інші країни почали висилати російських дипломатів.

«Берлін значно обережніший. Цікаво, чи спробує Німеччина домогтися міжнародної реакції?», — каже експерт. Він зауважує: якщо реакція Берліна буде недостатньо сильною, ймовірно, переконати Москву припинити подібні операції не вдасться.

Поліція та криміналісти на місці злочину в берлінському районі Моабіт, де був убитий громадянин Грузії Зелімхан Хангошвілі, Берлін, Німеччина, 23 серпня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/CLEMENS BILAN

Що відомо про вбитого? 

40-річний Зелімхан Хангошвілі походив із Панкіської ущелини на півночі Грузії, де проживає спільнота кістинців — грузинських етнічних чеченців. У 1990-2000-і роки до них доєднались чеченські біженці з Росії. Під час Другої чеченської війни 1999-2009 років Хангошвілі воював на боці самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерія. Росія оголосила його в міжнародний розшук з 2002 року за підозрою в тероризмі.

За словами його друзів і знайомих, він був польовим командиром середньої ланки — очолював загін із кількохдесяти бійців. А ще — особисто знав таких лідерів чеченських бойовиків, як Шаміль Басаєв (підірвався в сусідній з Чечнею Інгушетії в 2006 році) та Аслан Масхадов (до вбивства в 2005 році російськими спецслужбами недовго був главою Чеченської Республіки).

У 2005 році після поранення в ногу Хангошвілі переїхав у Грузію, отримав громадянство країни (на ім’я Торніке Кавтарашвілі — за дівочим прізвищем його матері), а військову діяльність змінив на бізнесову — від продажу меду в Саудівську Аравію до відкриття власного кафе в Тбілісі. Щоправда, є інформація, що у 2008 році він зібрав загін добровольців (називають числа від 50 до 200) і збирався повести їх у Південну Осетію для війни проти Росії на боці грузинських сил. Утім підтверджень того, що Хангошвілі дійсно це зробив, немає.

Того ж року на Хангошвілі планувався замах, розповідає його старший брат Зураб. За його словами, Зелімхана хотіли викрасти з території Грузії в Росію, після чого вбити — разом із братом і ще трьома людьми. Однак грузинська влада, яка була зацікавлена у викритті російських агентів, тоді допомогла запобігти операції. 

У травні того ж 2008 року, до речі, Федеральна служба безпеки РФ повідомила про викриття в Чечні начебто «грузинського шпигуна» Рамзана Туркошвілі, який був завербований «за безпосередньої участі одного з ватажків терористів, що переховуються в Панкіській ущелині, — Хангашвілі [таке написання прізвища Зелімхана можна зустріти в російських джерелах]».

Із грузинськими спецслужбами Хангошвілі пов’язували щонайменше ще один раз. У 2012 році під час захоплення бойовиками з Дагестану заручників у грузинській ущелині Лопота Хангошвілі був неодноразово помічений в Антитерористичному штабі Грузії, а також на перемовинах із дагестанцями. Після відходу від влади Михеїла Саакашвілі в 2013 році грузинські спецслужби почали контактувати з російськими, і Хангошвілі перестав співпрацювати із силами безпеки Грузії.

У 2015 році на нього здійснили замах — його автомобіль обстріляли на одному з перехресть у центрі Тбілісі. Із восьми випущених куль чотири потрапили в руку й плече, але Хангошвілі самостійно доїхав до лікарні.

«На місці нападу знаходилися камери зовнішнього стеження, утім влада Грузії посприяли видаленню цієї відеозйомки, а саме розслідування цього злочину вони призупинили», — стверджує Зураб Хангошвілі і додає: грузинська влада відмовилася навіть надати його брату охорону. Грузинська юристка Тамта Мікеладзе в коментарі ВВС також розкритикувала тамтешніх правоохоронців за неналежне розслідування інциденту.

Після замаху на своє життя Зелімхан вирішив виїхати з країни. Деякий час він проживав в Одесі — тоді главою Одеської облдержадміністрації якраз був Саакашвілі, а колишній заступник міністра внутрішніх справ Грузії Гіоргі Лордкіпанідзе очолив місцеву поліцію. Пізніше подав прохання на притулок у Німеччину, яке тамтешня влада, втім, не задовольнила.

Тим не менш, у 2016 році Хангошвілі переїхав до Берліна разом із сім’єю — дружиною і п’ятьма дітьми. За даними німецьких ЗМІ, деякий час німецькі спецслужби відносили Зелімхана до осіб, які складають загрозу для суспільної безпеки, але в 2018 році підозри з нього зняли.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.
Люди тримають портрети Зелімхана Хангошвілі на акції біля посольства Німеччини в Тбілісі, Грузія, 10 вересня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/ZURAB KURTSIKIDZE

Кого затримали за підозрою у вбивстві?

24 серпня, коли нападника на Зелімхана Хангошвілі затримали, німецькі правоохоронці повідомили лише, що йому 48 років і що він із Росії. Незабаром місцеві ЗМІ дізналися ймовірне ім’я підозрюваного — Вадим С. — і те, що він приїхав до Берліна за кілька днів до нападу через Париж, а також мав зворотний квиток на літак до Москви.

Це дало підстави вважати, що до вбивства чеченця доклала руку російська влада. Так, Зураб Хангошвілі упевнено стверджував, що за нападом на його молодшого брата стоїть ФСБ. Тієї ж думки дотримувалися й представники чеченської діаспори в Європі: 31 серпня вони провели акцію протесту біля посольства Росії в Німеччині.

А за день до того The Insider, Bellingcat і Der Spiegel оприлюднили спільне розслідування, де розкрили більше деталей про затриманого. З’ясувалося, що закордонний паспорт на ім’я «Вадима Андрійовича Соколова» 20 серпня 1970 року народження було видано за кілька днів до поїздки — при цьому в жодній базі, включно з базою російських паспортів, людини з такими даними не існує. Адреса в Санкт-Петербурзі, яку «Соколов» вказував під час подання документів на візу для в’їзду до Франції, теж виявилася несправжньою.

«Уже сам цей факт, що «Соколов» зміг отримати закордонний паспорт на вигадане ім’я, вказує на його прямий зв’язок із державою — навіть якби йому якимось чином вдалося підробити паспорт самостійно, він не зміг би за ним пройти російський прикордонний контроль», — стверджують розслідувачі.

Пізніше, у вересні, видання The New York Times повідомило, що справжнє ім’я підозрюваного — Володимир Олексійович Степанов, колишній майор поліції Санкт-Петербурга. Утім пізніше розслідувачі довідалися, що насправді за «Соколовим» стоїть інша особа — Вадим Миколайович Красіков, народжений 10 серпня 1965 року. У червні 2013 року Красіков був головним підозрюваним у вбивстві підприємця Альберта Назарова. Причому тоді вбивця теж під’їхав до жертви на велосипеді, вистрілив у неї з близької відстані в спину й голову і поїхав геть.

На початку 2014 року Росія видала міжнародний ордер на арешт Красікова через Інтерпол, утім в липні 2015 року зняла його без жодних пояснень — це могло означати або те, що підозрюваного вже затримали, або що він уже не був підозрюваним. При цьому в Москві справу про вбивство Назарова не закрили, а інших підозрюваних не назвали.

Останнє розслідування The Insider, Bellingcat, Der Spiegel про Соколова-Красікова вийшло 3 грудня, а вже наступного дня вбивством Зелімхана Хангошвілі почала займатися Федеральна прокуратура Німеччини — такі справи входять до її компетенції, якщо є підозри, що до них причетні спецслужби іншої держави.

«Вадим Соколов», ліворуч — після аресту в Берліні
Фото:

bellingcat

Дипломатичний скандал і його наслідки

«Це спекуляції без жодного підґрунтя, — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков про видворення російських дипломатів з Німеччини 4 грудня. — Цю тему постійно гіперболізують німецькі медіа, але це не відповідає реальному стану справ». У Міністерстві закордонних справ Росії його позицію підтримали. 

«Такий політизований підхід до питань слідства просто немислимий», — наголосили у відомстві. І додали: Москва розглядає висилку дипломатів як недружній та безпідставний жест з боку Німеччини і у зв’язку з цим готується вдатися до «комплексу дій у відповідь». Очевидно йдеться про дзеркальні дії — висилку німецьких дипломатів.

Але це — найменші наслідки, які могли б бути у цій історії, зауважує оглядачка видання der Tagesspiegel Клаудіа фон Зальцен. Вона підкреслює: Німеччина, намагаючись підтримати діалог з Росією, не бажає чітко вказати на неприпустимість таких її дій. Натомість цю ситуацію було б краще використати для повного переосмислення відносин Німеччини й РФ.

«Після вбивства Зелімхана Хангошвілі МЗС Німеччини має до РФ лише одну претензію — що та не доклала достатньо зусиль до спільного розслідування вбивства. Німецькі дипломати навіть побіжно не згадують про ймовірну участь у цьому Росії. Такі спроби владнати ситуацію не підуть на користь російсько-німецьким відносинам. Необхідний чіткий сигнал, що таке політичне вбивство у центрі німецької столиці — це точка неповернення і не може лишитися без наслідків», — зазначає фон Зальцен.

Інші німецькі видання зауважують: така реакція Німеччини тепер є щонайменше дивною з огляду на те, що після отруєння Скрипаля у Солсбері Берлін зреагував рішуче й оперативно, виславши одразу ж чотирьох російських дипломатів — не дочекавшись офіційних результатів слідства. Та, ймовірно, наслідки ще будуть: видання The Wall Street Journal зазначає: Німеччина буде вимушена відповісти санкціями, які можуть поставити під сумнів тісне енергетичне партнерство між країнами.

Прикметно, що дипломатичний скандал розгортається за кілька днів до саміту у «нормандському форматі» 9 грудня, де лідери України, Росії, Франції та Німеччини говоритимуть про шляхи врегулювання ситуації на Донбасі. Тепер дипломатичний скандал між Берліном і Москвою може стати іншою топ-темою саміту і дещо відволікти увагу від війни на Донбасі. Меркель уже анонсувала окрему півгодинну зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним, на якій планує обговорити позиції РФ та Німеччини щодо розслідування справи Хангошвілі.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile