ENRU

Небезпечна робота: найгучніші вбивства журналістів російських ЗМІ

292b8cac24077583a
Учасники акції в пам'ять про журналіста Павла Шеремета, 20 липня 2017 року. Павло Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля Фото: EPA/STEPAN FRANKO
За останні 27 років убили сотні російських журналістів. Їх били, цькували, вони отримували ножові поранення, їх розстрілювали. Громадське згадує найгучніші за роки існування сучасної Росії вбивства журналістів, які працювали в російських ЗМІ.

Дмитро Холодов

Кореспондент газети «Московский комсомолец», бував у гарячих точках. Розслідував корупцію в армії і критикував тодішнього російського міністра оборони Павла Грачова. Одна з найвідоміших його статей — «Злодій повинен сидіти у в'язниці, а не бути міністром оборони».

Його вбили в жовтні 1994 року. Холодову анонімно повідомили, що в дипломаті в камері схову на Казанському вокзалі є документи, які містять компрометуючі документи. Однак у дипломаті був вибуховий пристрій. Холодов помер від втрати крові. Йому було 27 років.

17 жовтня 1994 року, вперше в історії «нової Росії» вбили журналіста — кореспондента газети «Московский комсомолец» Дмитра Холодова (на фото ліворуч). Убивство розкрили, але вбивць виправдали. На фото праворуч — Холодова виносять на ковдрі Фото: «Новая газета»

Владислав Лістьєв

На початку 90-х був генпродюсером і президентом компанії «ВІD», у 1995-му став гендиректором щойно створеного ОРТ. Увечері 1 березня 1995-го, коли Лістьєв повертався зі зйомок передачі «Час пік», у під'їзді його будинку на Новокузнецькій вулиці в Москві в нього вистрілив кілер.

Убивство не розкрите.

Влад Лістьєв роздивляється перший номер газети «Взгляд», лютий 1992 року Фото: New Look Team (CC BY-SA 3.0)

Лариса Юдіна

Працювала в газеті в «Радянська Калмикія». У червні 1998 року її вбили «за виконання журналістського обов'язку» — вона розслідувала корупцію в уряді Калмикії. Виконавців убивства засудили.

7 червня 1998 року вбили журналістку газети «Советская Калмыкия сегодня» Ларису Юдіну (на фото ліворуч). Після убивства Юдіної обурені жителі вийшли на площу міста Еліста з вимогою знайти вбивцю (на фото праворуч) Фото: архів, блог «Эхо Москвы»

Ігор Домніков

Журналіст «Новой газеты». У 1999 — 2000 роках активно критикував віце-губернатора Липецької області Сергія Доровських.

У травні 2000 року на Домнікова напали і завдали кілька ударів молотком по голові.

Виконавцями виявилися учасники відомого в області кримінального угруповання «Тагирьяновские». Домніков помер за кілька днів від черепно-мозкової травми.

Слідство назвало Доровських замовником, але йому вдалося дотягнути справу до закриття за терміном давності.

Журналіст «Новой газеты», редактор відділу спецпроектів газети Ігор Домніков Фото: «Новая газета»

Юрій Щекочихін

Від 1996 року працював у відділі розслідувань у «Литературной газете» і «Новой газете». Висвітлював корупційні скандали у вищих ешелонах влади і російській армії. В останні роки життя займався розслідуванням «Справи трьох китів» або «Меблевою справою». Йшлося про контрабанду італійських меблів, до якої були залучені силові відомства. У справі фігурував конфлікт між митницею і МВС з одного боку і ФСБ і Генпрокураторою РФ з другого.

Раптово помер за два тижні в липні 2003 року. Відзначали, що він почав швидко втрачати волосся, і у нього висохла шкіра. Після смерті в його тілі виявили фармацевтичні елементи фенол і ледокаїн — у Щекочихина був синдром Лайєлла, його отруїли. Слідство закрило справу через відсутність складу злочину.

Журналіст Юрій Щекочихін висвітлював корупційні скандали у вищих ешелонах влади і російській армії Фото: «Новая газета»

Пол Хлєбніков

На початку 2004 року очолив російську версію часопису Forbes і встиг випустити перший список найбагатших людей Росії. Усього під його редакцією вийшло чотири номери журналу. Увечері 9 липня 2004 року Хлєбнікова застрелили біля редакції. Убивці були на автомобілі ВАЗ-2115, вони відкрили вогонь з пістолета-кулемета. Хлєбнікова доставили в лікарню, але до реанімації не довезли — медики з пацієнтом застрягли в ліфті, де він і помер.

Убивство розкрито, проте ніхто не покараний.

Головний редактор російського Forbes Пол Хлєбніков під час прес-конференції в Москві, 9 липня 2004 року Фото: EPA/MAXIM NOVIKOV

Анна Політковська

Від 1999 року працювала в «Новой газете». Багато писала про другу чеченську війну і неодноразово виїжджала в зону бойових дій, займалася розслідуванням корупції в Міністерстві оборони РФ, допомагала жертвам теракту на Дубровці (в жовтні 2002 року група озброєних бойовиків захопила і утримувала заручників з числа глядачів, які прийшли на мюзикл «Норд-Ост» — ред.). Випустила книжки «Путінська Росія» і «Росія без Путіна», в яких критикувала існуючий режим. Політковська виступала на захист чеченських бойовиків, називаючи їх «рухом опору».

Політковську вбили в жовтні 2006 року в ліфті її будинку. У результаті арештували виконавців — братів Магомедових, — а також підполковника Дмитра Павлюченкова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Почуття провини: Аркадій Бабченко про десятиліття без Анни Політковської

Журналістка «Новой газеты» Анна Політковська (ліворуч). На фото праворуч — підозрювані в убивстві Політковської Ібрагім Махмудов, Лом-Алі Гайтукаєв, Рустам Махмудов та Сергій Хаджикурбанов у залі московького суду, Росія, 9 червня 2014 року Фото: EPA/PETER ENDIG; EPA/MAXIM SHIPENKOV

Магомед Євлоєв

Власник порталу «Інгушетія.ру», що критикує уряд Інгушетії. У 2008 році за позовом прокуратури сайт закрили за «розпалювання міжнаціональної ворожнечі».

 

Власник порталу «Інгушетія.ру» Магомед Євлоєв Фото: Schekinov Alexey

Затриманий у серпні 2008 року за підозрою в організації незаконних акцій та у зв'язку з розслідуванням вибуху в будинку президента Інгушетії. Але до ділянки його не довезли: за офіційною версією, в автомобілі правоохоронних органів у нього сталася сутичка з міліціонером, останній нібито з необережності вистрілив в Євлоєва. Пізніше повідомлялося, що тіло Євлоєва викинули в лікарні Назрані. Справа кваліфікували як вбивство з необережності, вбивця отримав два роки колонії-поселення.

Станіслав Маркелов і Анастасія Бабурова

Маркелов займався справами, пов'язаними з військовими злочинами в Чечні і правозахистом. Зокрема представляв інтереси потерпілих від терористичного акту на Дубровці.

Бабурова була позаштатної співробітницею «Новой газеты» і активним учасником антифашистського руху. Пострілом в голову обидва були вбиті в Москві в січні 2009 року. Пізніше за підозрою в убивстві заарештували учасники правої організації «Російська національна єдність» (РНЕ). Вважається, що причиною вбивства стала одна зі справ, яку вів Маркелов, де фігурували члени РНЕ. За іншою версією — йдеться про чеченський слід.

Акція пам'яті убитих адвоката Станіслава Маркелова та журналістки «Новой газеты»​ Анастасії Бабурової, Москва, Росія, 15 лютого 2009 року Фото: EPA/YURI KOCHETKOV

Наталя Естемірова

Правозахисниця і журналістка, розслідувала випадки застосування тортур, викрадень людей і позасудових страт і розстрілів у Чеченській республіці. Керувала Громадською радою Грозного.

Повідомлялося, що їй особисто погрожував Рамзан Кадиров. Глава Чечні це спростовував.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чеченські кілери: як наймані вбивці полюють на опонентів Кадирова

У липні 2009 року її викрали біля власного будинку в Грозному. Незабаром її тіло знайшли в Інгушетії з кульовими пораненнями в груди і голову. За однією з версій, Естеміровій мстилися бойовики. Наразі справа зупинена.

Акція пам'яті журналістки і правозахисниці Наталі Естемірової в Москві Фото: Юрій Тимофєєв (RFE/RL)

Павло Шеремет

Починав кар'єру на телебаченні в Білорусі, був опонентом режиму президента Олександра Лукашенка. Три місяці провів у білоруській в'язниці за незаконний перетин держкордону, відтак переїхав до Росії. Працював на «Первом канале» і «Общественном российском телевидении». У 2014 році переїхав до України, де писав для видання «Українська правда» і працював на «Радіо Вести».

Його автомобіль вибухнув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року, коли він їхав на ранковий ефір.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ «Вбивство Павла»: розслідування загибелі журналіста Шеремета

Розслідування справи не завершено, не визначене навіть коло підозрюваних. Слідство розглядає п'ять версій убивства, а родичі звинувачують владу в затягуванні процесу.

Журналіст Павло Шеремет, Київ, 27 лютого 2015 року Фото: УНІАН