«Ви чим, с*ка, думаєте?» Трагедія 128 бригади

Перші повідомлення про трагедію надходили із соцмереж: акаунтами розійшлося відео з розповіддю військового, який заявляв, що поряд із його бригадою в Запорізькій області дислокується 128-ма — із Закарпаття.

«Відбулося таке: якийсь дуже розумний офіцер вирішив провести шикування особового складу бригади для урочистого нагородження у прифронтовому селі. У такі села прилітає методично і регулярно. Унаслідок цього шикування загинуло дуже багато українських захисників і цивільного населення. У мене питання до таких офіцерів: ви чим, с*ка, думаєте?» — казав військовий.

Ближче до вечора 4 листопада почали надходити підтвердження інформації у ЗМІ. Врешті СтратКом ЗСУ повідомив офіційно: росіяни вдарили по особовому складу 128 бригади ракетою «Іскандер-М».

Станом на 6 листопада у бригаді підтвердили загибель 19 своїх бійців (хоча соцмережами ширилися більші цифри). Скільки військових поранено — не розголошують. Запорізька обласна адміністрація повідомила також про поранення 9 місцевих жителів села Зарічне, що приблизно за 20 кілометрів від лінії зіткнення.

Полеглі 

Військове командування не публікує перелік загиблих та утримується від розголошення деталей, оскільки триває розслідування трагедії. У соцмережах, однак, почали з’являтися повідомлення від близьких загиблих захисників.

Серед них — 43-річний капітан Дмитро Мілютін родом із Виноградова. На захист України він став ще у 2014 році, а у 2015-му отримав орден «За мужність» III ступеня за проявлені героїзм та мужність. Після завершення контракту працював у міській раді, а 24 лютого 2022-го знову став до лав війська, де був командиром артилерійського взводу.

У політичній силі «Європейська Солідарність», у команді якої працював Дмитро, його схарактеризували як «талановитого і професійного артилериста, активного громадського діяча»: «Хоробро воював, учив новеньких і ефективно нищив ворога. Він був одним із найкращих артилеристів країни, елітою українського воїнства, справжнім богом війни».

Загиблий майор Сергій Кузнєв приїхав на Закарпаття з Керчі. У 2014 році Сергій закрив власну справу і став до лав артилерійського підрозділу гірсько-штурмової бригади ОК «Захід», у складі якого брав участь в обороні Дебальцівського плацдарму.

Демобілізувався Сергій у званні капітана, працював головним спеціалістом відділу Мінветеранів України в Закарпатській області. До 2022 року він активно допомагав побратимам повертатися до мирного життя.

Після повномасштабного вторгнення захисник став до лав 128 бригади, де служив заступником командира батареї з морально-психологічного забезпечення.

«До останнього подиху Сергій залишався вірним військовій присязі та народу України. Сергій буде назавжди поруч із нами, у нашій пам’яті, у наших серцях», — зазначили у Міністерстві ветеранів.

Також підтверджена загибель Максима Ярмолюка з Острога, що у Рівненській області. Полеглому захиснику був лише 21 рік. А Тернопільська єпархія ПЦУ повідомила про смерть 49-річного сержанта Василя Гудима зі Збаража.

Трагедія, якої можна було уникнути

З 6 листопада вся Закарпатська область перебуває у триденній жалобі. Одне питання, яке витає у повітрі: як таке могло статися?

Після смертельного удару окупанти опублікували кадри, з яких видно, що збори військових в одному місці зафіксував дрон.

«Кожен, хто перебуває на "нулі", знає: скупчення більш ніж двох людей провокує приліт. Чи ви вважаєте, що тут, у прифронтових селах, не літають кацапські дрони? Я вас розчарую — літають. І кацапи дуже добре бачать скупчення техніки, людей. Чим треба було думати, щоб провести таку ху*ню?» — питав військовий на відео.

Співрозмовники hromadske зі 128 бригади розповіли: командир бригади Дмитро Лисюк того дня запізнився на захід до Дня ракетних військ і артилерії. Військові чекали на нього понад пів години, а тоді стався приліт. Комбриг прибув на місце вже через дві хвилини після прильоту.

росіяни стежили за бійцями 128 бригади з безпілотника, коригуючи удар. Однак помилилися і влучили в будівлю позаду військових, ближче до дороги.

«І виходить, усі ті, хто стояв ближче до дороги, — "двохсоті" (загинули — ред.). А особовий склад, який конкретно мав нагороджуватися (командири гармат, навідники, артилеристи), трохи прикрила стіна будинку, в який влучив "іскандер". Завдяки цьому жертв трохи менше», — стверджує співрозмовник.

Офіційне розслідування трагедії триває. Міністр оборони Рустем Умєров пообіцяв «дати всі чесні відповіді» рідним і близьким загиблих воїнів.

Багато користувачів соцмереж сходяться на думці, яку висловив президент Володимир Зеленський: це трагедія, якої можна було уникнути.

Колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр розповіла, що нагородження та заохочення бійців за їхні подвиги відбуваються постійно, адже це частина «військової культури».

«Якщо дозволяють умови, це робиться урочисто. Сама неодноразово мала честь нагороджувати міністерськими й державними нагородами наших воїнів на передовій — це дуже хвилююча для всіх мить», — зазначила Маляр.

Через два дні після трагедії 128 бригади активіст Сергій Стерненко зауважив, що фото шикування біля фронту опублікувала 100 окрема бригада ТрО. Бійцям її батальйону, які «восьмий місяць перебувають на "нулі"», вручали відзнаки й медалі.

Уже після зауваження там уточнили: нагородження відбувалося «з максимальним дотриманням заходів безпеки і тільки після глибокого аналізу негативного досвіду інших бригад».