З’ясувати законність новобудови, подивитися, чи авто, яке ви купуєте з рук, не розшукують, або перевірити свого бізнес-партнера на доброчесність. Все це можна зробити за допомогою відкритих даних. Громадське розібралося, як ними користуватися та навіщо вони Україні.

Що таке відкриті дані?

Відкриті дані — це масиви публічної інформації, яку оприлюднюють в інтернеті органи державної влади.

В Україні таку інформацію публікують на Єдиному порталі відкритих даних. Це дані, приміром, про витрати бюджету, роботу чиновників чи дозвільну документацію.

Всю цю інформацію ви і так маєте право попросити у розпорядників. Наприклад, у Національної поліції ви можете запитати про кількість скоєних злочинів, а у Міністерства соціальної політики — скільки людей цього року звернулося за субсидіями.

Але з 2015 року частину цієї інформації вже публікують. До того ж не у вигляді відсканованого папірця, а в такому форматі, який дозволяє інформацію легко копіювати, поширювати та аналізували (так званий «машиночитаний формат»). І згодом використовувати — зокрема, у комерційних цілях.

Відкриттям інформації займається Державне агентство з питань електронного урядування — вони готують постанови, за якими ці дані оприлюднюються, і опікуються роботою порталу.

«Агентство відповідає за нормативне відкриття цих даних. А відкривають безпосередньо розпорядники. Крім того, ми працюємо з громадськими організаціями, дізнаємося, яких даних вони потребують у своїй роботі. Їхні запити лягають в нормативний документ, за яким публікують ці дані», — каже Громадському голова агентства Олександр Риженко.

Зараз агентство вже зобов'язало відкрити 600 наборів даних про будівництво, екологію, економіку, освіту, інфраструктуру, транспорт, згодом буде 900.

Навіщо відкривають дані?

Але чому відкриті дані — це важливо? Це питання довіри, вважає керівниця напрямку відкритих даних громадської організації TAPAS Катерина Оніліогву.

«За допомогою цих даних бізнес може аналізувати інший бізнес. Коли ви шукаєте контрагентів і хочете з кимось працювати, вам треба розуміти, чи це нормальна компанія, чи це надійний партнер, які у них стосунки були з іншими партнерами», — каже Катерина Оніліогву.

Крім того, розповідає Катерина, після відкриття даних навіть державні органи починають працювати краще. Адже їм теж більше не треба запитувати інформацію для своєї роботи — вона і так є у відкритому доступі.

Так, дослідження організації TAPAS спільно з міжнародними партнерами показало, що відкриті дані вже принесли понад 700 мільйонів доларів до економіки країни у 2017 році. З них близько 200 мільйонів — це прибутки українських компаній за нові продукти або послуги на базі відкритих даних. Ще близько півмільярда — непряма вигода від більш ефективної роботи. Загалом же у сфері відкритих даних в Україні зараз задіяні 3-4 тисячі фахівців.

За підрахунками TAPAS, якщо відкриті дані й далі розвиватимуться в Україні такими ж темпами, то вже в 2025 році це принесе економіці до 1,4 мільярда доларів на рік, або трохи менше 1% ВВП.

Як їх використовують?

У проекті TAPAS виділили топ-5 найзатребуваніших наборів відкритих даних в Україні.

Втім масив даних сам по собі нічого не вартий, пояснюють у проекті. Його ще треба обробити і зрозуміти. І от тут до справи беруться бізнес, громадські організації та журналісти.

Приміром, в Україні зараз активно розвивається сфера дата-журналістики — на основі відкритих даних створюють великі візуалізації, за допомогою яких можна побачити тенденції в різних сферах життя.

Громадські організації та активісти на основі відкритих даних роблять власні дослідження — наприклад, щодо дотримання прав людини, екологічного стану в регіоні чи антикорупційні проекти. Наприклад, на основі відкритих даних працює Clarity Project — база даних і система аналітики на основі публічних закупівель ProZorro.

Що стосується бізнесу, то тут використовують будь-які дані, які можна монетизувати.

Особливо популярними у 2018 році стали набори даних про найпоширеніші в країні авто — їх скачали з порталу 90 тисяч разів. Катерина Оніліогву розповідає, що раніше ці дані незаконно скачували на диски і продавали на книжковому ринку «Петрівка». Тепер ці дані офіційно відкриті, і ніхто не отримує з цього неправомірної вигоди.

А ось бізнес може вільно використовувати їх у комерційних цілях. Тож на основі цих даних з'явилися додатки, що моніторять найбільш і найменш популярні авто. Автодилери можуть використовувати їх, щоб бути в тренді та відслідковувати смаки покупців.

Навчання роботі з системами Єдиних та Державних реєстрів та іншими електронними базами даних у хмельницькій філії Держпідприємства «Національні інформаційні системи», Хмельницький, 6 серпня 2015 року
Фото:

Кравченко Андрій/POOL/УНІАН

В Україні є й інші корисні сервіси, що послуговуються відкритими даними. Один з них, наприклад, визначає ризики покупки квартир у новобудовах — перевіряє дозвільну документацію, ліцензії забудовника та моніторить судові позови навколо будинка.

Цей проект — фіналіст минулорічного конкурсу Open Data Challenge, який проводить Агентство з електронного урядування спільно з тими ж TAPAS і низкою міжнародних партнерів. Конкурс, як кажуть його засновники, спрямований на розвиток інноваційних open data та big data проектів, що мають суспільне значення та бізнес-потенціал. Його переможці отримують 2,5 мільйони гривень на розвиток.

Торік, наприклад, на конкурс подали 190 заявок з 27 міст України. Більшість проектів стосувалися агропромисловості, закупівель, екології, інфраструктури та здоров'я. Цьогорічний — уже третій — Open Data Challenge стартував у лютому і визначить своїх переможців восени.

Поділитись: