«Палає» від Арестовича: які наслідки для суспільства мають сексистські семінари

Українці та українки обурені висловлюваннями Олексія Арестовича під час проведення закритих семінарів школи «Апейрон». У новому випуску ютуб-каналу «Палає» Емма Антонюк та Яна Брензей поділилися фрагментами занять Арестовича, де він говорить, що «жінка їде на службу до сатани», а ще «повинна дивитися на чоловіка, як на ідола, і вимазувати періодично своєю жертовною кров'ю його губи».

Найскандальнішим став уривок, де Арестович звернувся до присутніх на занятті чоловіків у той час, коли учасниці семінару на прохання коуча вимкнули звук на своїх пристроях: «Хлопчики, доки нас дівчатка не чують і ми можемо з вами нормально, відверто поговорити: що хочеться зробити з цими істотами, от скажіть, у нормі? Придушити».

Олексій Арестович відреагував на скандал. У своєму фейсбуці колишній радник Офісу президента опублікував пост, у якому намагається іронізувати над ситуацією: «Готуємо ефір з Юрієм Романенком: “Арестович та жінки”. Але є проблема — потрібні жінки, яких я показово душитиму в ефірі. Вважайте конкурс відкритим. Заявки надсилайте в коментарі. Не пропустіть свій шанс… Пам'ятай — ти особлива. Не така, як решта».

Також Арестович дав коментар «BBC Україна», у якому назвав оприлюднені уривки «спрямованою атакою на репутацію». Блогер стверджує, що ці відео вирвані з контексту і є жартом, який можна зрозуміти з манери його звернення до авдиторії.

Олексій Арестович нерідко потрапляв у скандали через свої контроверсійні висловлювання, але цього разу справа може дійти до суду. Депутатка Інна Совсун повідомила, що подала заяву до правоохоронних органів про вчинення Олексієм Арестовичем кримінального правопорушення, передбаченого статтею 300 Кримінального кодексу: розповсюдження відеопродукції, що пропагує культ насильства та жорстокості. Депутатка наголошує, що згідно зі статтею Арестович може понести кримінальну відповідальність — до трьох років увʼязнення.

Чому варто сприймати мізогінні виступи Олексія Арестовича серйозно?

Ми досі живемо в патріархальному суспільстві — такому, де чоловіки мають більше влади і привілеїв. У цій ситуації жінки мають два вибори: або намагатися відповідати патріархальним стереотипам, або боротися з ними й отримувати негативну реакцію від людей, що досі тримаються за ці упередження.

Інфопродукти сексистів пропонують жінці перший варіант — сприймати себе вторинною, щоб отримати певні блага від несправедливої соціальної системи. Під час своїх виступів коучі таких тренінгів втовкмачують жінкам принизливі речі, які чергують із компліментами та обіцянками «справжнього жіночого щастя» (це формулювання — також сексистське кліше).

Мікс позитиву та негативу в риториці таких «гуру» — маніпуляція для того, щоб заплутати авдиторію щодо своїх намірів. Насправді ж такі викладачі намагаються робити жінок максимально зручними для патріархату. Їхня мета — слабкі, повністю залежні від чоловіка, безамбіційні жінки, що не вміють обстоювати свою життєву позицію, адже це «нежіночно» і є «службою сатані». Такі жінки будуть приречені обслуговувати інтереси чоловіків і не матимуть власних ресурсів, адже в цій парадигмі успіх і право голосу — суто чоловічі привілеї.

Тепер щодо виправдання Олексія Арестовича. Існує так звана піраміда насилля: на найнижчому її рівні перебувають акти ледве розпізнаваної упередженості, зокрема жарти про насильство, на найвищому — вбивство та зґвалтування. Піраміда демонструє, що кожен попередній етап насилля уможливлює новий, більш жорсткий. Тому навіть жарти про задушення сприяють існуванню культури насильства у нашій країні.

Наслідки таких семінарів, як і всіх інших проявів сексизму, найпряміші: станом на вересень 2023 року гендерний розрив в оплаті праці в Україні становить 18,6%.

Станом на вересень 2023-го серед народних депутатів Верховної Ради України дев'ятого скликання 320 чоловіків — і лише 84 жінки.

За даними організації Представництва HelthRight International («Право на здоров’я») в Україні від гендерно зумовленого насильства потерпають здебільшого жінки, кожна п'ята з яких — старша за 60 років.

Як інші країни борються із пропагандою ненависті щодо жінок 

Багато коментаторів і коментаторок каналу Яни Брензей та Емми Антонюк зауважили, що за висловлювання, метою яких є дискримінація жінок, має бути кримінальна відповідальність, і в розвинених державах жорстоко караються публічні прояви сексизму та мізогінії:

«У США та Західній Європі після таких слів у людини не було б карʼєрних перспектив та можливості мати платформу для розповсюдження своїх ідей. Людина стала б відвертим маргіналом, потиснути руку котрому — гарантовані репутаційні збитки. У Східній Європі та постсовку все інакше. У нас такі арестовичі ще й заробляють і в президенти планують іти». 

«Я шокована. Арестовича потрібно судити за ці заклики. Ненормально в нашому вільному сучасному суспільстві толерувати цього насильника».

Так, у світовій практиці вже відомі випадки криміналізації такої діяльності, особливо в публічному просторі. У 2022 році Палата лордів Великої Британії визнала мізогінію злочином на ґрунті ненависті. У липні 2023-го в країні запровадили штрафи за дискримінацію жінок у соцмережах.

Шотландська національна партія також пропонує криміналізувати мізогінію: згідно з проєктами п’яти нових законів чоловікам, які дозволятимуть собі зловживання щодо жінок, загрожуватиме до семи років увʼязнення.

Такі закони ухвалюють не лише в Європі: у серпні 2023 року міська рада мексиканського міста Чивава запровадила штрафи за виконання мізогінних пісень у громадських місцях.

Скандал через закриті семінари «Апейрон» — не єдиний кейс щодо сексизму, коли багато українців закликали «скасувати» публічну особу, яка дискримінує жінок. З осудом за такі висловлювання вже стикалися співак Іво Бобул (який називав жінок меркантильними), колишній CEO інтернет-книгарні Yakaboo Іван Богдан (якого навіть звільнили за публічну заяву про те, що здебільшого жінки купують книжки на гроші своїх чоловіків), блогери Володимир Остапчук та Богдан Буше (які розповідали про жінок на 10 з 10).

Хоча наразі сексисти в Україні не стають персонами нон ґрата, уже відбуваються зрушення, які дають надію на те, що наше суспільство досягне рівності й не буде толерувати гендерно зумовлене насильство.

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.