Відпустка на грецькому Криті. Скільки коштує, що їсти та де споглядати найкращий захід сонця

Ніколи не любила відпочинок на морі — мені це видавалося одноманітним і набридало вже на третій день. Проте коли через епідемію коронавірусу понад рік не вдавалося нікуди виїхати, а роботи тільки більшало — море здалося єдиним, що може втримати на плаву. 

Розповім про свій тижневий відпочинок на Криті, після якого я зрозуміла: саме про це я мріяла завжди.

Квитки на літак

Приблизно за місяць до запланованої відпустки я почала моніторити, куди взагалі можна полетіти відпочивати цього літа. З інформації на сервісах пошуку квитків зрозуміла: варіантів не так багато. Не всі країни відкрили кордони, не всі пускають просто за тестами на коронавірус, а літаки літають дуже рідко. Або ж літають, проте з пересадками в таких країнах, куди ми не можемо потрапити навіть транзитом.

Тож я просто дивилася, які країни відкриті для українців. Випадково в переліку трапився Крит.

Там є три аеропорти: у містах Ханьї, Сітії та Іракліоні. Ханья сподобалася мені найбільше, до того ж туди був зручний переліт напряму. Квитки в обидва боки коштували 120 євро на людину (Ryanair дуже доречно зробив розпродаж, тому вдалося заощадити понад 50 євро). Окрім того, довелося додатково заплатити 24 євро за 10-кілограмову валізу.

У літаку слід увесь час перебувати в масці — бортпровідники контролюють це та роблять зауваження пасажирам, які знімають її з носа чи рота.

З аеропорту Ханьї до центру міста можна дістатися на таксі (яке коштує від 22 євро) або автобусом за 2,30 євро. Проте зважайте, що автобус курсує не цілодобово, тому якщо ви рано прилітаєте чи відлітаєте — одразу готуйте додаткові 22 євро на таксі.

Важлива деталь: на Криті немає традиційних для нас сервісів онлайн-замовлення таксі на кшталт «Убер». Тож аби викликати таксі, потрібно або встановлювати місцеві додатки, або телефонувати оператору.

Коронавірус і відпочинок

Коли я вирушала в подорож, то була щеплена тільки першою дозою AstraZeneca. Якби мала й другу (і якби після неї встигло минути щонайменше два тижні) — мене би пустили до країни за сертифікатом про вакцинацію. А так довелося робити швидкий тест на антиген.

Його результати можна отримати протягом 15 хвилин, а коштує він на кількасот гривень дешевше, ніж ПЛР, з яким також пускають до країни. Швидкий тест слід зробити не більш ніж за 48 годин до прибуття, а ПЛР — не більш ніж за 72. Довідку про тест (англійською) у мене запитали на стійці реєстрації і в нашому аеропорту, і в аеропорту Ханьї.

Перед прильотом також потрібно заповнити PLF-форму на сайті міністерства туризму Греції, де зазначити інформацію про себе, адресу, за якою будете мешкати, а ще — контактну особу в Україні. Зробити це потрібно щонайменше за добу до прибуття. Опівночі перед вильотом вам на електронну пошту має надійти документ з QR-кодом. Його також просять показати і в українському, і в грецькому аеропортах. Крім того, у Греції вам після прибуття можуть зробити безкоштовний швидкий тест на коронавірус — перевіряють лише тих, кого система обере випадково.

Містом усюди можна ходити без маски. Надягати її потрібно хіба що в приміщеннях і громадському транспорті. У закладах харчування, якщо ви хочете сісти всередині, теж вимагають сертифікат про вакцинацію — якщо його нема, то сидіти дозволяють лише на терасах. Але в літній період це не проблема. Протягом усього часу надати сертифікат про вакцинацію нас попросили лише один раз: тоді надворі не залишилося вільних столиків і ми захотіли сісти всередині.

Де жити 

Зазвичай під час подорожей ми з хлопцем винаймаємо квартири на Airbnb. Для нас це зручніше та комфортніше. До того ж так краще можна відчути країну, до якої приїжджаємо, адже є можливість пожити серед місцевих. Так сталося і цього разу — ми тиждень мешкали в чарівній затишній двокімнатній квартирі поблизу моря і старого міста. Заплатили пів тисячі євро.

Ненсі, мама господарки квартири, зустріла нас дуже гостинно — приготувала традиційну критську страву бурек, залишила нам фрукти, овочі, вино та ракі (традиційний грецький алкогольний напій). А після святкування дня народження її сина в нашому тимчасово спільному внутрішньому дворику Ненсі пригостила нас тортиком.

Утім, якщо вас такий варіант не влаштовує — уздовж лінії моря є багато невеликих готелів. Тож обирати точно є з чого.

Море і заходи сонця 

Крит — це чудове місце для автоподорожей. Я знала це, ще відколи туди збиралася. Переглянула безліч фото неймовірних локацій: пляжу, де принцеса Діана з принцом Чарльзом провели свій медовий місяць, озер і гір. Але ми з хлопцем не вміємо кермувати, тому досліджували Ханью пішки й іноді користувалися автобусами.

Наша квартира була розташована за двісті метрів від міського пляжу, й ми ходили туди по кілька разів на день. Людей там відпочивало небагато, місця вистачало всім. На пляжі можна орендувати лежаки із парасольками: така послуга коштуватиме від 6 до 9 євро за двох залежно від пляжу.

Там я почувалася на диво спокійно та розслаблено: можна просто лежати, годинами дивитися на прибій і спостерігати, як хтось грає в пляжний пінг-понг. Не пляжі не було набридливої музики, сміття, торговців із пиріжками чи пропозицій сфотографуватися з поні, мавпами та іншими тваринами. Коли погода спокійна — море чисте, з прозорою водою. Проте часом здіймався вітер і з хвилями піднімалися водорості.

Мало не щодня ми їздили автобусом на ще один пляж — Agioi Apostoloi. З обох боків його оточують скелі. Коли ми потрапили туди вперше, мені настільки сподобалося, що я вирішила: неодмінно треба залишитися там на цілий день. Авжеж, шкіра згоріла навіть під парасолею, не допоміг і сонцезахисний крем. Не робіть так ніколи!

Усі наступні рази ми приїздили туди ввечері, щоб зустрічати захід сонця неподалік. Дивіться на фото, як там чудово.

Старе місто

Ханья колись була столицею Криту. Місто поєднує венеційську, візантійську, османську та грецьку культури. Ми провели не один вечір на набережній, гуляли вузькими кольоровими вуличками міста або просто сиділи біля старовинного маяка й моря.

Тут виникає відчуття, ніби люди не займаються нічим, окрім відпочинку, і думати, крім відпочинку, теж ні про що не можна. Часто мені це вдавалося.

У місті є кілька храмів, куди можна вільно заходити. А ще — музей мореплавства, квиток до якого коштує три євро. Варто зазирнути також на базар Агора, де можна спробувати й купити на вагу смачний сир, оливки та, звісно, сувеніри додому.

З мінусів — місто геть не придатне для пішоходів. Тротуари маленькі й незручні, подекуди їх перегороджують чиїсь автівки, сміттєві баки або дерева. Тому будьте готові до того, що здебільшого вам доведеться ходити проїжджою частиною. Так само не за правилами доведеться перебігати з одного боку вулиці на інший — світлофори й пішохідні переходи є лише в центрі.

Зверніть увагу ще й на те, що тут Google не підвантажує маршрути громадського транспорту, тож коли вам буде потрібно скористатися автобусом — час відправлення і потрібний напрямок руху шукайте на місцевих сайтах.

Грецький салат, равлики, гірос

Щодня після ранкового моря ми приходили снідати додому. Дорогою купували в місцевій пекарні гарячі пироги чи бублики з кунжутом, додавали до них фету, оливки, помідори — і смачний сніданок готовий! Мій хлопець дуже хотів скуштувати всі можливі страви з морепродуктів, тож ми їли все, що пропонували в меню: креветки, кальмари, восьминогів, равликів у різних варіаціях. Їх подають у кожній таверні, розташованій уздовж лінії моря. Ціни різні: від 8 євро за тарілку равликів та 10 за грильований шматок восьминога до 45 за цілу тарелю різних морепродуктів.

У більшості закладів, де ми були, після обіду та вечері нам приносили ракі. На смак він найбільш схожий на горілку. Його тут подають ледь не всюди, до того ж безкоштовно.

Якщо ж хочете чогось менш туристичного — відходьте від моря подалі. Якось увечері ми поверталися додому та натрапили на таверну, де сиділи місцеві. Наступного дня ми прийшли туди й не прогадали — найвища оцінка від мене полетіла саме цьому закладу. Там невелике меню, там привітні офіціанти, вони готують лише м’ясні страви, ще й ціни не захмарні.

Чи не щодня ми їли традиційний грецький салат, мусаку, дзадзикі та дакос. Порції в тавернах великі, тому можна сміливо брати одну на двох. Наш найдорожчий чек сягав 33 євро — це було в найтуристичнішому місці Ханьї. А найменше ми заплатили за два гіроси та колу — 10 євро.