Відтінки єврооптимізму: чого чекати від виборів до Європарламенту в Польщі?

23-26 травня в усіх країнах ЄС відбуваються вибори до Європейського парламенту. Від Польщі до Європарламенту поїде 52 депутати ― найбільше з усіх держав Східної Європи. Ця країна ― одна з найбільших в Євросоюзі і справжня історія успіху. Останніми роками економіка Польщі стрімко зростає, рівень підтримки членства в Євросоюзі тут один з найвищих.

Та чи все так райдужно, як здається на перший погляд?

В останні роки польську владу часто критикують за авторитарні тенденції та порушення демократичних принципів, на яких побудований ЄС.

Громадське розбиралося у відтінках польського єврооптимізму.

За Євросоюз, але байдужі до виборів

Синьо-зіркові прапори та жовто-блакитні кульки у кольорах Євросоюзу ― символіка ЄС у Варшаві на кожному кроці. Першого травня виповнилося 15 років з моменту приєднання Польщі до Євросоюзу, а 11 травня тут святкували День Європи.

Михайлина Гженда працює у Фундації Шумана та є однією з організаторок Дня Європи у Варшаві. За її словами, немає нічого дивного, що рівень підтримки членства Польщі в ЄС сягає близько 90%:

«Ми бачимо, скільки хорошого принесло нам членство в ЄС. Країна дуже розвинулася, міста і села абсолютно змінилися, зробили величезний стрибок уперед. Багато студентів користуються стипендією Еразмус і подорожують, багато поляків працюють на заході».

Михайлина планує голосувати на виборах до Європарламенту, які в Польщі відбудуться 26 травня. Вона підтримає проєвропейські сили ― а такими називають себе більшість польських партій: адже відверто ставати в опозицію до ЄС стало би політичним самогубством. Втім, таких як вона ― людей, які прийдуть на вибори ― у Польщі може виявитися небагато.

Попри стабільно високий рівень підтримки Євросоюзу, на попередніх виборах до Європарламенту у 2014-му голосували близько 24% поляків ― це один із найнижчих показників в Євросоюзі і майже вдвічі менше середньої по ЄС явки у 42%.

«Існує парадокс, що членство в ЄС важливе для Польщі, але польське суспільство байдуже, якщо йдеться про участь у цих виборах», ― коментує Адам Бальцер, керівник напрямку закордонної політики дослідницького центру Wise Europa.

Явка завжди була проблемою виборів до Європейського парламенту. Люди в різних країнах почувалися надто відірваними від того, що відбувається у Брюсселі та Страсбурзі.

Однак цього року все може змінитися. Ці вибори називають найважливішими в історії Європарламенту ― через ризик того, що до нього потрапить велика кількість депутатів, скептично налаштованих до самого ЄС, які закликають підірвати його зсередини.

Тож інформаційні кампанії із закликом прийти на вибори в Польщі активно проводять як незалежні організації та представники Європарламенту у Варшаві, так і політичні партії.

Єврооптимісти чи євроскептики?

«Існує принаймні три причини, чому ці вибори важливі, і чому ми закликаємо людей проголосувати, ― каже кандидат від правлячої у Польщі консервативної партії «Право і справедливість» («ПіС») Вітольд Ващиковський. ― Європейський парламент відповідає за 70% законів, які діють у кожній країні-члені ЄС. Тож більшість чинних законів Польщі ухвалював він. Друга причина ― Європарламент призначає майбутню Єврокомісію, це відбудеться після виборів. І, нарешті, він також ухвалює бюджет».

Величезний бігборд «ПіСу» прикрашає одну з головних площ Варшави. Проте основна агітація ведеться в інтернеті та на телебаченні. Випуск новин на суспільному телебаченні Польщі TVP ― суцільна ода чинному урядові на чолі з «ПіС». Він і справді домігся стрімкого злету економіки країни. За минулий рік ВВП Польщі зріс на 5% ― це третій показник в усьому Європейському Союзі. У новинах кажуть: німецькі фермери у розпачі ― немає кому збирати спаржу, адже поляки більше не їздять на заробітки за кордон. Саме тому, пояснює журналіст, влада Німеччини злиться на Польщу і критикує її на рівні Євросоюзу.

Такий наратив ― не дивина для державних медіа, пояснює кандидат в Євродепутати від опозиційної «Європейської коаліції» Міхал Боні.

«У Польщі порушено принцип об'єктивності суспільних медіа: в нас існує пропаганда на державному телебаченні та радіо». Опозиціонери пояснюють ― це почалося у 2015 році, коли «ПіС» здобув більшість у парламенті Польщі, а президентом став тодішній член цієї ж партії Анджей Дуда. З того часу уряд не лише встановив контроль над медіа, а й запустив суперечливу реформу правосуддя.

«ПіС» зараз контролює Конституційний суд: має більшість, трьох людей обрали незаконно. Тому цей інструмент контролю над законодавчою владою на практиці не працює, ― розповідає Мартін Свєнціцький, ще один представник опозиційної «Європейської коаліції». ― Вони також намагаються встановити контроль над Верховним судом і частково їм це вдалося. Створили дисциплінарну палату Верховного суду, яка наглядає за суддями, адвокатами, прокурорами. Це загроза демократії».

Європейський Союз неодноразово критикував уряд у Варшаві за спроби позбавити незалежності судову гілку влади, а у 2017 навіть ініціював санкції проти Польщі.

Однак більшість країн ЄС їх не підтримали ― переважно інші держави Східної Європи, зокрема, Угорщина. Правління тамтешнього прем’єра Віктора Орбана дедалі більше схоже на авторитарний режим, він фактично знищив незалежні медіа та опозицію. І цим шляхом зараз іде Варшава ― переконані польські опозиціонери.

На це влада дає зрозуміти: фінансову допомогу від ЄС Польща приймає, а от непрохані поради ― ні. У період з 2014 по 2020 рік Варшава повинна отримати 80 мільярдів євро з бюджету ЄС, однак через недемократичні кроки уряду цю допомогу у Брюсселі погрожують зменшити.

«Реформа правосуддя ― це прерогатива країн-членів, Єврокомісія не має права у це втручатися і диктувати Польщі внутрішні правила гри», ― каже Ващиковський, який був міністром закордонних справ у 2015-2018 і вів не одні складні перемовини з Брюсселем. Про Угорщину він відгукується схвально: «Ми з Угорщиною підтримували одна одну. У наших країнах схожі проблеми. Ми союзники і сподіваюся, нам вдасться подолати перешкоди з боку Єврокомісії».

Гра словами у заявах представників «ПіСу» показова. Вони критикують не Євросоюз як такий, а його інституції ― Єврокомісію та Європейську Раду. А особливо главу останньої, поляка Дональда Туска. Він ― один із лідерів партії «Громадянська платформа», яка у складі «Європейської коаліції» є головним конкурентом «ПіСу». Згідно з опитуваннями, зараз політичні сили мають приблизно однакову підтримку ― близько 37-38%.

Попри це, у «ПІС» запевняють: вони — проєвропейська партія.

«Але ми не наївні. Всередині ЄС чимало проблем. Ми відчуваємо, що частина принципів, закладених в угодах ЄС, опинилися під ударом з боку країн Західної Європи, які не можуть конкурувати зі зростанням країн Східної. У деяких західноєвропейських країнах панує політика протекціонізму проти вільного ринку та економіки, яку сповідуємо ми», ― пояснює кандидат у євродепутати Ващиковський.

З ним не погоджується політолог Бальцер. Як і в єврооптимізму, так і в євроскептицизму є різні відтінки, вважає він. «Вони («ПіС» ― ред.) можуть говорити, що мають дуже позитивне ставлення до ЄС, але якщо йдеться про реальну політику, її наслідки негативні для польської позиції. Це може мати довготерміновий негативний вплив на роль Польщі в Європейському союзі».

З ким об’єднаються поляки в Європарламенті?

Однак головне питання ― навіть не чи переможе «ПіС» на виборах до Європарламенту, а з ким об’єднаються там його депутати. Чи приймуть вони запрошення лідера євроскептичного та проросійського альянсу та італійської партії «Ліга» Маттео Сальвіні приєднатися до нього? У самій партії виключають таку можливість: за словами Ващиковського, вони незгодні з проросійською позицією цих сил.

Однак, на думку політолога Бальцера, можливий ситуативний альянс: «Наприклад, сценарій, що «ПіС» може не бути разом із Сальвіні в одному клубі, блоку, але може з ним справді близько співпрацювати, бо вони мають подібну позицію, якщо йдеться про підхід до майбутнього Європейського союзу».

Натомість дві менші польські партії з високою ймовірністю приєднаються до груп євроскептиків ― це нещодавно створена праворадикальна «Конфедерація» та «Кукіз 15». Остання, заснована рок-музикантом Павлом Кукізом, має за головного партнера ще одну італійську політсилу, «Рух 5 зірок», яка теж збирає навколо себе альянс в Європарламенті.

Представники партії «Кукіз» мають антимігрантські погляди, зокрема, виступають проти великої кількості українців у Польщі (їх, за найскромнішими даними, там 1,2 мільйони). Томаш Ржимковський, кандидат до Європарламенту від партії «Кукіз», про українців відгукується позитивно, натомість закликає реформувати ЄС.

«Ми хочемо повернення Євросоюзу до своїх коренів: і до цінностей, але також до мети, з якою постав ЄС. Це була економічна спільнота, а не ідеологічна. Наша партія хоче демократії в Європейському союзі. Лише Європейський парламент є демократичним, інші ж органи ЄС ні. Єврокомісари та інші посадовці ЄС не несуть жодної відповідальності за свої рішення, і це для нас ключове питання».

За словами Ржимковського, «Кукіз» хвилюють проросійські погляди партнерів у Європарламенті ― однак поляки сподіваються їх змінити. «Близькі до нас у Франції, Німеччині та Іспанії сили мають, на жаль, позитивне ставлення до Росії. Це завдання для центрально-східної Європи ― пояснювати нашим західним партнерам, чим є насправді Росія, бо ми маємо з нею досвід».

Українське питання на європейських виборах

Найбільші польські політсили обіцяють виступати в Європарламенті за продовження санкцій проти Росії та подальше зближення України з ЄС. Міхал Боні з «Європейської коаліції» каже, що ініціює вже на першій сесії нового парламенту в липні дискусію щодо видачі російських паспортів на Донбасі.

Ващиковський із «ПіСу» називає Польщу «адвокатом України, її промоутером в Європі», без якої Україні «буде дуже важко потрапити до європейських інституцій». Всі політики, з якими спілкувалося Громадське, сподіваються, що за нової влади у Києві поліпшаться його взаємини з Варшавою, які за останні роки суттєво охололи.

Ще одна партія, яка гаряче підтримує Україну ― прогресивна «Весна», очільник якої Роберт Бєдронь — перший у Польщі політик відкритий гей.

Кандидат у депутати до Європарламенту від цієї партії Даріуш Стандерський каже, що наступним етапом євроінтеграції має бути вступ України до Шенгенської зони до 2030 року.

«У нас амбітні і прогресивні цілі, бо без них майбутнє ЄС визначать євроскептики. Тому ми виступаємо за настільки близькі стосунки Україна-ЄС, наскільки це можливо».

Водночас є у Польщі сили, які мають відверто антиукраїнську програму. Це праворадикальна «Конфедерація». Її лідери вважають, що українських мігрантів у Польщі занадто багато і виступають проти розширення їхніх прав, зокрема надання їм громадянства та права голосу.

Вибори до Європарламенту в Польщі ― лише початковий етап тривалого марафону. Восени в країні відбудуться вибори до парламенту, а навесні 2020-го ― президентські. Саме від цих двох виборів більшою мірою залежатиме, чи віддалятиметься від Євросоюзу країна, яка поки що є його палкою прихильницею ― і чи є шанс на покращення взаємин Польщі з Україною.