Війна чи мир. Про що домовляються США та Росія

Що сталося

У Женеві тривали переговори з питань безпеки між Росією та США. У неділю представники делегацій вечеряли разом, а в понеділок провели офіційну зустріч, яка тривала понад 7 годин.

Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, американську — заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Попри те, що зустріч не рівня «Байден-Путін», ці двосторонні перемовини стали темою дня для провідних медіа.

Ось приклади матеріалів західних журналістів:

The New York Times: Сцена в Женеві: стримана вечеря, розмови в стилі холодної війни та більше російських погроз.

BBC: Росія применшує загрозу Україні в переговорах зі США

CNN: У Заходу є рідкісна змога поставити Путіна на місце

The Guardian: Американо-російські переговори щодо України «корисні», але прогресу не досягнуто

The Washington Post: Переговори Росія-США зайшли в глухий кут щодо розширення НАТО, але посланець Москви каже, що ситуація не «безнадійна».

Про що домовилися

Як повідомляє The Guardian, сторони витратили майже вісім годин, щоб представити свої точки зору щодо ситуації в Україні (на нашому кордоні зосереджено близько ста тисяч російських військових) та європейської безпеки загалом.

Росія вимагала гарантій того, що Україна ніколи не отримає членства в НАТО. Натомість США вмовляли Росію відвести війська від українського кордону.

Після зустрічі дипломати двох країн розповіли, що переговори були «корисними» та «професійними», проте досягти прогресу щодо конкретних питань не вдалося.

«Сьогодні ми мали корисні дискусії та обмінялися думками, які допоможуть нам визначити шлях вперед», — сказала журналістам Венді Шерман.

Її російський колега Сергій Рябков заявив: «Розмова була складна, довга, дуже професійна, глибока, конкретна, без спроб прикрасити чи згладити гострі кути».

Позиція США

Венді Шерман розповіла, що на зустрічі йшлося про можливість відновлення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (підписаний 1987-го року між США та СРСР — ред). Також поговорили про обмеження масштабів військових навчань та збільшення їхньої прозорості. Шерман зазначила, що переговори триватимуть: питання контролю над озброєнням не вирішується за кілька днів чи тижнів.

Що ж до вимоги Росії надати гарантії невступу України до НАТО, то заступниця держсекретаря озвучила позицію США: «Ми не дозволимо нікому заборонити політику відкритих дверей НАТО». Вона додала, що питання вступу до Альянсу — суверенне право кожної країни.

У відповідь же на позицію росіян, що, мовляв, Кремль не планує напад на Україну, Шерман заявила: «Вони можуть довести, що справді не мають наміру [вторгнутися] шляхом деескалації та повернення військ до казарм». Американці попередили росіян: у разі вторгнення Москва зазнає санкцій, що будуть значно суворіші за санкції 2014-го. Ці заяви Рябков описав журналістам як «певні погрози або, принаймні, попередження».

Уже після завершення перемовин речниця Білого дому Джен Псакі висловила сподівання, що «шлях дипломатії стане тією дорогою, яку вони (росіяни, — hromadske) оберуть».

The New York Times підсумувала, що для США навіть такі повільні переговори кращі за вторгнення. «Попри те, що зустріч з Росією в понеділок не принесла дипломатичних проривів, американські офіційні особи могли принаймні зітхнути з полегшенням: Москва не посилила своїх вимог і не вийшла з перемовин із Вашингтоном», — йдеться у матеріалі американського видання.

Позиція Росії

Для Росії головним питанням на цих переговорах стали гарантії того, що НАТО не буде розширюватися далі на схід — і, відповідно, ніколи не прийме до Альянсу Україну. «І я б сказав, що все інше значною мірою залежить від того, що буде відбуватися далі на цьому шляху, саме від цього питання», — сказав Рябков. Також він підтвердив, що отримати таку обіцянку Росії не вдалося.

Пропозицію США ґрунтовніше обговорити питання контролю над озброєнням росіянин назвав другорядною — порівняно з присутністю НАТО у центральній та східній Європі.

Ба більше, напередодні зустрічі Рябков висловився значно жорсткіше і геть недипломатично: «Вимагати у Росії поступок більше не вийде. НАТО треба збирати манатки і вирушати до рубежів 1997 року».

1997-й росіяни згадують не випадково: тоді між НАТО та Росією був підписаний «Основоположний акт про взаємні відносини, співпрацю і безпеку». А вимога до Альянсу повернутися до кордонів 1997-го означає, по суті, позбавлення членства країн, які вступили в НАТО після того року — а це 14 з 30 чинних членів НАТО, зокрема Польща, Чехія, Угорщина, країни Балтії.

Що ж до України, то Росія хоче, щоб на наступному саміті НАТО було відкликано рішення Бухарестського саміту 2008-го року (саме тоді Альянс вирішив, що Україна та Грузія стануть членами НАТО). «Нам потрібні залізні юридичні гарантії — не обіцянки, а саме гарантії. Ті країни, про які я говорив, не мають стати членами НАТО. Це питання національної безпеки Росії», — додав заступник глави МЗС РФ.

Крім того Рябков повторив, що Росія не планує нападати на Україну. Мовляв, навчання російських військ відбуваються виключно на території РФ, тож «нема підстав перейматися через це ескалацією». Загрозу запровадження санкцій у разі російського вторгнення в Україну російський дипломат назвав шантажем.

Реакція України

На момент підготовки цього матеріалу офіційні представники України не озвучили позицію щодо результатів переговорів США та Росії.

Менше з тим, колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін в ефірі телеканалу «Україна-24» запевнив, що переговори не призведуть до «зданої» України. «Цього американці ніколи не зроблять. Питання в іншому: чи вони зроблять це для себе — для західного світу (оскільки не можуть показатися перед Китаєм слабкими), чи вони будуть підтримувати нас як сильного і надійного союзника… “Здавати” не будуть, але вони можуть домовитися поставити Україну “на паузу”», — заявив Клімкін. Також він зауважив, що реальних домовленостей між Росією та США можна буде досягнути (або ж не досягнути) на рівні президентів двох країн.

Колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний вважає, що ці переговори між США та Росією дали Україні певну передишку. «Американська сторона абсолютно чітко заявила: якщо на кордоні з Україною не буде деескалації — будуть ось такі санкції, якщо буде ескалація — почнуться такі. Це було розділено на три групи можливих санкцій, що їх буде використовувати Вашингтон і європейська спільнота», — пояснив Безсмертний в етері «4 каналу».