«Він малював, коли обвалилася стеля»: історія 14-річного Владислава, який отримав поранення на Донеччині

Про це повідомляє Перше медичне об'єднання Львова.

Хлопець із мамою Юлією родом із Лимана Донецької області. З початком повномасштабного вторгнення вони переїхали до бабусі в селище Зарічне, що на Донеччині.

8 жовтня ракета влучила прямо у їхній дім. На момент вибуху в кімнаті був тільки хлопчик. Юлія поралася на городі та не постраждала.

Українські військові витягнули дитину з-під завалів та одразу доправили до лікарні міста Озерного. Далі — у Краматорськ і Дніпро. І все це за один день.

У хлопця — осколкові поранення тонкого та товстого кишківника, ускладнені кровотечею, а також постраждав хребет. Метал проник аж до крижової кістки, пошкодивши нервові корінці. Через це дитина поки не може поворухнути ногами.

У Дніпрі Владу видалили частину ураженого кишківника. Невелику ділянку, яка вціліла, вивели назовні. Тільки так вдалося уникнути ускладнення перитонітом — гнійного запалення черевної порожнини, яке супроводжується високим відсотком летальності. Також хлопчику провели хірургічні обробки ран у ділянці хребта — там ще залишились уламки.

До Львова хлопця доставили на етапі подальшого транспортування на лікування в Норвегію. Спеціалісти анестезіологічної, нейрохірургічної та хірургічної команди стабілізували стан хлопця та підготували його до подальшої евакуації.

На нього чекає ще низка важких реконструктивних втручань для закриття стом та відновлення прохідності кишківника, ліквідації уламків снаряда спинного мозку та черевної порожнини. Після цього — тривала реабілітація, яка займе щонайменше пів року.

У палаті Влад постійно намагається розсмішити маму та мріє знову повернутися на футбол. Але найбільше хоче побачити бабусю, яка залишилася поблизу Лимана.

У Першому медоб'єднанні Львова зазначили, що евакуації поранених дітей за кордон можливі завдяки Міністерству охорони здоров'я. У дорозі їх супроводжують представники організації «Лікарі без кордонів».