Вірменія звинуватила азербайджанські війська в обстрілі пункту прикордонників ФСБ росії. Азербайджан заперечує

14 вересня Міноборони Вірменії заявило, що азербайджанські сили відкривають вогонь, зокрема по мирних населених пунктах, а також по пункту ФСБ росії, представники якого «виконують гуманітарну місію».

«Примітно, що обстрілу з важкої артилерії також зазнали будівля та автомобіль ФСБ рф, який виконував гуманітарну місію в зоні бойових дій. Це ще одне свідчення того, що, попри заяви офіційного Баку, збройні сили Азербайджану не розрізняють цілі», — заявили у вірменському міністерстві.

Кадри з обстріляного пункту російських силовиків опублікували ЗМІ. Примітно, що унаслідок цього обстрілу представники ФСБ росії не постраждали.

Міністерство оборони Азербайджану звинувачення в обстрілі відкинуло та заявило, що інформація вірменської сторони є неправдою.

«Поширюючи таку інформацію, вірменська сторона має на меті надати масштабним провокаціям, здійсненим на вірменсько-азербайджанському кордоні, міжнародного характеру й зробити ОДКБ інструментом для своїх брудних справ», — заявили у міністерстві.

Азербайджан запевнив, що його армія «вживає заходів у відповідь проти законних військових об'єктів збройних сил Вірменії тільки з метою запобігання великомасштабним провокаціям».

Нагадаємо, напередодні прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів засідання Ради колективної безпеки ОДКБ, щодо ситуації на вірмено-азербайджанському кордоні та «подальші кроки ОДКБ». У цьому засіданні, зокрема брав участь президент рф володимир путін, з яким Пашинян зідзвонився одразу після загострення ситуації на кордоні 13 вересня.

За підсумками цього засідання в ОДКБ було вирішено направити до Вірменії Місію ОДКБ «для оцінки ситуації, підготовки ґрунтовної доповіді главам держав про ситуацію в регіоні та вироблення пропозицій щодо деескалації напруженості».

Що передувало?

На вірменсько-азербайджанському кордоні у ніч проти 13 вересня сталося збройне зіткнення, країни звинувачують у загострені ситуації одна одну.

У Міноборони Азербайджану повідомили, що внаслідок боїв є втрати серед особового складу з обох сторін, а також пошкоджена військова інфраструктура та техніка. Вірменія це підтвердила.

Наразі ситуація залишається напруженою, а сторони звинувачують одне одного в обстрілах. Пашинян заявив, що з вірменської сторони загинуло вже 105 військових.

Передісторія

Вірменія та Азербайджан претендують на територію Нагірного Карабаху, що на Південному Кавказі. У 2020 році конфлікт за цей регіон загострився до бойових дій, що тривали 44 дні.

Врешті-решт влада Вірменії змушена була погодитися на невигідну угоду, яка, з-поміж іншого, передбачає, що Єреван має віддати Азербайджану фактично весь так званий пояс безпеки навколо Нагірного Карабаху — це райони Азербайджану, захоплені вірменами під час попередньої війни, які мали захищати власне невизнану «Нагірно-Карабаську Республіку».

Ті райони «НКР», які Баку зайняло під час бойових дій, також залишаються під контролем Азербайджану. Крім припинення вогню, країни домовилися про те, що в Нагірному Карабаху щонайменше на 5 років залишаться російські миротворці, натомість Вірменія свої сили виведе. Повний текст угоди читайте тут.

Та у липні 2022 року президент Азербайджану Ільхам Алієв звинуватив росію та Вірменію у порушенні угоди, зокрема щодо виведення вірменських військових. Алієв скаржився, що Азербайджан порушував це питання перед росіянами, але ті, попри обіцянки, не допомогли.

Ситуація у регіоні все загострювалася й у серпні влада невизнаної «Нагірно-Карабаської республіки» оголосила про початок часткової військової мобілізації. В ОБСЄ висловили «надзвичайну стурбованість» повідомленнями про загострення, закликали Вірменію та Азербайджан вжити всіх необхідних заходів для деескалації та відновлення діалогу.