У Ростові-на-Дону оголосили вирок 20-річному Павлу Грибу, якого звинувачують у «схилянні до теракту» громадянки Росії Тетяни Єршової. Гриба викрали на території Білорусі і відвезли до Росії ще в серпні 2017 року. За цей час стан здоров’я хворого на портальну гіпертензію хлопця суттєво погіршився. Громадське побувало на засіданнях і почуло вирок суду в Ростові-на-Дону.

«Особливо небезпечний злочинець»

Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону для українців майже «рідний» — тут оголошували вироки українським політв'язням Олегові Сенцову, Олександру Кольченку, тут а також слухали так звану «справу Хізб ут-тахрір», фігурантами якої стали кримські татари.

Протягом десяти місяців у цьому суді розглядалася справа ще одного українця — 20-річного Павла Гриба.

У невеликому коридорі суду вранці 21 березня багато людей: на 11-ту призначено три засідання, одне з яких — у справі Гриба.

Разом із нами початку чекають кілька російських журналістів, мати Павла Марія і один зі співробітників українського консульства в Ростові. Він журиться, що навіть стільки людей не поміститься у маленькій залі, де відбуватиметься засідання. Але змінювати її точно ніхто не буде.

Павла заводять, попередньо попросивши всіх піти з коридору, — звинувачених у тероризмі заборонено знімати. Його швидко проводять у наручниках, нахиливши голову, і заводять до скляної кабіни — там він знімає светр, під ним — футболка з українським прапором. «Як особливо небезпечного злочинця» — каже, сумно посміхаючись, мати услід синові.

Марія Гриб — худенька жінка середнього віку, приїжджає до сина майже на кожне засідання. Перед цими дебатами їм вдалося знову побачитися.

— Він сказав: мамо, не принось більше їжі. І з пам'яттю погано зовсім стало. Я йому кажу — Пашо, я принесу тобі чіабатту. А він питає — мама, а що це? Його ж били пляшками з водою по голові, він раніше цього не розповідав.

— Як він узагалі?

— Переживає, що йому не пишуть листи.

Справу Павла розглядають троє суддів — їх не можна знімати, тому що вони — під особливою охороною держави. Не можна знімати і прокурора, і конвой у залі суду. Все ж Гриб вважається «особливо небезпечним злочинцем», хоча сил на втечу чи навіть просто агресивну поведінку у нього немає.

Засідання починається з прохання Павла перенести дебати — хлопець скаржиться на нудоту і біль у шлунку. Суддя, худорлявий високий чоловік, байдуже запитує, чи викликати швидку? Павло погоджується.

За годину лікар повідомив судді:

— Загострення хронічного гастриту, температура 37,2. Я хочу його забрати, ви мені не даєте.

— Він може брати участь у засіданні? — запитує суддя.

— Я не уповноважений давати такі оцінки.

— Ну, він адекватний?

— Так.

— Суд вирішив засідання продовжити, — підсумовує суддя.

Засідання суду у справі українського політв'язня Павла Гриба (на фото), Ростов-на-Дону, Росія, 21 березня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/Громадське

Дебати

Обвинувачення зачитує викладені на кількох аркушах вимоги, згідно з ними провина Павла доведена. За даними слідства, Гриб почав листуватися з Тетяною в соціальній мережі ВКонтакте влітку 2016 року.

«Спершу тематика їхніх розмов була побутовою, але дуже швидко вони перейшли до обговорення питань українського націоналізму», — стверджував у своїй промові прокурор. Він заявив, що Гриб «висміював росіян і прославляв Україну». А пізніше він нібито надсилав Тетяні інструкцію з виготовлення вибухівки. Таня ж повинна була прийти на шкільну лінійку і підірвати її там. Саме до цього, за версією слідства, її і схиляв Гриб.

У серпні 2017 року Павла, згідно з версією обвинувачення, нібито побачили співробітники поліції у місті Ярцево Смоленської області на залізничному вокзалі. Гриб видався їм «підозрілим». Перевіривши документи, вони з'ясували, що він перебуває в розшуку. Прокурори заперечують, що силовики викрали Павла в Білорусі. Тоді ж, 25 серпня 2017 року, Гриб почав давати свідчення і визнав, що планував влаштувати теракт у Росії. Ці свідчення прокуратура врахувала як «пом'якшувальні» (хоча Павло і говорив потім, що давав їх під тортурами) і зажадала для нього шість років колонії.

Захист у відповідь заявив, що якби Павла затримали в Ярцево, то передусім поліція повинна була скласти адміністративний протокол за незаконний перетин кордону.

«О 8 годині Павла затримали, а в 10 вже приїхав слідчий з Краснодара. Він же не пташка, щоб так швидко прибути», — пояснює адвокатка Марина Дубровіна. Та й поліцейські, яких потім допитували, не змогли пригадати Павла.

Захист дотримується своєї версії — Павло поїхав на зустріч з Тетяною до білоруського Гомеля. Його затримали силовики і передали росіянам, які відвезли Павла до Краснодара. Там він і знайшовся в місцевому СІЗО, де дізнався, що перебуває в розшуку. Приводом стало його листування з Тетяною і намір влаштувати теракт у школі.

Інструкції, які Павло кидав Тетяні, є у вільному доступі, каже Дубровіна: «За ними неможливо виготовити вибухівку. Виходить, за версією звинувачення, Тетяна повинна прийти з цим вогнегасником (вибухівку повинні були робити в тубусі вогнегасника, — ред.) на лінійку? Як ви собі це уявляєте?».

Павло починає свій виступ у дебатах з прохання про перерву. Скаржиться на задуху в залі, каже, що темніє в очах. Суддя оголошує перерву — і засідання знову продовжується за сорок хвилин.

«Тут прокурор каже, що не можна вважати мене українським націоналістом (Павло помилково почув, що обвинувачення не вважає його українським націоналістом. Насправді, прокурор сказав навпаки, — ред.), — починає він. — Вважаю, що це не справа прокурора оцінювати, націоналіст я чи ні. Це можуть сказати тільки люди».

Виступає Гриб українською мовою — до зали суду запросили перекладачку, яка часто плутається і не може перевести фразеологізми. Промову під час дебатів і останнє слово після них Павло зачитує кілька годин. Він затинається і часто робить паузи — каже, що важко читати. Розповідає про тортури, під час яких і визнав свою провину.

— Щоб люди знали, як це все відбувається. Підвішують за ноги і пускають струм, або садять на металевий стілець і пускають струм.

— Підсудний, ви зараз говорите те, що ви чули, або те, що відбувалося з вами? — перебиває його суддя.

— Я говорю, як з мене збиралися вибивати свідчення.

Павло переконаний — наприкінці листування з Тетяною йому відповідала не вона, а вже співробітник ФСБ. «Я розумів, що мене виманюють, — описує він свої відчуття. — Але чомусь вирішив поїхати».

Тетяна наживо в суді не свідчила, тому Павло підозрює, що і свідчила не вона. Таня, за його словами, дуже хотіла виїхати з Росії. У неї були складні стосунки з матір'ю: «Чи зробила вона доньці краще, здавши її ФСБ? Я не можу сказати».

Суддя помітно нудьгує і пожвавлюється лише коли Гриб говорить про відносини між Росією і Україною або називає співробітників Федеральної служби безпеки Росії «бандитами і вбивцями». Тоді він зітхає і перебиває його:

— Підсудний, ви чуєте, що каже вам суд? Говоріть по суті вашого звинувачення, — вкотре питає суддя. Його колега, який сидів поруч, відводить погляд від паперів, які читав, і упівголоса додає: «Скільки можна».

— Це теж стосується мого звинувачення. Я і так викидаю тут половину.

— Ви можете викидати — не викидати. Ближче до справи говоріть.

— Тоді я буду закінчувати. Бажаю всім українським патріотам гідно пройти всі труднощі полону. Слава Україні, слава українській нації.

Після засідання під заклики конвою «залишити залу суду» нам вдається поспіхом перекинутися словом з Павлом, він скаржиться — не дали сказати все, що хотів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Любов і ФСБ: як побачення закінчилося для 19-річного українця арештом

Засідання суду у справі українського політв'язня Павла Гриба, Ростов-на-Дону, Росія, 21 березня 2019 року. На фото в центрі — адвокатка Марина Дубровіна
Фото:

Олександр Кохан/Громадське

Вирок

Оголошення вироку суд призначив на 11 ранку наступного дня — 22 березня. Преси прийшло більше, тож цього дня і залу дали просторішу. Павло — у тій самій футболці, в масці, трохи нервово ходить по клітці.

Суддя зачитує вирок швидко — шість років колонії загального режиму, як і вимагало обвинувачення. В термін піде той час, який він відсидів у СІЗО — а значить, в колонії Грибу належить провести 4 з половиною роки. Стаття за якою його звинувачували, перегляд терміну не дозволяє.

Виступити Павлу не дали — він встигає тільки передати нам, що оголошує голодування. Консул України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський, почувши це, хитає головою — тепер потрібно змінювати стратегію. Адвокатка Павла Марина Дубровіна пізніше пояснює — голодування він оголосив через те, що йому не надають медичну допомогу.

Мама Павла витирає сльози, консул обіймає її за плечі. Вона залишиться тут, у Ростові, — якщо їй дозволять ще одне побачення, немає сенсу втрачати його і їхати у Україну.

Через кілька хвилин після вироку, невідомі вивісили в Москві банер із зображенням українського політв'язня Олега Сенцова.

«Ми робимо це, щоб нагадати людям, що в нашій країні є політичні в'язні», — заявив один з активістів російському виданню «Новая Газета». Судили Олега Сенцова в тій самій залі, де оголосили вирок Павлу Грибу.

Консул України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський. Засідання суду у справі українського політв'язня Павла Гриба, Ростов-на-Дону, Росія, 21 березня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/Громадське

Поділитись: