Справа «Хізб ут-Тахрір»: як із кримських татар роблять терористів

В понеділок, 27 червня, у Ростові-на-Дону повернуться до розгляду у суді справи проти кримських мусульман. Справи, яку умовно між собою журналісти називають «Справою Хізб ут-Тахрір».

У Північно-Кавказькому окружному військовому суді за підозрою у причетності до забороненої і визнаної терористичною в Росії організації «Хізб ут-Тахрір» судять чотирьох мусульман: Руслана Зейтуллаєва, Ферата Сайфуллаєва, Рустема Ваітова та Юрія (Нурі) Прімова.

Арештовані вони були взимку 2015-го року. Перебували у сімферопільському ізоляторі, тепер, коли розпочався суд - у ростовському.

Всі вони, за версією слідства, є участниками партії «Хізб ут-Тахрір». Іншими словами, їх підозрюють у тероризмі, адже кримчанам інкримінується доволі маніпулятивна стаття - «Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації».

Захисники не втомлюються пояснювати: тепер стороні обвинувачення достатньо довести лише факт такої участі - і справу зроблено. Адже під «участь в організації» можна підвести абсолютно все: розмови, зустрічі, літературу, сайти.

Громадське зібрало все, що наразі відомо про цю справу. Адже вона показова, твердять адвокати кримських татар: всі шорсткості та неточності будуть виправлені, щоб не повторювати помилок під час розгляду справ щодо інших мусульман, яких підозрюють у причетності до «Хізб ут-Тахрір». Їх усього 14. Десятеро перебувають в окупованому Криму. Четверо — у Ростові-на-Дону.

КОГО І В ЧОМУ ЗВИНУВАЧУЮТЬ. ОБВИНУВАЛЬНІ АКТИ

Руслан Зейтуллаєв 1985 року народження, Ташкент.
Громадянство: російське
Мешкає: м. Севастополь, село Орлине
Статус: одружений, має три доньки
Звинувачується у скоєнні злочину за ч.1 ст.205.5 Кримінального кодексу РФ - це «Організація діяльності організації, яка відповідно до законодавства Російської Федерації визнана терористичною».

Руслан Зейтуллаєв. Фото Кіра Толстякова/hromadske.ua

Ферат Сайфуллаєв 1983 року народження, Ташкент
Мешкає: м. Севастополь, село Орлине
Громадянство: російське
Статус: одружений, дві доньки, один син
Офіційно ніде не працює
Звинувачується у скоєнні злочину за ч.2 ст.205.5 Кримінального кодексу РФ - це «Участь в діяльності організації, яка відповідно до законодавства Російської Федерації визнана терористичною».
Ферат Сайфуллаєв. Фото: Кіра Толстякова/hromadske.ua

Рустем Ваітов 1986 року народження, с. Крестьяновка, Первомайський район Криму.
Мешкає: м. Севастополь, село Орлине
Рромадянство: російське
Статус: офіційно не одружений, мусульманський шлюб, донька
офіційно ніде не працює
Звинувачується у скоєнні злочину за ч.2 ст.205.5 Кримінального кодексу РФ - це «Участь в діяльності організації, яка відповідно до законодавства Російської Федерації визнана терористичною».

Рустем Ваітов. Фото: Кіра Толстякова/hromadske.ua

Юрій (Нурі) Прімов 1976 року народження, Ташкент
Мешкає: м. Севастополь, село Штурмове
Громадянство: російське
Статус: розлучений
Офіційно ніде не працює
Звинувачується у скоєнні злочину за ч.2 ст.205.5 Кримінального кодексу РФ - це «Участь в діяльності організації, яка відповідно до законодавства Російської Федерації визнана терористичною».

Юрій (Нурі) Прімов. Фото: Кіра Толстякова/hromadske.ua

У кожного з «кримської четвірки» в обвинувальному акті вказано російське громадянство. Адвокат кримчан Еміль Курбедінов неодноразово звертав на це увагу як слідчих ФСБ, так і суду: і у Зейтуллаєва, і у Сайфуллаєва, і у Прімова, і у Ваітова по два паспорти. Захисник наполягав, щоб в матеріали справи вписали також українське громадянство.

«Громадянства України їх ніхто не позбавляв, вони не відмовлялися, у них є паспорти. Але слідчі ФСБ взагалі не розуміють: як це так, що у них не забрали паспорти? Я відповідав, що ні, не забирали», - згадує адвокат.

Більше того, додає захисник, в Криму російський паспорт не потрібен, бо згідно з федеральним законом, який діє на півострові, всі, хто на момент проведення референдуму проживав в Криму, автоматично ставали громадянами Росії.

ЗАХИСТ

У коридорі Північно-Кавказького окружного війського суду за журналістами та адвокатами за угодою спостерігають адвокати призначені. Близько не підходять, питань не ставлять. Власне така ж тактика у них і на судових засіданнях.

«Ми підтримуємо позицію підсудних. Ми стежимо також, щоб не порушувалися їхні права в процесі. Їхні законні інтереси. Але головна роль у захисників за угодою. Ну і часом необхідно, щоб ми були присутні тут, у Ростові, а адвокати за угодою у Криму, якщо допитують свідків там», — так відбивається від питань журналістів одна із державних адвокатів Алєксандра Ігнатєнко. Безпосередньо допит свідків обвинувачення адвокатка воліє не коментувати.

Проти них — призначених адвокатів — виступили і захисники за угодою, і самі підсудні. Та суд все одно вирішив залишити їх у процесі. Щоправда, одна із чотирьох державних захисниць перед перервою у засіданні оголосила в суді, що виходить зі справи, бо «має їхати». І попросила належний їй гонорар. День такої роботи коштуватиме близько тисячі рублів.

ПРОЦЕС

Серед учасників процесу — таємний свідок зі зміненим до невпізнаваності голосом, голова мусульманської громади, який про участь затриманих до «Хізб ут-Тахрір» по суті нічого не говорить, а лише — про ідеологічні протиріччя та судові тяганини між ними щодо земельних ділянок для будівництва мечеті.

Учасники процесу також і дружини арештованих кримських татар, які несподівано стали свідками обвинувачення. Мова про дружин Зейтуллаєва та Сайфуллаєва. Вони відмовились від свідчень проти чоловіків, однак з самого початку їх допитували і дані внесли до обвинувального акту.

«Я впевнений, що дружину Зейтуллаєва тоді залякали так само, як і дружину Сайфуллаєва. Їй сказали, якщо відмовишся, то підеш разом із ними. Напевно, в такому дусі проходив допит і дружини Сайфуллаєва» — розповідає адвокат Курбедінов.

Захисник впевнений, що дружин зробили свідками лише через те, щоб вони підтвердили, що всі вилучені під час обшуку співробітниками ФСБ речі були в будинку. Власне, їхні «знахідки» — це теж аргумент, який за версією слідства, свідчить не на користь кримських татар. Щоправда, коли підсудні по черзі взяли слово в залі суду, щоб розказати, як проходило затримання та обшук, з'ясувалося, що знайдені книги та журнали або їм не належать, або не мають жодного стосунку до «Хізб ут-Тахрір».

«Виламали мені частину паркану, хоча в мене ворота не закриваються. Прикладами виламували двері. А в мене залізні двері — розбудили все село. Потім вривались у вікно, на що я їм сказав: ви взагалі при своєму розумі? Я зараз вам двері відкрию. — згадує один з кримчан. — А щодо книг, які начебто у мене знайшли... вони не мої.»

Після затримання із численними порушеннями, ув'язнення та допитів рідні арештованих кримських мусульман вирішили згуртуватися та створили об'єднання «Кримська солідарність». Вони підтримують один одного, визначаються, як себе поводити та як захищатися. А захищатися є від чого.

Як розповів адвокат ще одного ув'язненого фігуранта справи «Хізб ут-Тахрір», якого поки що не судять, Алєксандр Попков, співробітники ФСБ «працюють» навіть із дітьми затриманих. Історію свого підзахисного розповідає журналістам і Еміль Курбедінов:

«Робота ведеться за всіма напрямками. До прикладу, виходить хлопчик зі школи, до нього підходить чоловік і каже: тобі мама казала, що твій батько у відрядженні? Ні. Він — терорист. Його на 10 років посадять».

Дружини арештованих кримських мусульман створили об'єднання «Кримська солідарність». Фото: Крим.Реалії

Хоча захисники кримчан ніяк не можуть зрозуміти, до яких-таких терактів причетна організація «Хізб ут-Тахрір» і чому слідству так кортить називати їх терористами. Про це, власне, вони і розпитують у свідків обвинувачення. Під час попередніх засідань, зокрема, таємному свідку захисник прямо поставив питання, чи відомо йому про теракти, вчинені хізбами. У відповідь почув: «У Сирії».

«Хізб ут-Тахрір» — це міжнародна ісламська політічна партія. Її члени офіційно називають метою встановлення халіфату, тобто ісламської держави, і мусульманського способу життя. Її діяльність вважається протизаконною у Росії (з 2003 року), в Німеччині та Казахстані, однак не заборонена в Україні та інших країнах світу.

Крім того, зазначають адвокати, ця організація декларує ненасильницькі методи. Більше того, якщо говорити загалом, багато хто із нових членів «Хізб ут-Тахрір» розчаровується і йде до інших структур, оскільки хізби виявляються не настільки радикальними, як вони того очікували.

— Хоча б раз підсудні закликали взяти зброю і будувати халіфат? — цікавиться адвокат Курбедінов під час допиту у свідка - колишнього помічника імама.
— Ні. — коротко відповідає той.

Захисники продовжують «дотискати» свідків, щоб почути, чи називали себе підсудні у розмові хізбами, чи була у мусульман, яких допитують, особиста ворожість до кримчан, які перебувають на лаві підсудних. 
«Хто ж згадає дослівно, коли це було кілька років тому?» — твердить свідок.

Кожен захисник по черзі, по колу, ставить, по суті те саме питання, лише змінюючи слова чи переставляючи їх у реченні. Не витримує суддя.

«Ви, здається, вже на емоціях ставите питання. Нагнітаєте, коли довкола одне і те саме питання проговорюєте» — робить він зауваження захиснику.

«Та я просто намагаюсь говорити голосніше», — виправдовується адвокат одного з кримчан.

Відчуття ходіння по колу залишається і тоді, коли знову прокурор зачитує перші свідчення, і знову порівнює із тим, що сказав свідок вже на суді. І коли знову виникають протиріччя. У неофіційній бесіді прокурор у цій справі пояснює це просто: «така вже людська природа». І припускає, що ближче до завершення розгляду до суду можуть запросити слідчого, який вів цю справу, щоб допитати і зрозуміти, чому те, що говорила більшість свідків обвинувачення тоді і зараз - це дві великі різниці.

Прокурор допитує свідка: Якщо ви не знаєте, хто і що писав, то чому ви своєю рукою написали «протокол мною прочитаний, з моїх слів записано правильно»?

Свідок: Не знаю. Ось так принесли, сказали: тут розпишись, там розпишись, я чогось розгублений, все підписував ...

Однак, що саме ляже в основу рішення суду - перші свідчення чи свідчення вже під час суду — поки що незрозуміло. Та покарання, яке передбачено інкримінованою статтею, жорстке. Для учасників – від 5 до 10 років позбавлення волі, для організаторів – від 15 років до довічного ув'язнення.

На одному з перших засідань прокурор заявив, що саме Руслан Зейтуллаєв організував осередок «Хізб ут-Тахрір» у Севастополі, закликав до халіфату та вербував до рядів цієї організації. Тому для нього обвинувачення проситиме жорсткіше покарання. Крім того, в тому ж обвинувальному акті зазначено, що підсудні вели «антиросійську діяльність», закликали бойкотувати нову владу, яка прийшла на півострів після анексії.

Oбвинувальний акт у справі проти кримських мусульман, яких судять за підозрою у причетності до «Хізб ут-Тахрір»

ПІДТРИМКА

Серед варіантів звільнення кримських мусульман адвокати розглядають, в тому числі, і обмін. І той факт, що всі четверо мають два паспорти, на думку Курбедінова, не повинно вплинути на політичні переговори щодо повернення кримчан.

Україна вважає їх «своїми»: про них згадує міністр Павло Клімкін, на судові засідання приїздять українські консули і уважно занотовують все, що сказано як підсудними, так і свідками.

Українські правозахисники теж включилися в роботу: запустили акцію ‪#‎FreeCrimeanMuslims: кожен небайдужий фотографувався  з плакатом із закликом звільнити затриманих кримських татар.

Тарас Прокоп, учасник флешмобу FreeCrimeanMuslims

Пес Хемінґвей, учасник акції ‪FreeCrimeanMuslims

- А тут навіть собака сфотографувався! — сміється адвокат, роздивляючись фото з флешмобу.

- Його звуть Хемінґвей. Він теж усіма лапами підтримує — посміхається українська правозахисниця.

Наприкінці засідання адвокату вдається все ж показати малюнки, які передали діти з Криму на знак підтримки, та фото з флешмобу FreeCrimeanMuslims. Хлопці дещо здивовано роздивляються їх через скло. Юрій (Нурі) Прімов простягає руки, щоб узяти. Конвоїр:

— Подивишся, потім віддаси?

— Віддам. Тиражувати не буду.

Здалося, ніби арештовані кримчани розгубилися, коли побачили, що українці про них знають і пам'ятають. Захисник Еміль Курбедінов схвально киває: всім в'язням в Росії та окупованому Криму просто необхідно сигналізувати, що Україна за них бореться.

Правозахисний центр «Меморіал» поки що не визнавав затриманих політв'язнями, тому що не володіє достатньою кількістю матеріалів. А от українські правозахисники компанії «Let my people go» стверджують, що мусульмани ув'язнені з політичних мотивів. І обіцяють й надалі тримати цю справу на контролі. Бо за цією «кримською четвіркою» незабаром підуть інші. Їм теж причепили штамп — «причетні до Хізб ут-Тахрір». Що вже звучить як вирок.