Влада Херсонщини пожаліла землі для пунктів пропуску на межі з Кримом. Тим часом гроші на їхнє будівництво «згоріли»

Фактичний кордон на адміністративній межі Херсонської області і тимчасово окупованого Криму існує вже майже п’ять років. Але й досі населення Криму міцно пов’язане з материковою частиною України: за даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, лише в грудні 2018 року адміністративну межу Криму і Херсонської області перетнуло майже 120 тисяч осіб, у листопаді було на третину більше. Загалом за рік межу в обох напрямках перетинають понад два мільйони українців.

***

Перетнути кримську межу можна у трьох пунктах в’їзду-виїзду, облаштованих неподалік Чаплинки, Каланчака та на півострові Чонгар. Кримський та херсонський боки цієї межі дуже відрізняються.

«Росграница» почала капітальне будівництво прикордонної інфраструктури одразу після російської окупації Криму, принагідно використовуючи захоплену українську інфраструктуру: вагові станції, пости ДПС тощо. Розбудова незаконного кордону тривала всі роки окупації, і от — у грудні 2018 ФСБ звітувала про завершення будівництва «стіни» — паркану з колючим дротом і датчиками руху.

Після 2014 року статус Криму в українському законодавстві закріплений, як тимчасово окупована територія. Отже і капітально розбудовувати кордон на материку не квапилися. Лише через чотири роки від початку окупації, навесні 2018 року, Кабінет міністрів України затвердив документ, який передбачає розбудову двох КПВВ, що беруть на себе майже весь трафік — «Каланчак», та «Чонгар».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чому пенсіонери помирають на КПВВ у чергах за пенсією?

Відповідно до затвердженого урядом плану, навіси, медпункти, пункти обігріву і харчування, сміттєві баки — все це мало би бути вже у третьому кварталі 2018 року, такий встановили дедлайн. Гроші на будівництво — а це майже 106 мільйонів гривень, Кабмін торік у липні постановив знайти в Резервному фонді.

Але 2018 рік закінчився, КПВВ «Каланчак» і «Чонгар» не розбудовані. У відповіді заступника міністра фінансів України Андрія Граділя на інформаційний запит Громадського зазначається, що кошти Резервного фонду на будівництво КПВВ фактично не виділялися, бо до міністерства не надійшли необхідні документи і відомості, як от кошторис будівництва.

106 мільйонів гривень, передбачених на будівництво у 2018 році, у 2019 бюджетному році використати не можна.

Як так сталося, і чому?

Колективна тяганина

Перше у переліку відповідальних за будівництво КПВВ — Міністерство інфраструктури України. Бюджетні кошти повинні були надійти на рахунки ДП «Укрінтеравтосервіс».

У Мінінфраструктури Громадському повідомили, що план використання коштів (на проектні роботи) надіслали Мінфіну 30 липня, майже через місяць після рішення уряду виділити гроші.

Минув ще один місяць, доки цей план погодив Мінфін.

Ще майже за місяць Мінфін повідомив — у державному бюджеті зміни: ДП «Укрінтеравтосервіс» заклали 1 мільйон 999 тисяч гривень на виконання проектних робіт.

У жовтні 2018 Херсонська облдержадміністрація виділила землю під будівництво КПВВ: під «Чонгар» — понад півтора гектари землі, під «Каланчак» — лише 18 соток, на яких неможливо збудувати КПВВ із сервісною зоною.

Цю проблему тепер планують вирішити за рахунок земель Північно-Кримського каналу, зокрема його частини, яка перестала працювати після окупації Криму. Але з них спершу треба зняти охоронний статус і змінити призначення.

Після відведення землі Укрінтеравтосервіс уклало угоду з проектним інститутом СБУ на розробку документації.

Наразі готові перші томи проектної документації двох КПВВ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Темний бік Кремля»: ми дослідили 100 гігабайт хакерських зливів і знайшли чимало про Україну

Що далі?

Попри те, що кошти резервного фонду 2018 року в 2019 витратити вже не можна, у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій переконані — розбудова адмінмежі не припинена.

«Якщо держава розпочинає якийсь процес, то я певен у тому, що цей процес колись… Я просто не хочу говорити конкретні строки, я багато їх називав… повинен логічно завершитися. ЦНАПи будуть, КПВВ будуть облаштовані, ми маємо надію, що до кінця цього року КПВВ будуть облаштовані, — каже заступник глави МінТОТу Юсуф Куркчі. — Є різні люди з різним ставленням до цієї проблеми. Не завжди це ставлення таке, як ми бажаємо. Тому не вдалося нам оперативно вирішити питання щодо виділення землі, яке є першочерговим».

Громадське написало запит і до Херсонської ОДА, в якому просило пояснити, чому не знайшлося достатньої кількості землі поза межами Північно-Кримського каналу, і чому так довго тягнули з відводом. Також ми просили повідомити результати виконання ще одного пункту урядового плану з розбудови транспортного сполучення на адмінмежі — організації пасажирського сполучення КПВВ з найближчими транспортними вузлами.

В Херсонській ОДА Громадському відповісти лише на частину запиту. Про землю змовчали.