Водний шлях з Балтики до Чорного моря: екологи судяться, роботи на українській частині завершилися, відкриття відклали

Про це нам повідомив юрист НЕЦУ Віталій Цокур.

«Про перспективи складно говорити з огляду на рішення попередніх інстанцій, які нам відмовили. Попри очевидну однозначність ситуації: перш ніж поглиблювати річище річки Прип'ять, необхідно провести оцінку впливу на довкілля й отримати дозвіл для робіт на землях водного фонду», — зазначив Цокур.

Роботи з днопоглиблення української ділянки річки Прип’ять, які провели у 2020 році, забезпечили глибину на рівні 1,6 метра — безпечну для судноплавства та мінімально необхідну для водного шляху Е40.

У відповіді на наш запит Мінінфраструктури повідомило, що проведені заходи є регулярними роботами з технічного обслуговування судноплавних шляхів, «не передбачають проведення капітальних робіт та не належать до планової діяльності».

Однак еколог НЕЦУ Георгій Веремійчук з інформацією Міністерства не погоджується — запевняє, що воно вводить людей в оману: «Для зовнішнього споживача вони говорять, що проводять заходи з впровадження проєкту Е40, а для внутрішнього споживача кажуть: "Ні, ми не впроваджуємо поки проєкт Е40, ми просто відновлюємо наше водне сполучення з Білоруссю"».

Міністерство захисту довкілля Веремійчук називає беззубим. Каже, на судовому процесі представник Міністерства підтримував вимоги НЕЦУ, що роботи з днопоглиблення мають виконуватися відповідно до чинного законодавства, проте самі вони цього не добиваються.

«Дієвих механізмів і практики захисту довкілля у нас в Україні немає. Але ми продовжуємо боротьбу», — підсумовує Веремійчик.

А що каже закон?

Відповідно до українського законодавства, ще до початку робіт з днопоглиблення Прип'яті потрібно було провести оцінку їхнього впливу на довкілля (ОВД).

Станом на 28 грудня 2020 року в Єдиному реєстрі ОВД відсутні дані про здійснення таких оцінок для будівництва Е40. Відповідно, Міністерство захисту довкілля не дало своїх висновків щодо робіт, що вони підтвердили у відповіді на наш запит.

Ще в листопаді 2020 року міністр інфраструктури Владислав Криклій говорив журналістам hromadske, що всі необхідні для початку робіт екоекспертизи були проведені спільно з Міністерством захисту навколишнього середовища.

«Лабораторні аналізи, експертиза — все це проводилось, там всі висновки є, і тільки після цього там були проведені роботи. Але там не поглиблення, там фактично до паспортних глибин це відновлювали, бо була певна там заміленість через те, що там певну кількість років просто ніхто за цим не слідкував», — говорив Криклій.

Однак єдиним дослідженням були проби «Екоцентру» Державного агентства з управління зоною відчуження, які засвідчили, що рівень радіаційного забруднення в місцях проведення робіт — в межах норми.

За словами міністра інфраструктури, раніше планувалось відкрити частину шляху Е40 спільно з Білоруссю, проте через політичну ситуацію там це відкладали.

«Е40 у нас зі зрозумілих геополітичних причин з Білоруссю зараз... планували ж раніше, що спільно відкриємо. Роботи по нашій стороні по Прип'яті ми виконали, але зараз суто через незрозумілу там ситуацію по співпраці воно як би призупинено, щоб офіційно дати цьому старт», — зазначав Криклій.

Що відомо про E40?

Це водний шлях, який має з'єднати Балтійське та Чорне моря. Про плани реалізувати цей проєкт уже кілька років заявляють уряди Польщі, Білорусі та України.

Проте цю ініціативу часто критикують екологи, які вважають, що E40 негативно вплине на довкілля. Вони навіть організували кампанію «Стоп Е40», до якої долучилися експерти з України, Білорусі, Польщі та Німеччини. Детальніше про цей проєкт читайте у нашому матеріалі.