Глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреєсус (ліворуч) та глава надзвичайного комітету ВООЗ Дідьє Хусін на брифінгу, коли було оголошено надзвичайний стан міжнародного рівня через поширення коронавірусу з Китаю, Женева, Швейцарія, 30 січня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/JEAN-CHRISTOPHE BOTT

Всесвітня організація охорони здоров’я 30 січня оголосила міжнародний надзвичайний стан через спалах нового коронавірусу 2019-nCoV в Китаї. Зробила це ВООЗ із третьої спроби: на попередніх засіданнях надзвичайного комітету надзвичайний стан вирішили не оголошувати. Що ж змінилося цього часу й що передбачає цей надзвичайний стан — пояснює hromadske.
1

Що таке цей надзвичайний стан?

Повністю термін звучить так: надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я населення міжнародного масштабу (public health emergency of international concern), але для зручності англійською її скорочено називають PHEIC.

Питання, пов’язані з надзвичайним станом через епідемії хвороб, регулюють Міжнародні медико-санітарні правила (International Health Regulations, IHR) від 2005 року. Усі члени ООН є підписантами цього документа, а отже, зобов’язані його дотримуватися.

ВООЗ визначає PHEIC як надзвичайну подію, яка за визначенням: 1) становить загрозу здоров’ю населення інших країн через міжнародне поширення хвороби; 2) потенційно потребує узгодженої міжнародної реакції. Іншими словами, йдеться про серйозне захворювання, яке становить загрозу громадянам більш ніж однієї країни, з яким не вдасться впоратися без міжнародної допомоги.

Оголошує PHEIC гендиректор ВООЗ за рекомендацією Надзвичайного комітету. Це тимчасовий орган (скликається щонайменше кожні три місяці), членів якого призначає гендиректор ВООЗ із міжнародного пулу експертів у сфері медицини, який є в Організації. Надзвичайний комітет має лише дорадчу функцію — остаточне рішення щодо надзвичайного стану ухвалює глава ВООЗ. Нині це ефіоп Тедрос Аданом Гебреєсус.

2

Що саме передбачає надзвичайний міжнародний стан?

Не існує чіткого переліку заходів, до яких вдається ВООЗ чи держави після оголошення PHEIC. Він дає Організації повноваження рекомендувати країнам-членам заходи щодо боротьби з епідеміями. До них входять:

  • обмеження на виїзд за кордон чи в’їзд на територію держави, міжнародну торгівлю та прикордонні перевірки;
  • аналіз заходів у сфері охорони здоров’я в країнах-членах і рекомендації щодо їхньої зміни — приміром, якщо вони недостатньо ефективні;
  • виділення коштів на боротьбу з епідеміями тощо.

Як це може працювати на практиці: наприклад, ВООЗ може порекомендувати країнам обмежити чи й узагалі припинити перельоти в країну чи з країни з епіцентрами зараження.

3

Чому надзвичайний стан запровадили лише зараз? Чекали, поки більше людей помре?

Надзвичайний комітет ВООЗ збирався двічі на попередньому тижні, але вирішував не оголошувати PHEIC, бо кількість жертв була незначною, а вірус 2019-nCoV розповсюджувався здебільшого в Китаї. За цей час кількість померлих та інфікованих збільшилась.

Попри те, що левова частка цих випадків, як і раніше, зафіксована в Китаї, занепокоєність ВООЗ викликає не Піднебесна: «головне занепокоєння — що вірус може проникнути в країни зі слабкою системою охорони здоров'я».

Тобто Організація вважає, що в нерозвинених країнах розповсюдженню коронавірусу буде складніше запобігти, й ситуація може вийти з-під контролю.

Водночас ВООЗ вважає, що влада Китаю вжила достатніх заходів для боротьби з коронавірусом.

4

Які рекомендації сформулювала ВООЗ 30 січня?

Китай закликали стежити за поширенням вірусу у країні, вживати заходів для попередження нових випадків, обмінюватися інформацією з ВООЗ та партнерами, посилити контроль на пунктах в’їзду в країну. А ще — знайти джерело, від якого хвороба передалася людині (припускається, що це була тварина, але поки достеменно невідомо, яка саме).

Решту країн, зокрема й Україну, закликають бути готовими до нових випадків зараження коронавірусом і вживати заходів для недопущення його поширення — приміром, посилювати прикордонний контроль чи запроваджувати карантин за необхідності.. Також вони мають обмінюватися всією наявною інформацією з ВООЗ. Ще Організація закликала боротися з чутками й дезінформацією щодо вірусу.

Окремо ВООЗ наголошує, що нині вводити обмеження на подорожі за кордоном чи міжнародну торгівлю недоцільно, оскільки, як показує досвід, такі заходи є здебільшого неефективними.

А світову спільноту (сюди можна віднести й приватних інвесторів) просять допомогти країнам з низьким і середнім рівнем доходу в боротьбі з епідемією, а також у розробці вакцини від нового коронавірусу. Дехто, як-от Білл Гейтс, уже долучилися.

5

А чому не обмежують подорожі за кордон? Так ще більше людей заразиться!

Попри оголошення надзвичайного стану, ВООЗ не бачить підстав для обмеження міжнародних подорожей та торгівлі — йдеться про відмову у видачі віз, закриття кордонів, переміщення в карантин подорожувальників тощо. В Організації такі дії вважають надмірними та малоефективними.

Так, з 7834 випадків зараження коронавірусом 7736 зареєстровано в Китаї — тобто в решті світу їх трохи більше ніж 1%. Лише в чотирьох інших країнах (Японія, Німеччина, США та В’єтнам) зафіксовані випадки передачі вірусу від людини до людини — здебільшого це пов’язано з подорожуючими з Уханя.

Підстав обмежувати міжнародну торгівлю немає, бо не зафіксовано жодного випадку зараження вірусом через товари — він передається від людини або тварини.

Однак ВООЗ робить застереження: «в окремих випадках заходи з обмеження пересування людей можуть бути достатньо корисними, як-от у разі, якщо варіантів чи можливостей реагування на ситуацію обмаль або в разі високого рівня ризику зараження в незахищених групах населення».

Але й тоді рішення про обмеження руху людей чи товарів ухвалюються індивідуально гендиректором Організації.

6

Наскільки надзвичайний стан є ефективним?

Однозначно дати відповідь на це питання важко. Передусім тому, що навіть у разі його оголошення ВООЗ може надавати лише рекомендації, які не є обов’язковими до виконання. Утім держави, як правило, їх дотримуються — адже це не лише дозволяє їм користуватися міжнародною допомогою, а й насправді сприяє подоланню епідемії.

Окрім того, багато з таких рекомендацій ґрунтуються на згаданих Міжнародних медико-санітарних правилах (приміром, про обмін даними між країнами щодо епідемії), і їхнє невиконання може тягти за собою міжнародно-правову відповідальність.

Востаннє міжнародний надзвичайний стан ВООЗ оголошувала в липні 2019 року через спалах вірусу Еболи в Конго. За даними групи «Лікарі без кордонів», кількість випадків зараження й смертей поступово знижується — але сказати, коли поширення захворювання припиниться, поки не можна, тому PHEIC діє й досі.

7

Тобто ми не помремо?

Оголошення надзвичайного стану не означає, що від нового вірусу може померти все людство. Ймовірність померти від коронавірусу 2019-nCoV поки дуже мала, а летальні випадки зафіксовані лише в Китаї.

Подібні епідемії ставалися й раніше, але розвиток медицини дозволяє не боятись таких масових пандемій, як іспанський грип на початку XX століття або бубонна чума в XIV. Також віруси зазвичай вражають не всі категорії людей — коронавірусом з Китаю заражаються здебільшого люди похилого віку або ті, хто вже на щось хворів — це підтверджують і останні клінічні спостереження.

Крім цього, деякі люди є стійкими до вірусів через особливості організму — до них збуднику важче «причепитись». Також люди давно помітили, що карантинні заходи дозволяють ефективно протидіяти розповсюдженню вірусів.

До того ж, жоден з вірусів не є 100-відсотково летальним, завжди є ті, хто одужує. Так, станом на 28 січня було відомо вже про 63 людей, які побороли китайський коронавірус.

Станом на 30 січня летальність від нового коронавірусу складає 2,17% — 170 померлих на 7834 випадки зараження. Для порівняння, летальність коронавірусу SARS, епідемія якого була в Китаї у 2003 році, становила 9,6% — 774 смерті на 8098 випадків.

Поділитись: