Фото:

Національний банк України

Довідкове значення курсу долара, яке Національний банк України встановлює на підставі торгів валютою на міжбанківському ринку, 31 липня склало 24,98 гривні за долар. Так, курс долара вперше з серпня 2016 року опустився нижче 25 гривень. Пояснюємо, що відбувається.

Падіння курсу валют спостерігається від початку літа 2019 року. Так, за останні декілька місяців долар у банківських обмінниках подешевшав на 2 гривні.

Така поведінка іноземної валюти є традиційною для цієї пори року та пов’язана з експортом аграрної продукції. При цьому, через гарний минулорічний врожай, Україна наростила обсяги експорту до 10,3 мільярда доларів за першу половину 2019 року — це на 18,6% більше, ніж у першій половині минулого року.

Сприяє зростанню надходжень валюти до України ще й високі ціни на товари, які експортують українські аграрії та високі ціни на металургію. Водночас в Україні дещо послабилися обсяги імпорту товарів. Як наслідок, валюти в економіку України надходить більше, а її ціна (тобто курс валют) — падає.

Зовнішній чинник

Цього року традиційне сезонне зміцнення гривні посилило надходження валюти ще й від іноземних інвесторів, які влітку почали активно скуповувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП — цінні папери, за допомогою яких уряд позичає кошти для покриття дефіциту бюджету).

При чому, іноземні інвестори вкладають кошти переважно у гривневі цінні папери. Для цього вони «приходять» до України та обмінюють долари та євро на гривні, чим також збільшують пропозицію валюти.

Така поведінка інвесторів пояснюється очікуваннями щодо зниження ключових валютних ставок у США та ЄС, через що їхні державні облігації будуть приносити менше доходів інвесторам, а державні облігації таких країн, як Україна, навпаки ставатимуть більш привабливими.

В чому ризик?

Зі зростаючими обсягами інвестицій у державні цінні папери України, як правило, пов’язують високі ризики для майбутнього валютного курсу. Так, кошти, які наразі інвестори вкладають в держоблігації, потрібно буде повернути їм назад ще й з відсотковим доходом.

Тобто, на кожну 1000 доларів, які такі інвестори вкладають в державні облігації припаде близько 1165-1170 доларів, які вони з економіки виведуть після того, як термін обігу облігацій вичерпається, а інтерес до цих цінних паперів впаде.

Іншими словами, чим більшим є приплив валюти інвесторів у держборг України нині, тим більшим буде її відплив тоді, коли термін обігу облігацій вичерпається. Як наслідок, існує висока ймовірність того, що згодом з економіки будуть виводити багато валюти, що суттєво послабить курс гривні.

Однак наразі у Мінфіні стараються залучати борги на довгі терміни та знижувати відсоткові ставки, через що одномоментного виводу валюти з України вдасться уникнути.

Водночас Міністерство фінансів нині критикує Нацбанк за те, що він робить надто мало зусиль для того, щоб стримувати падіння курсу валют. Однією з причин є побоювання щодо майбутньої стабільності економіки України. Іншою причиною є те, що через падіння курсу валют падають і доходи державного бюджету.

Замкнуте коло

Річ у тім, що найбільше доходів бюджет отримує від Податку на додану вартість з імпортних товарів. Ставка податку складає 20% від ціни такого товару, яка вираховується у гривнях. Коли курс валют падає, то падає і гривнева ціна імпорту, що призводить до падіння доходів бюджету та виникнення дефіциту.

Дефіцит держава наразі покриває за допомогою запозичень, випускаючи облігації. Облігації купують іноземні інвестори, заводячи в Україну ще більше валюти та ще більше обвалюючи курс гривні. Тобто, утворюється замкнуте коло, коли через інвестиції іноземних інвесторів падає курс гривні, через що держава залучає ще більше таких інвестицій.

Для того, щоб уникати такої ситуації та припинити тимчасове зміцнення гривні Нацбанк має викуповувати надлишки валюти з ринку, поповнюючи таким чином резерви. Так, від початку року НБУ купив вже понад 2 мільярди доларів — сума, еквівалентна траншу МВФ. Однак у Мінфіні вважають, що Нацбанк викуповує валюти не в достатніх обсягах.

«Купувати валюту для поповнення резервів і таким чином згладжувати коливання — задача НБУ. Тут ми тільки свою позицію можемо виказувати, що ми регулярно і робимо», — повідомила міністерка фінансів Оксана Маркарова.

У Нацбанку вважають, що ризики для стабільності економіки, пов’язані з притоком інвестицій у державний борг, є незначними.

«Наразі притік капіталу відбувається виключно у державні боргові інструменти. Натомість, більшість ризиків, пов’язаних з припливом короткострокового боргового капіталу, виникають через притоки у приватний сектор з наступним перегрівом споживчого попиту», — повідомили у Нацбанку у відповідь на запит Громадського.

Там також рекомендували уряду випускати облігації таким чином, щоб уникнути концентрованих у часі погашень, які можуть створювати ризики для валютного ринку «за несприятливого розвитку подій».

Станом на 31 липня Нацбанк встановив офіційний курс гривні на рівні 25,08 гривні за долар. Курси у банках складають в середньому 24,8/25,1 за долар. За останні 2 місяці, від початку червня 2019 року, курс долара впав на 2 гривні.

Поділитись: