Наприкінці березня у столиці має розпочатися будівництво Меморіалу Небесної сотні. Але родичі загиблих та їхні адвокати стверджують: будівництво знищить важливі речові докази, зокрема, розстрілів на Інститутській у лютому 2014 року. Як це вплине на слідство — розповідає Громадське.

Що буде втрачено?

Загальна площа меморіального комплексу становитиме близько 1,5 тисячі гектарів. Територію поділять на дві частини. Вона охопить Алею Героїв Небесної сотні від Майдану Незалежності до вулиці Ольгинської. Саме тут розташовані ключові речові докази в розслідуванні розстрілів на Інститутській у лютому 2014 року. Створення музею знищить ці докази назавжди.

Зокрема, як пояснила Громадському адвокатка родин Небесної сотні Євгенія Закревська, буде змінено:

рельєф: кривизна вулиці, перепад висот, взаємне розташування об'єктів, будівель;

ландшафт: дерева, кущі. Окрім слідів куль на стовбурах дерев, які вказують на траєкторію, дерева дають геометрію прострілюваних і не прострілюваних ділянок, допомагають зорієнтуватись для визначення місця і положення потерпілого, оператора, стрілка тощо;

елементи дизайну: ліхтарі, тумби, огорожі, сходи, стовпчики, парапети, сліди, де були встановлені щити, дорожні знаки. Також разом із деревами дають геометрію прострілюваного і захищеного простору. Крім того, на деяких з них також зберіглись сліди куль;

порядок розташування тротуарної плитки, бруківки, бордюрні камені, інші об'єкти, які дають прив'язки і орієнтири для визначення місця розташування потерпілих, барикади, стрілків.

Представники Генпрокуратури провели слідчі експерименти на алеї Героїв Небесної сотні, де вже розпочалась підготовка до будівництва Меморіалу Небесної сотні, Київ, 19 березня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Чому це важливо?

Родичі загиблих майданівців зайняли одностайну позицію: першочергове для вшанування пам’яті героїв Небесної сотні — покарання винних. Для цього ж, запевняють потерпілі, необхідно забезпечити безперешкодне розслідування:

«Розуміючи всі ризики, які несе будівництво (а не реставрація чи консервація) для проведення слідства, а, отже, оголошення вироків вбивцям, для історичної пам'яті та пам'яті людської, відмовляючись вірити, що руйнування вулиці відбувається зумисно, родичі Героїв хочуть спровокувати громадське й експертне обговорення проекту», заявили вони на сторінці у Facebook.

Адвокатка родин Небесної сотні Євгенія Закревська пояснює, що необхідність проведення додаткових експериментів може виникнути у будь-який момент, адже розслідування ще не завершене. Але після створення Меморіалу така можливість буде втрачена:

«Наразі не завершено слідство. Продовжується судовий процес. Обвинувачені і підозрювані не визнають вини. Захист постійно генерує різні теорії на захист своїх підзахисних. Різного ступеню притомності і вірогідності, іноді доходить до маразму. Але ж всі сумніви тлумачаться на користь обвинувачених. І якщо знайдені чи вигадані захистом «докази» можуть зародити сумніви у суду, їх потрібно спростовувати. Набагато важче щось спростовувати, якщо при цьому своїми руками знищити місце злочину і унеможливити перевірку. Певною мірою, я думаю, вони саме цього чекають, щоб дістати ще парочку іноземних снайперів чи інопланетян із рукава. Тому що будь-які сумніви, які неможливо перевірити, вигідні саме захисту, а не потерпілим чи слідству», запевняє Євгенія Закревська.

Паркан на Майдані Незалежності, де розпочалась підготовка до будівництва Меморіалу Небесної сотні, Київ, 19 березня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

У прокуратурі наголошують, що на сьогоднішній день фактично вся Інститутська оглянута за участі експертів-криміналістів. Але, дійсно, не виключено, що в ході розслідування може виникнути необхідність у повторних експериментах та дослідженнях. Задля цього прокуратура домовилася з київською адміністрацією, музеєм Революції гідності, забудовником, що будь-які вирубки дерев, знесення інших речових доказів відбуватимуться виключно за участі слідчого прокуратури:

«Звичайно, що рельєф і предмети, розташовані на цій вулиці, є важливими під час проведення слідчих експериментів. Чому? Тому що під час проведення експериментів перевіряється можливість здійснення пострілу чи отримання поранення потерпілих в тому чи іншому місці, з того чи іншого місця, де розташовувався підозрюваний. Відповідно, розташування дерев, стовпів, сітілайтів могло заважати підозрюваним бачити потерпілих, або взагалі створювало неможливість для стрільби»,у коментарі Громадському пояснює керівник Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Також, для підстраховки слідство впродовж 3,5 років створює 3D-модель вулиці.

Розібрана бруківка. На алеї Героїв Небесної сотні розпочалась підготовка до будівництва Меморіалу Небесної сотні, Київ, 19 березня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Розібрана бруківка. На алеї Героїв Небесної сотні розпочалась підготовка до будівництва Меморіалу Небесної сотні, Київ, 19 березня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Чому не вдалося відтермінувати?

У липні минулого року управління спеціальних розслідувань ГПУ видало постанову про заборону змінювати ландшафт на Інститутській до завершення слідчих експериментів. Але заступниця генерального прокурора України Анжела Стрижевська її скасувала.

Згодом Печерський райсуд двічі відхилив клопотання прокурорів про арешт ділянки Інститутської до завершення слідчих експериментів.

Прокуратура втретє звернулася до суду з проханням арештувати відповідну ділянку, засідання поки не призначено, а отже забудовник може приступити до роботи.

Як виглядатиме музей?

У лютому 2018-го на архітектурному конкурсі, серед майже семи десятків конкурсних заявок із 12 країн світу, міжнародне журі відзначило проект нідерландсько-українського бюро «MI-studio» – архітекторів Ірини Волинець і Марії Процик.

Меморіал Героям Небесної сотні складатиметься з двох частин. На початку — з боку Майдану побудують меморіальну стелу, яка аркою буде врізатися в пагорб. Вона буде складатися зі 107 плит з іменами загиблих героїв. Міст над алеєю Героїв Небесної сотні стане переходом до паркової зони. По обидві сторони алеї висадять 107 лип. В кінці меморіального шляху буде сад, який створить місце відпочинку між майбутнім музеєм Революції Гідності і Жовтневим палацом.

Хто та за скільки будує музей?

Вартість будівництва меморіалу оцінили у 154 мільйони гривень, гроші виділили із державного бюджету. Шукати підрядника для втілення проекту почали восени 2018-го, але перший тендер не відбувся через брак компаній. На другий тендер прийшли чотири компанії. Найвигіднішою була пропозиція «Північно-українського будівельного альянсу» — 143 мільйони, але через невідповідність умовам тендерної документації її відхилили. Новим переможцем конкурсу стала компанія «Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня «Україна-Реставрація», очолювана Василем Гайдеєм, пропозиція якої була на 5 мільйонів більше.

​Як з’ясували журналісти-розслідувачі з програми «Схеми», ця компанія опосередковано пов’язана з фірмами родини Андрія Кравця, який за часів Януковича керував Державним управлінням справами при адміністрації президента, за що його називали «завгоспом Януковича».

Нагадаємо, за даними слідства, під час Євромайдану постраждали дві з половиною тисячі людей, 104 з них загинули. 48 людей загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. 80 осіб дістали поранення саме від обстрілів з боку «Беркуту». Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Поділитись: