«Взяла документи, футболку, брюки — і все!» Репортаж з охопленої пожежами Луганщини

«Нічого не віщувало! Дим ми бачили, але вогню не було. Ми навіть не думали [що пожежа дійде до нас]. Сказали, що десь у Муратовому горить ліс, у Капітановому. Але це ж далеко! І буквально через півтори години після розмови у нас вже все палало», — емоційно розповідає 77-річна Галина Сергіївна.

Цей будинок вона разом з чоловіком придбала ще у 1988-му. Але постійно почала там жити вже у 2006-му, коли її чоловік помер. Нічого подібного до цієї пожежі жінка ніколи не бачила.

«Ввечері, близько 8-ї, я побачила, що полумʼя летить. Взяла документи, поклала в сумку одну футболку, одні брюки, одну куртку — і все! Подзвонила у місто доньці, вона знайшла машину — це знайомі онуки. Їх сюди не пропустили, і вони поїхали по лісу. Застрягли там у піску, ледве відкопали машину. Але все ж доїхали і забрали мене. І всюди, де ми їхали — скрізь все горіло», — згадує жінка.

На гроші, які вона має отримати як компенсацію за втрачене житло, вона планує купити квартиру.

Всі будинки родини

Неподалік жив Максим. Він молодший від Галини Сергіївни років на 50, тож схиляється до іншого варіанту:

«Хотілося б, звісно, відновити [свій будинок]. Але нам треба це все спочатку пережити».

Він, його сестра, батьки і двоюрідний брат мешкали у сусідніх будинках на одній вулиці. Під час пожежі всі будівлі згоріли дощенту.

«Пожежники приїжджали, залили, а воно все одно починає розгорятись. Тому що дім деревʼяний, вітер…», — каже Максим.

Сильний вітер і справді роздмухує полумʼя та заглушає слова Максима, незважаючи на вітрозахист.

«Я вже більше води вилив, ніж ці пожежники!» — з гіркотою каже його батько, виливаючи чергове відро на свій тліючий будинок.

«Хто тут замість Зеленського?»

«Президент єсть? Старший — хто?» — питає у журналістів пані років 60.

«Є заступник Авакова. Він там», — вказують їй на величезну червону автівку штабу з ліквідації пожежі.

Ні секунди не вагаючись, жінка прямує до червоної машини.

«А хто тут у вас старший? Хто приїхав з Києва? Як немає, а заступник Авакова?!»

«Вони у штабі на нараді», — відповідають їй.

«Як це так?! Що нам робити?! І коли цю проблему вирішать?! Все господарство погоріло — жодної пожежної машини! Ми були тут вчора до 12-ї ночі! Корова лежить, кури лежать, сіно погоріло, дрова погоріли — що робити?! Дайте нам представника — хай йде дивиться. Хата, дім — все згоріло!» — галасує жінка.

Вітер, авіація та гідранти без води

Пояснюючи, чому пожежники не могли опинитись всюди, голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін відповів так:

«Практично одночасно у 7 районах області виникли загорання. Так, це нас наштовхує на певні думки з приводу причин виникнення пожежі. Але це буде встановлювати слідство. Відстань між пожежами досить велика. Наші підрозділи виїжджали на всі загорання. І коли виникали нові, то ми були вимушені передислоковувати техніку з одного осередку пожежі на інший. А відстані — по 50, по 70 км. Вітер постійно змінював напрямок, і вогонь поширювався настільки швидко, що ми вимушені були маневрувати, щоб хоч якось його „спіймати“».

Пізніше Офіс генпрокурора повідомив, що розглядаються 4 основні версії виникнення пожеж: обстріли бойовиків, умисний підпал, самозагоряння трави та лісу через погодні умови, необережне поводження з вогнем.

На другий день пожежі для її гасіння задіяли авіацію.

«[Бойовики] надали „режим тиші“. Як тільки ми отримали ці листи, літаки одразу почали гасити пожежу. Зараз їх три і один гелікоптер. Але навіть якщо б ми отримали „режим тиші“ вчора ввечері, піщана буря, яка була у Краматорську і Харкові, все одно б не дозволила літакам працювати. Бо вони б просто не змогли б в аеропорту сісти», — пояснював складності процесу голова Луганської ОДА Сергій Гайдай, який також очолює штаб з гасіння пожежі.

Втім проблеми не лише у величезній площі пожежі, сильному вітрі і обмежених можливостях задіяти авіацію.

«О 9 вечора ми приїхали і одразу поїхали, тому що було неможливо дихати, — розповідає мешканка Сиротиного Альона. — Ми повернулись сьогодні — все горіло. Пожежники стояли і не тушили — я тушила свій дім відрами. Сказали, що немає води, що гідранти не працюють — звертайтесь до місцевої влади. Але, вибачте, я плачу податки! Як так могло статись?»