Пожежна машина стоїть біля водойми на Луганщині, 1 жовтня 2020 року.
Фото:

Іван Бухтіяров/hromadske

Критична ситуація у 32 селах, 19 тисяч гектарів вигорілого лісу і щонайменше 9 загиблих — це наслідки масштабної пожежі на Луганщині. Попри великі сили, кинуті на гасіння пожежі, загасити її поки не вдалося. Кореспондент hromadske відвідав одне з найбільш постраждалих сіл — Сиротине, в якому і розташували штаб з ліквідації пожежі.

«Нічого не віщувало! Дим ми бачили, але вогню не було. Ми навіть не думали [що пожежа дійде до нас]. Сказали, що десь у Муратовому горить ліс, у Капітановому. Але це ж далеко! І буквально через півтори години після розмови у нас вже все палало», — емоційно розповідає 77-річна Галина Сергіївна.

Цей будинок вона разом з чоловіком придбала ще у 1988-му. Але постійно почала там жити вже у 2006-му, коли її чоловік помер. Нічого подібного до цієї пожежі жінка ніколи не бачила.

«Ввечері, близько 8-ї, я побачила, що полумʼя летить. Взяла документи, поклала в сумку одну футболку, одні брюки, одну куртку — і все! Подзвонила у місто доньці, вона знайшла машину — це знайомі онуки. Їх сюди не пропустили, і вони поїхали по лісу. Застрягли там у піску, ледве відкопали машину. Але все ж доїхали і забрали мене. І всюди, де ми їхали — скрізь все горіло», — згадує жінка.

На гроші, які вона має отримати як компенсацію за втрачене житло, вона планує купити квартиру.

Чоловік стоїть біля будинку, спаленого внаслідок пожежі на Луганщині, 1 жовтня 2020 року.
Фото:

Іван Бухтіяров/hromadske

Всі будинки родини

Неподалік жив Максим. Він молодший від Галини Сергіївни років на 50, тож схиляється до іншого варіанту:

«Хотілося б, звісно, відновити [свій будинок]. Але нам треба це все спочатку пережити».

Він, його сестра, батьки і двоюрідний брат мешкали у сусідніх будинках на одній вулиці. Під час пожежі всі будівлі згоріли дощенту.

«Пожежники приїжджали, залили, а воно все одно починає розгорятись. Тому що дім деревʼяний, вітер…», — каже Максим.

Сильний вітер і справді роздмухує полумʼя та заглушає слова Максима, незважаючи на вітрозахист.

«Я вже більше води вилив, ніж ці пожежники!» — з гіркотою каже його батько, виливаючи чергове відро на свій тліючий будинок.

Будинок, спалений внаслідок пожежі на Луганщині, 1 жовтня 2020 року.
Фото:

Іван Бухтіяров/hromadske

«Хто тут замість Зеленського?»

«Президент єсть? Старший — хто?» — питає у журналістів пані років 60.

«Є заступник Авакова. Він там», — вказують їй на величезну червону автівку штабу з ліквідації пожежі.

Ні секунди не вагаючись, жінка прямує до червоної машини.

«А хто тут у вас старший? Хто приїхав з Києва? Як немає, а заступник Авакова?!»

«Вони у штабі на нараді», — відповідають їй.

«Як це так?! Що нам робити?! І коли цю проблему вирішать?! Все господарство погоріло — жодної пожежної машини! Ми були тут вчора до 12-ї ночі! Корова лежить, кури лежать, сіно погоріло, дрова погоріли — що робити?! Дайте нам представника — хай йде дивиться. Хата, дім — все згоріло!» — галасує жінка.

Пожежна машина стоїть біля водойми на Луганщині, 1 жовтня 2020 року.
Фото:

Іван Бухтіяров/hromadske

Вітер, авіація та гідранти без води

Пояснюючи, чому пожежники не могли опинитись всюди, голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін відповів так:

«Практично одночасно у 7 районах області виникли загорання. Так, це нас наштовхує на певні думки з приводу причин виникнення пожежі. Але це буде встановлювати слідство. Відстань між пожежами досить велика. Наші підрозділи виїжджали на всі загорання. І коли виникали нові, то ми були вимушені передислоковувати техніку з одного осередку пожежі на інший. А відстані — по 50, по 70 км. Вітер постійно змінював напрямок, і вогонь поширювався настільки швидко, що ми вимушені були маневрувати, щоб хоч якось його „спіймати“».

Пізніше Офіс генпрокурора повідомив, що розглядаються 4 основні версії виникнення пожеж: обстріли бойовиків, умисний підпал, самозагоряння трави та лісу через погодні умови, необережне поводження з вогнем.

На другий день пожежі для її гасіння задіяли авіацію.

«[Бойовики] надали „режим тиші“. Як тільки ми отримали ці листи, літаки одразу почали гасити пожежу. Зараз їх три і один гелікоптер. Але навіть якщо б ми отримали „режим тиші“ вчора ввечері, піщана буря, яка була у Краматорську і Харкові, все одно б не дозволила літакам працювати. Бо вони б просто не змогли б в аеропорту сісти», — пояснював складності процесу голова Луганської ОДА Сергій Гайдай, який також очолює штаб з гасіння пожежі.

Втім проблеми не лише у величезній площі пожежі, сильному вітрі і обмежених можливостях задіяти авіацію.

«О 9 вечора ми приїхали і одразу поїхали, тому що було неможливо дихати, — розповідає мешканка Сиротиного Альона. — Ми повернулись сьогодні — все горіло. Пожежники стояли і не тушили — я тушила свій дім відрами. Сказали, що немає води, що гідранти не працюють — звертайтесь до місцевої влади. Але, вибачте, я плачу податки! Як так могло статись?»

Поділитись: