Журналіст «Слідства.Інфо» Василь іде на роботу на ботоферму. Вже другий тиждень він працює під прикриттям, але щохвилини є ризик, що його викриють. Василь фіксує все, що відбувається в офісі компанії. За півтора місяця він встиг попрацювати на різних політиків: когось підтримував, а когось нещадно критикував. Усе залежало від указівок куратора й побажань замовника послуг.

Ботоферми — це компанії, які масово створюють несправжніх користувачів соцмереж і від їхнього імені пишуть тисячі коментарів. Українських політиків неодноразово підозрювали у використанні таких ферм, але досі не було очевидним, як це працює, скільки коштує та які обсяги «ботоіндустрії».

Редакція «Слідства.Інфо» відправила свого колегу працювати під прикриттям на одну з таких ботоферм. 

Виявилося, що сумнівними послугами ботів користуються ледь не всі політики, навіть ті, кого вважають «новими обличчями». Під час передвиборчої кампанії працівники ферми масово писали коментарі на користь Анатолія Гриценка та Святослава Вакарчука.

Навіть невелика ботоферма оперує мільйонними бюджетами й платить зарплату в конвертах. Цей тіньовий ринок послуг сягає мільйонів доларів на рік.

Ботоферма, в якій працював Василь, була викрита та заблокована Facebook за два дні до презентації фільму-розслідування «Я — бот».

Частина 1. Бот під прикриттям

Щоб влаштуватися на ботоферму й не викликати підозри, журналіст Василь Бідун «підчистив» свою біографію. Він прибрав ім’я зі своїх матеріалів і суттєво відредагував особисту сторінку у Facebook. Потім знайшов вакансію на сайті пошуку роботи — копірайтер у столичній піар-агенції.

Офіс розташовувався у великій трикімнатній квартирі звичайного житлового будинку на Подолі. Співробітники ботоферми представлялися двома компаніями — «Прагматіко» або «Допінг».

«Наші інструменти — це написання коментарів. Наприклад, вийшов пост, і ми пишемо на підтримку по 20 коментарів, щоб вони почали розкручуватися. Тобто під постами, як ви знаєте, реальні люди залучаються тільки тоді, коли вже є якась активність», — розповів Василю на співбесіді співробітник ботоферми та пояснив, що працювати доведеться в інтересах різних політиків. 

Василь спілкується з працівником ботоферми на балконі
Фото:

стопкадр з відео

Щодня треба було писати по 200-300 коментарів для різних політичних сил. Когось підтримувати, а когось критикувати, або ж, як це називали в офісі ботоферми, «мочити». За таку роботу Василеві запропонували 9 тисяч гривень. Стільки ж отримує, приміром, касир у МакДональдз. Оскільки ботоферма працювала «в чорну», Василя одразу попередили, що зарплату видаватимуть готівкою на руки. Журналіст «Слідства.Інфо» на такі умови погодився й наступні півтора місяця працював під прикриттям. 

фото з офісу ботоферми, де працював Василь
Фото:

стопкадр з відео

Частина 2. На кого працює ботоферма

Ферма працювала на різних політиків. Найбільше коментарів боти написали в інтересах лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та його команди — понад 20 тисяч. Вони залишали хвалебні відгуки про політика, а також атакували його головних опонентів. Зокрема, Василь з колегами регулярно отримували вказівки критикувати, а іноді й кепкувати з найближчого конкурента Гриценка — Ігоря Смешка, лідера партії «Сила і честь». 

Щоб усі коментарі були з потрібними акцентами, ботам скидали «методички» в спільний чат у месенджері Telegram. Завдання оформлювали у вигляді 5-6 ключових тез і вказували майданчики, де треба залишати коментарі. Зазвичай це були або персональні сторінки політиків, або популярні сторінки з політичними новинами. 

За день коментатори могли отримувати до десятка різних завдань з тезами. 

Також боти вели онлайн-таблиці. Туди вони записували, скільки коментарів кожен працівник написав в інтересах конкретного політика та під якою новиною. Наприклад, з однієї з таких таблиць відомо, що тільки протягом двох тижнів ботоферма написала щонайменше 24 тисячі відгуків в інтересах Гриценка. 

«У коментах висловлюємо три позиції. Перше: Гриценко піднімається — люди розуміють, що він потрібен у Раді. Друге: Смешко в жопі — це просто шикарно. Третє — рейтинги все більше радують, особливо те, що Гриценко піднімається», — деталізував завдання Василю та його колегам один з кураторів ферми. 

Також боти атакували й ситуативних опонентів Гриценка, зокрема, Святослава Вакарчука. Політики посперечалися на вечірньому ток-шоу «Свобода слова», а наступного дня ботам дали вказівку критикувати лідера партії «Голос». 

«Слон і Моська. Ну це смішно. Вакарчук — не рівня досвідченому Гриценку», — так виглядала теза від кураторів.

Але за два тижні до виборів ботам сказали більше не писати коментарів в інтересах Гриценка — вони отримали нове завдання. Зранку 8 липня Василю прислали «методичку», згідно з якою тепер треба було підтримувати вже Святослава Вакарчука та його партію «Голос». Ту саму команду, яку вони кілька днів тому нещадно критикували. Тобто ботоферма працювала на всіх без розбору. 

У випадку з «Голосом» боти мали акцентувати на «молодих обличчях», сімейних цінностях і патріотичній спрямованості «Голосу». Завдань критикувати потенційних конкурентів партії Вакарчука не було.

За тиждень роботи в інтересах Вакарчука та його партії боти встигли написати майже 6 тисяч коментарів.

Також ферма працювала на підтримку кандидатів-мажоритарників. Приміром, у перші ж дні Василь отримав завдання хвалити коміка Сергія Сівоху, який на прохання президента Зеленського балотувався на Донеччині від «Слуги народу». У «методичках» для Сівохи була одна відмінність: усі коментарі треба було залишати російською мовою. 

Від Донбасу балотувався й інший одіозний політик — Сергій Шахов, який прославився бійками на телеефірах. Його ботоферма також підтримувала. Приміром, ботам давали вказівки вітати Шахова з релігійними святами під його дописами у Facebook. 

Жоден із перерахованих політиків, в інтересах яких писали боти, не визнав, що користувався послугами ферми. Приміром, Анатолій Гриценко назвав питання журналістів «дилетантськими й образливими», відтак відмовився коментувати. А Святослав Вакарчук сказав, що навіть не знає, що таке ботоферми. Він вважає, що це могла бути провокація проти «Голосу».  

«Я вперше чую, що партія «Голос» могла мати якесь відношення до ботів чи ботоферм. Друге: я справді не знаю, що це таке, і як воно працює. Третє: офіційно заявляю, що партія «Голос» не санкціонувала, не санкціонує і не буде санкціонувати таких речей ніколи», — сказав Вакарчук. 

Частина 3. Як це працює

У ботів є спеціальні прийоми, щоб здаватися реальними людьми. Василю давали вказівки створювати діалоги між різними фейковими акаунтами. У цих діалогах треба було акцентувати на перевагах конкретного політика й підводити до думки, що саме за нього треба голосувати на виборах. У Василя було сім фейкових сторінок. Усі акаунти, якими користувалася ферма, та деталі про них вносилися в онлайн-таблицю.

Алгоритм створення фейкових сторінок був досить простим: співробітники ботоферми крали фотографії реальних людей із соцмережі «Вконтакте», нині забороненої в Україні. Потім завантажували ці фотографії на порожню сторінку у Facebook з вигаданим іменем і прізвищем.

Наприклад, Ігор Кожухов з російського Воронежа став Юрієм Харченком, який нібито проживає в Луцьку й активно цікавиться українським суспільно-політичним життям. А естонець Марко Вейде перетворився на Ігоря Вернидуба з Одеси та вирішив публічно агітувати за українських політиків.  

У працівників ботоферми був улюблений персонаж — Любомир Кукуруза. Цей фейковий акаунт створили в червні 2017 року, в нього було близько тисячі друзів. Кукуруза щодня писав десятки коментарів про політиків, в інтересах яких працювала ботоферма. 

фейковий акаунт Любомира Кукурузи

Журналісти «Слідства.Інфо» з’ясували, що насправді його світлини належать іншій людині — українському громадському активісту, який нещодавно став народним депутатом від «Слуги народу» Дмитрові Костюку. Коли журналісти зустріли його в парламенті й показали фейковий акаунт, він здивувався й пообіцяв звернутися в службу підтримки Facebook, щоб «близнюка» заблокували. 

Депутат Дмитро Костюк під час спілкування з журналістами
Фото:

стопкадр з відео

Функції в ботів можуть бути різні. Від атак на опонентів політика й створення негативного образу до привернення уваги до конкретної події чи допису. Консультант з комунікацій Франак Вячорка, який працював у державних і недержавних установах США та Європи пояснює, що в будь-якому разі основним завданням політичних ботів є маніпуляція громадською думкою. 

«І найгірше, що ми маємо сьогодні — жодна організація, жоден механізм не спроможні відрізнити бота, придуманого й запрограмованого, від реальної людини. Є тільки одна різниця, що бот не голосує, а голосує людина», — пояснює експерт.

Частина 4. Скільки це коштує

Під час розслідування журналісти вдалися до ще одного експерименту. Щоб зрозуміти, скільки коштують послуги ботоферми, вони під виглядом асистентів колишнього народного депутата Єгора Соболєва разом з ним прийшли до головного офісу ферми. За легендою, екснардеп планував запустити новий політичний проєкт, для цього йому потрібна була підтримка в соцмережах. 

Головний офіс розташований у центрі Києва, також у звичайній трикімнатній квартирі. Журналістів зустрів політтехнолог Валерій Савчук — ще донедавна він з’являвся в медіа як директор піар-агенції «Прагматіко». За даними «Слідства.Інфо», саме він координував роботу ботоферми, де працював під прикриттям Василь Бідун. Політтехнолог запропонував різні варіанти для «розкрутки» нової політичної сили Єгора Соболєва. А також озвучив вартість послуг коментаторів.  

політтехнолог Валерій Савчук (праворуч) і таргетолог Ігор Давидюк (ліворуч)
Фото:

стопкадр з відео

«У хороші часи в нас доходило до двох доларів за один коментар. На цих виборах ми це робили за 5-7 тисяч доларів, це за 10 тисяч коментарів», — сказав Савчук. Тобто ціна за кожен коментар під час передвиборчої кампанії складала близько 60 центів (близько 15 гривень).

Політконсультант також пояснив, що ботів можна залучати у випадку, коли треба терміново «розігнати» інформацію або, навпаки, відволікти увагу від скандалу або неприємної ситуації. Для цього можна «купувати» додаткових ботів в інших ферм, але їхня вартість буде вищою.

Поряд із Савчуком на зустрічі був іще один чоловік — його колега Ігор Давидюк. Він пояснив, що професійно займається «таргетуванням», тобто досліджує, на яку аудиторію треба сфокусуватися ботофермі. Примітно, що «таргетолог» Ігор Давидюк є рідним братом Миколи Давидюка – політичного консультанта партії «Голос». 

Втім, у розмові з журналістами, Микола Давидюк сказав, що не мав робочих стосунків із братом: «Можливо когось із депутатів він і консультував, хоч і навряд. Але в центральному штабі його не було і його не залучали. З того що мені відомо, то його не залучали». 

Микола Давидюк і народний депутат, лідер партії «Голос» В’ячеслав Вакарчук.
Фото:

Facebook Nick Davydiuk

За кілька днів журналісти «Слідства.Інфо» знову прийшли до Валерія Савчука, але вже як розслідувачі. Чоловік, який не так давно пропонував послуги ботів, тепер усе заперечував. 

«Я не знаю, про яку ботоферму йде мова. Що таке ботоферма я знаю, бо людина, яка перебуває постійно в середовищі соцмереж, я бачу, що таке боти. Їх дуже легко відстежити, ми їх бачимо. Чиї це боти, хто цим займається. У мене є враження, що цим займаються абсолютно всі сьогодні», — сказав Савчук.

Частина 5. Хто цим користується

За один місяць, який Василь працював під прикриттям, його група залишила близько 40 тисяч коментарів в інтересах різних політиків. Якщо брати за основу розцінки політтехнолога Савчука, то боти «накоментували» приблизно на 600 тисяч гривень. 

Експерти впливової аналітичної платформи VoxUkraine разом з партнерами провели дослідження щодо кількості ботів на Facebook-сторінках найпопулярніших українських політиків. Вони проаналізували 12 мільйонів коментарів і виявили, що кожен третій залишив бот. Найбільше фейкових коментарів на сторінках президента України Володимира Зеленського — близько половини з них лишають нейтральні дописи або хвалять його. Схожа ситуація і з Петром Порошенком.  

Боти, які пишуть хвалебні або узагальнювальні коментарі, можуть працювати в інтересах цих політиків. Однак вирахувати замовників за допомогою лише аналізу даних неможливо.

За підрахунками VoxUkraine, тільки за шість тижнів напередодні парламентських виборів, протягом яких вони моніторили сторінки українських топполітиків, боти лишили чотири мільйони коментарів. Якщо брати за основу ціни, які озвучив політтехнолог Валерій Савчук (60 центів за коментар, тобто близько 15 гривень), об’єми тіньового ринку сягають 2,4 мільйона доларів за півтора місяця. Звичайно, великі політичні проєкти можуть мати власні ботоферми, а не замовляти послуги в спеціалізованих компаній, що може змінювати вартість платних коментаторів.

Частина 6. Постскриптум

Після виборів Василь припинив працювати на ботофермі. За час роботи він отримав близько дев’яти тисяч гривень. Усі гроші перерахував благодійному фонду «Повернись живим» для українських воїнів.

За два дні до публікації фільму-розслідування «Я — бот» Facebook заблокував кількасот акаунтів, фейсбук-сторінок і груп, які використовували для дезінформації. Цю групу акаунтів Facebook пов’язав із фірмою «Прагматіко» — саме там півтора місяця працював Василь. За даними Facebook, виявлена та заблокована група акаунтів витратила близько 1,6 мільйона доларів на рекламу в соціальних мережах.

Поділитись: