Як Україна буде виконувати рекомендації Єврокомісії в контексті судової реформи та чи встигне до грудня — відповідь ВСУ

Про це він сказав в інтервʼю «Укрінформу».

«На мій погляд, ми маємо всі можливості для того, щоб виконати ці умови до грудня цього року. Верховний суд дуже швидко включився у роботу щодо виконання вимог, які ставляться перед Україною», — заявив він.

Князєв каже, що 23 червня на запит Міністерства юстиції Верховний суд підготував лист, у якому надав конкретні пропозиції щодо швидкого розвʼязання питань, які потребують судової реформи.

«Ми передбачили дуже чіткі, конкретні і швидкі заходи, які дозволять виконати поставлені перед нами вимоги. Я думаю, до грудня цього року, якщо ці заходи будуть підтримані Мінʼюстом і політичним керівництвом України, ми можемо виконати цю "дорожню карту"», — додав він.

Відбір суддів КСУ

Перша рекомендація Єврокомісії стосується реформи відбору суддів Конституційного суду. Вимагається, щоб кандидати на посаду судді КСУ проходили перевірку доброчесності перед тим, як їх будуть призначати на посаду.

Князєв розповів, що наразі за участі українських суддів та міжнародних антикорупційних експертів створено Етичну раду, яка вже функціонує в Україні для оцінювання кандидатів у члени Вищої ради правосуддя.

«Вона… має перевірити 60 кандидатів і швидко з цим справляється. Тож перевірити ще 10 кандидатів на посаду судді КСУ не буде для неї великим додатковим навантаженням, тим паче, що вона вже профінансована,… і все це можна зробити протягом місяця-двох», — зазначив він.

З’їзд суддів призначили на середину липня 2022 року, там мають обрати двох суддів КСУ від суддівської спільноти. Оскільки кандидати мають бути попередньо перевірені на доброчесність, ймовірно, буде потреба відкласти дату з’їзду. Відтак з-поміж переліку доброчесних кандидатів оберуть двох суддів КСУ для заповнення вакансій.

Реформа ВРП ВККС

Друга рекомендація — реформа органів суддівського врядування: Вищої ради правосуддя (ВРП) і Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Наразі, як каже Князєв, робота триває: створено Етичну раду, формується новий склад ВРП, створена комісія з відбору кандидатів для обрання у ВККС.

«На мій погляд, цю реформу необхідно поглибити. Та система органів кваліфікаційного відбору суддів, яка існує сьогодні, не впорається з тією кількістю вакансій — нині нам бракує 2 тисяч суддів по країні», — заявив голова ВСУ.

Тому, мовляв, потрібно глибше подивитися на це питання, і подумати, яким чином провести цю реформу, щоб дозволити органам ефективно відібрати необхідну кількість суддів.

Князєв не виключає об’єднання ВККС із ВРП чи створення кваліфікаційної палати всередині Вищої ради правосуддя, зокрема можливість створення кваліфікаційних комісій за регіонам. Це, мовляв, дало б змогу швидко заповнювати вакансії, які з’являються у судовій системі.

«Така система існувала до президентства [Віктора] Януковича. Я думаю, що вона мала нормальний результат. Ми мали б обговорити те, що, можливо, немає необхідності централізації цих повноважень на рівні Києва. Можливо, їх можна децентралізувати, і таким чином пришвидшити процес добору на посади суддів», — додав він.

Антикорупційна діяльність

Також у фокусі європейських партнерів є антикорупційна діяльність — це насамперед стосується антикорупційного суду, НАБУ та призначення керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури.

«Це якби не питання Верховного суду, але ВСУ, зі свого боку, взявся за те, щоб докласти зусиль й уніфікувати практику розгляду корупційних злочинів. Це вже зараз робиться, ми будемо над цим працювати і розвʼязувати це питання», — каже Князєв.

Права інтелектуальної власності

Останнє питання, яке стосується судової влади, — це посилення захисту прав інтелектуальної власності на території України. У 2019 році розпочалися процедури відбору і створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, але після ліквідації ВККС ці процеси були зупинені.

«На сьогоднішній день цей суд не створено. Тому, я думаю, що ми маємо актуалізувати наші зусилля, і після створення ВККС чи іншого органу, який може бути створено в процесі реформи, зайнятися питанням створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності», — вважає очільник ВСУ.