Поліцейський охороняє територію перед площею, на якій стоїть автобус, захоплений терористом
Фото:

Макс Левін/Громадське

21 липня в Луцьку Максим Кривош захопив автобус із тринадцятьма заручниками. Після дев'ятигодинних переговорів із правоохоронцями його затримали. Про процес переговорів, співпрацю правоохоронців і ЗМІ, фатальні помилки й пріоритети ми поговорили з консультантом начальника управління з питань антитерористичної діяльності СБУ у Волинській області Юрієм Жулковським.

Яким має бути процес перемовин?

Хід переговорів досить складний. Він залежить від тих вимог, які ставить терорист, і можливості виконання цих вимог. Тут дуже багато нюансів, тому ми не можемо навести класичний приклад того, як це все можна провести. Перемовини завжди йдуть дуже складно — особливо, коли терорист вимагає присутності конкретних людей, з якими він готовий спілкуватися.

Чи потрібно приставати на умови терориста?

Є керівник оперативного штабу, він вимальовує тактику переговорів з терористами, визначає, що і як робити відповідно до чинного законодавства. Не можна погоджуватися лише з тими умовами терориста, які загрожують здоров’ю та життю громадян.

На які фактори потрібно звертати увагу? 

На всі. На особисті дані терориста, психологічний портрет. На тих людей, з якими він спілкується. Хто має чи може мати на нього вплив. Кого він може послухати, а кого ні. Слід звертати увагу на всі показники, які можуть сприяти успішному завершенню переговорів. У нас для цього є професійні перемовники — ті, що пройшли спеціальні курси. Або ж ті люди, присутності яких терорист вимагає.

То хто все-таки має проводити переговори — СБУ чи МВС? Бо навколо цього була дискусія.

Згідно з чинним законодавством, це мають бути люди, які пройшли спеціальну підготовку в Національній академії Служби безпеки України. Це можуть бути працівники СБУ, МВС і кримінально-виконавчої служби. На території Волині це була перша така антитерористична операція та перші реальні переговори. Інші перемовини в нас проводились у межах тактико-спеціальних навчань. Але то навчання, а це була реальна ситуація.

Заручники луцького терориста телефонували журналістам із проханням не наголошувати на його слабкості, зокрема не говорити про психіатричну лікарню. Як ви можете це прокоментувати?

Так, є певні правила поведінки з терористом. З ним треба розмовляти спокійно. Не можна говорити наказово, з вимогами, тому що він не сприйме цього. Водночас не варто принижуватися.

Юрій Жулковський, консультант начальника управління з питань антитерористичної діяльності СБУ у Волинській області
Фото:

Макс Левін/Громадське

У якому режимі зазвичай відбуваються переговори?

Цього разу — телефоном. Але практика показує, що ми можемо використовувати й радіозв’язок — передати терористу рацію. Максим Кривош, наприклад, відмовився від рації. Зазвичай спілкуємося з допомогою мобільного зв’язку. Перемовники можуть підходити до терориста, він може вийти. Але останній варіант доречний, коли є група злочинців. Тут він був один і боявся.

За яких умов можна йти на штурм?

Коли розумієте, що є реальна загроза життю людей.

Чи можна висувати терористові паралельні вимоги?

Кожна ситуація розглядається окремо. Нам завжди треба діяти максимально ефективно, щоб звільнити якомога більше людей.

Чи часто викликаєте родичів і друзів?

У Луцьку це не працювало. Зазвичай застосовуємо.

Яка роль психолога в процесі переговорів?

Фахівець оцінює психологічний стан терориста, те, яким чином на нього можна впливати, як слід говорити, яку тактику перемовин обирати. Тон, методику. Психолог дає повну характеристику.

Як ви оцінюєте переговори в Луцьку?

Вони відбулися на найвищому рівні, тому що заручники звільнені, ніхто не постраждав. А який наш пріоритет? Життя та здоров’я громадян. Переговори досягли свого ефекту. Зазвичай терорист, який захопив людей, озброєний (або каже, що озброєний), але перевірити це ми не можемо. Як-от у випадку в Луцьку — він говорив, що автобус замінований, але це виявилося неправдою.

Як у таких випадках правоохоронці повинні взаємодіяти зі ЗМІ?

Ми не можемо заборонити журналістам висвітлювати ту чи іншу інформацію — це їхнє право. Стаття 17 закону про боротьбу з тероризмом визначає, яку саме інформацію ЗМІ не мають права оприлюднювати. Зокрема, забороняється публікувати інформацію, яка викриває тактику проведення антитерористичної операції. Заборонено висвітлення інформації, яка може ускладнити проведення операції або призвести до загрози для життя та здоров’я громадян, заручників, тих людей, які перебувають на території проведення антитерористичної операції чи за її межами, інформацію, яка виправдовує або пропагує дії терориста, інформацію про персональні дані працівників спеціальних підрозділів і учасників антитерористичної операції. Рекомендую погоджувати з керівництвом оперативного штабу те, яку інформацію можна оприлюднювати. І водночас ділитися відомостями, які можуть допомогти завершенню операції. Якщо в журналістів такі матеріали є, вони повинні їх надати.

Поділитись: