Якими можуть бути наслідки страйків на великих підприємствах для економіки Білорусі?

Працівники МТЗ йдуть вулицею Мінська під час мітингу на підтримку білоруської опозиції проти жорстокості поліції та результатів білоруських президентських виборів, 14 серпня 2020 року.
Працівники МТЗ йдуть вулицею Мінська під час мітингу на підтримку білоруської опозиції проти жорстокості поліції та результатів білоруських президентських виборів, 14 серпня 2020 року.EPA/YAUHEN YERCHAK

Протести, які почалися у Білорусі після виборів президента, перейшли і до приміщень великих підприємств та заводів. Так, журналісти повідомляють про страйки на заводах «БелАЗ», «МАЗ», «МКЗТ», «Гродно Азот» та інших. Олександр Лукашенко заявив, що їхні працівники можуть втратити зарплати. Ми з'ясували, чи зможуть страйки вплинути на владу та які наслідки вони матимуть для економіки Білорусі.

Хто страйкує?

13 серпня на акції вийшов трудовий колектив білоруського гіганта автопромисловості — державної компанії «МАЗ». Свою акцію вони продовжили і 14 серпня, а за інформацією журналістів видання «TUT.by», заспокоїти демонстрантів зібрався особисто прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко.

На акції виходять і працівники інших великих компаній: «БелАЗ», «Гродно Азот», «Хімволокно», «Интеграл», «Нафтан» та навіть працівники «Білоруської залізниці». Деякі з цих підприємств — містоутворюючі (тобто працевлаштовують більшість мешканців міста), а деякі — активно експортують свою продукцію, зокрема і в Україну.

Ситуація на білоруських підприємствах розвивається досить стрімко і щогодини з’являються нові повідомлення про акції протесту. Працівники великих заводів вимагають припинити насильство на вулицях, відпустити затриманих під час вуличних акцій та оголосити правдиві результати виборів. Деякі мітингарі вимагають відставки президента Білорусі.

Однак називати ці акції трудових колективів страйком зарано: у більшості випадків вони тривають протягом кількох годин, після чого працівники повертаються на робочі місця. «Ці страйки поки що не мають загальнонаціонального характеру. Підприємства не припиняють роботу повністю. Працівники виходять на акції, і на цей час робота призупиняється. Вони спілкуються з керівництвом, але потім робота відновлюється», — каже hromadske старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.

«Це більше схоже на тимчасові страйки, “італійський страйк”. Повноцінна ж робота не припиняється», — каже журналіст білоруського «Радыё Свабода» Валерій Каліновський.

Чи шкодять мітинги економіці?

Оскільки більшість мітингів на підприємствах тимчасові, вони можуть частково вплинути на деякі замовлення білоруських заводів за кордоном, однак на прибутковість цих підприємств суттєвого впливу вони не матимуть.

Промисловість Білорусі майже повністю зосереджена у державній власності — лише близько 20% компаній приватні. Мало того, попри значні обсяги виробництва на державних підприємствах та міжнародні замовлення, вони декларують збитки та «сидять» на дотаціях з білоруського бюджету. «У нас навіть жарт такий ходить, що від закриття цих заводів на страйк економіка Білорусі лише виграє, бо вони перестануть генерувати збитки», — говорить Вадим Іосуб.

Але участь в акціях протесту робочих колективів великих підприємств мала політичне значення: до цього влада та державні медіа країни стверджували, що більшість протестувальників — безробітні. На акції на заводах відреагував і президент Білорусі Олександр Лукашенко: «Людям треба сказати, що це єдиний шанс врятувати підприємство. Врятувавши підприємство, будеш годувати свою сім'ю. На вулиці можна походити. Он їх тисячі ходить. Але там грошей якщо і дадуть, то на два дні. Там деяким доплачують, ми їх знаємо. Ну на два дні дадуть. А потім що?».

«Наразі акції протесту на білоруських підприємствах мають переважно політичні, а не економічні наслідки. Водночас, ситуація дуже динамічна. Вже зараз є заклики оголосити загальнонаціональний страйк з 17 серпня», — каже Валерій Каліновський.

Білоруси йдуть вулицею Мінська під час мітингу на підтримку білоруської опозиції проти жорстокості поліції та результатів білоруських президентських виборів, 14 серпня 2020 року.EPA/YAUHEN YERCHAK

Які наслідки страйків для економіки Білорусі?

Білоруська економіка наразі орієнтована на переробку нафти: майже чверть її експорту складають нафтопродукти, які виготовляють два нафтопереробних заводи. Страйків чи масштабних акцій на цих підприємствах не було. Від білоруських НПЗ залежить й український ринок пального: 30-40% бензину на українських заправках мають білоруське походження.

Олександр Лукашенко зазначає, що страйки на підприємствах можуть дорого коштувати економіці Білорусі, адже призведуть до втрати країною ринків збуту. «Ви сьогодні не виробляєте 10 тракторів, не постачаєте на ринок, завтра німці прийдуть з американцями, привезуть свою техніку й росіяни», — заявив він під час наради з представниками будівельної промисловості, — «Якщо ми зупинимося, то ніколи не зможемо запустити своє виробництво. Ніколи! Нас ще й у це болото підштовхнуть».

Однак експерти називають слова Лукашенка звичайним залякуванням, адже навіть повномасштабний страйк не зможе суттєво вплинути на економіку країни. «Зараз на промислових підприємствах накопичені дуже значні запаси продукції на складах — якщо не помиляюся, то близько 80% місячного обсягу виробництва», — говорить Іосуб.

Страйки могли б навіть «допомогти» білоруським підприємствам розвантажити склади, адже навіть не працюючи, вони могли б протягом певного часу продавати продукцію без особливих наслідків ані для прибутків, ані для торговельного балансу країни загалом.