«Якщо ми ухиляємося від сплати податків, ми не можемо вимагати сервіс у держави» — інтерв’ю Данила Гетманцева

Про ФОПів і касові апарати

Важко вести діалог із рухом «SaveФОП», бо їхня вимога — скасувати РРО, а на це держава не може піти. Ми готові були обговорювати штрафи (до речі, 1 грудня більшість із них скасували), полегшувати звітність, навіть готові були обговорити не введення фіскалізації для насправді малих підприємств. Але це питання не сприймалося взагалі. Скасувати фіскалізацію як таку — їхня вимога. Я таку вимогу не сприймаю.

Я вважаю, що ми не повинні йти на поводі у вулиці, якщо ми приймаємо рішення на користь суспільства в цілому.

Рух «SaveФОП» контролюють сили, які хочуть залишити все, як є. Пройдіть Хрещатиком, подивіться, які магазини працюють під ФОПами. Вони продають шуби під ФОПами, електроніку. От увесь Хрещатик — це ФОПи.

Я взагалі обурююсь, що ми дискутуємо, треба це чи не треба… чи необхідна детінізація, чи треба боротися з контрабандою? Це взагалі безглузда дискусія. Детальніше про цю тему — в новині.

Чому треба платити податки?

Розмови про поганий сервіс держави — найпоширеніша причина не платити податки, це головний аргумент серед тих, хто ухиляється. Це дуже проблемне явище на рівні суспільної психології, коли легше знайти причину не платити податки.

Ми ставимося до держави не як до свого інструменту, який ми фінансуємо своїми податками. Якщо ми масово ухиляємося від сплати податків, ми не можемо вимагати від держави зробити сервіс таким, яким ви його хочете бачити — якісним, доступним, простим, прозорим.

Не буде так, що завтра сервіс став ідеальним, і післязавтра ми почали сплачувати податки. Ми (депутати і влада в цілому — ред.) робимо все, щоби ці сервіси були якомога кращими. Поки вони низької якості, ніхто не заперечує. Але зробити їх краще ми маємо разом, зокрема, і сплатою податків.

Оподаткування Facebook, Netflix та інших техногігантів

Україна не запроваджуватиме додатковий податок для техногігантів, які не є резидентами, а лише змусить їх платити податок на додану вартість з тих електронних послуг, які вони продають українцям.

Якщо законопроект ухвалять, Facebook, Netflix, Google та інші подібні корпорації матимуть полегшений механізм для сплати податків в Україні. Це: віддалена реєстрація в електронному кабінеті, сплата у валюті, спілкування англійською мовою з нашою податковою службою. Тобто все, аби їм було зручно це робити й вони робили віддалено. Детальніше про цю тему — у новині.

Про боротьбу з неофіційною зайнятістю

Ми повинні відмежувати малий бізнес від середнього і великого. Це спроба змусити людей працювати в правовому полі і сплачувати податки. Це не тиск, це вимога сплачувати податки — нормальна вимога.

Багато роботодавців ухиляються від сплати, зокрема, ті, які оформлюють своїх працівників як ФОПів.

Але з ініціативою уряду ще треба ознайомитися, вони готували законопроект без депутатів. Його треба обговорити, але як напрям — я підтримую цей підхід. Ми повинні боротися із ганебним явищем — зарплатами в конверті.

Але побороти це явище тільки адміністративними методами неможливо. Для цього потрібно переглянути низку нормативних актів, щоби законодавство відповідало вимогам ринку. Це саме та детінізація, якої ми прагнемо, і яка має настати поступово зі зростанням економіки.

Про податок на виведений капітал

Його не ухвалили, бо це мінус 50-70 млрд гривень у бюджеті на рік. У нас це програмне положення (партії — ред.) запровадити такий податок, але я за усічений варіант, як у Польщі — це лише податок для середнього бізнесу.

Я розробив законопроект, його погоджує наша команда і Мінфін. Я проти повного запровадження, бо в жодній країні світу воно не дало натовпу інвесторів — це міф. Він не призвів до якогось економічного зростання. Цей податок лобіює великий бізнес, але вводити його для нього — аморально.

Теоретично усічений варіант податку на виведений капітал ми б могли запровадити з 1 січня 2022 року.

Про Бюро економічної безпеки

«Маски-шоу» можливі за будь-яких умов, навіть якби ми взагалі скасували податкову міліцію. БЕБ хочуть зробити насамперед аналітичним органом, але воно зможе проводити оперативно-розшукову діяльність, бо повинне здійснювати все те, що необхідно для якісного розслідування злочину.

А проводити кастрацію органу, аби що? Аби ці злочини не розслідувалися взагалі? Чи ви вважаєте, що в нас рівень злочинності в економічній сфері нижче, ніж за кордоном? Я вважаю, що набагато вище, тому нам потрібен цей орган.

Це абсолютно правильне рішення, яке дає нам шанс. Сам по собі закон — це ж не панацея. Його можна на рівні виконання викривити будь-яким чином. І від нас усіх залежить (як цей закон працюватиме — ред.)… Якщо ми не будемо робити ці зусилля, ми нічого з цією державою не зробимо. Детальніше про цю тему — в новині.

Про лотерейний виграш «слуги» Павлюка

Це було шоком, великою несподіванко. Я запитав про це, і керівництво фракції запитало. Максим Павлюк відповів, що це виграш, який він виграв ще до потрапляння в парламент, а виплачують його в розстрочку. Я розумію, що це виглядає підозріло, але я описав ситуацію, яку знаю. У житті буває всяке.

Чому голосував за Шкарлета на посаді міністра освіти

Це було дуже складне рішення, були дуже непрості дискусії у фракції. Мій добрий друг Сергій Бабак (голова комітету Ради з питань науки і освіти) був проти цього. Я вважаю, що ми повинні підтримати прем’єр-міністра, який формує свою команду. Він несе політичну відповідальність, а ми не повинні ставити йому перешкоди у кадрових рішеннях. Я в останню мить схилився підтримати прем’єра.

Чому підтримав нардепа від ОПЗЖ Юрія Павленка на посаду судді КСУ

Ще одне складне рішення, я Юру дуже давно знаю особисто. Навчалися в одному виші, знаю його з боку особистих якостей. Ми повинні зберігати стосунки, що були між нами. У розумів, що це рішення не пройде (і сам Юра знав), тому в якості жесту поваги проголосував.

Повне інтерв'ю Данила Гетманцева дивіться в програмі «Мокрик По Живому» на hromadske.