«Євробачення-2022». Чому Україна має безпрецедентні шанси на перемогу

14 травня у Турині відбудеться фінал конкурсу «Євробачення-2022». Цього року Україну на ньому представляє гурт Kalush Orchestra. Також це перший конкурс із 1994 року, в якому не бере участь росія через виключення її з усіх етапів. Шанси українського гурту на перемогу оцінюють у 60% — безпрецедентно високий показник.
Музичний оглядач і головний редактор медіа про нову українську культуру LiRoom Олексій Бондаренко подивився усі 40 кліпів претендентів на перемогу, обидва півфінали й аналізує, яким буде фінал «Євробачення» цього року та чи справді перемога Kalush Orchestra невідворотна.

Прогнози букмекерів
Перед першим півфіналом ставки на перемогу України становили 48%. Це неймовірно багато. Для порівняння, тогорічні переможці Maneskin теж були фаворитами букмекерів, але їм давали лише 26%. Після виходу Kalush Orchestra до фіналу цифра зросла до приголомшливих 60%. За українцями йде Велика Британія зі смішними (якщо порівняти з нами) 10%.
Чому стільки уваги приділяється розрахункам букмекерів? Бо у випадку з «Євробаченням» вони зазвичай не помиляються — або ж помиляються не суттєво. 2019-го Дункан Лоренс отримав 51% і переміг. 2018-го букмекери ставили на Кіпр, але перемогла представниця Ізраїлю Нетта. Вона за їхніми розрахунками посідала друге місце.
Тож якщо вірити букмекерам, перемога України вже майже гарантована. І очевидно, що справа не тільки в музиці.
Напередодні першого півфіналу ми обговорювали переможців нацвідбору в редакторському чаті. Тоді мій колега, музичний оглядач Артем Рісухін припустив: «Узагалі неважливо, хто виступатиме від України, ми все одно переможемо».
Підтримка України у світі величезна. Попри окремі голоси, які намагаються виправдовувати вторгнення росії на нашу землю, переважна більшість активно вступається за Україну: від знаменитостей і великих корпорацій до простих людей.
«Євробачення» де-факто теж підтримало Україну до початку конкурсу, відсторонивши рф ще 25 лютого, на другий день війни. 26 лютого російські телеканали показово вийшли з Європейської спілки мовників.
Всесвітній «тренд» на Україну, прагнення європейців допомогти нам у боротьбі з росією, відсторонення держави-агресора та банальне людське співчуття — ті фактори, які безумовно підсилюють позиції України на конкурсі.
Водночас музичний журналіст Філ Пухарєв наголошує, що свою роль зіграють члени журі (які дають половину результату — другу половину забезпечують глядачі). Вони можуть принципово занизити оцінки Kalush Orchestra, щоб позбавити переваги.

Політичний конкурс
Щороку дуже кумедно читати про чергові спроби «Євробачення» відсторонитися від політичних питань і позиціювати себе винятково як конкурс про красу, людські права й усе хороше. Цьогорічний слоган конкурсу — The Sound Of Beauty (думаю, тут не обійшлося без титульного спонсора — косметичної компанії Moroccanoil).
Водночас «Євробачення» — це політичний і політизований конкурс. Особливо в Україні. Саме тому ставлення людей з музичної індустрії до нього полярне. Навіть артисти, які йдуть на нацвідбір, часто роблять це без особливого задоволення. Для них це можливість презентувати себе, але сама асоціація з конкурсом ніби принижує реальні музичні досягнення. Особливо сильно конкурс ударив по репутації O.Torvald, які зізнавалися, що взагалі не планували брати в ньому участь.
У Великій Британії, країні з одним із найрозвиненіших музичних ринків у світі, до конкурсу ставляться іронічно, хоча й дивляться його 7 мільйонів місцевих. Жодна з британських суперзірок (яких у них вистачає) не брала участі в конкурсі за останні 30 років (якщо не рахувати Бонні Тайлер). Кожного разу від Сполученого Королівства їдуть артисти «середньої руки», що багато говорить про престижність усередині країни.
Водночас від України їдуть одні з найкращих. І щоразу «Євробачення» стає темою для обговорення номер один у медіа. Цього року, напередодні початку повномасштабного вторгнення, дискусії навколо Аліни Паш та Kalush Orchestra були такими гарячими, що довелося звільнитися одному з генеральних продюсерів «Суспільного» — Ярославу Лодигіну, який був головою журі на Нацвідборі.
Отже, на глобальному, а не українському, рівні «Євробачення» не можна сприймати як дуже серйозний мистецький майданчик, але все одно щороку його дивляться майже 200 мільйонів людей. А це величезна аудиторія, до якої можна доносити меседжі — чого зараз і вимагають від гурту Kalush Orchestra. А саме — порушити зі сцени питання екстракції українських військових з «Азовсталі» у Маріуполі.
Тим паче найпопулярніший цей конкурс у Німеччині, позиція якої щодо України доволі нестабільна. Там його дивляться майже 8 млн людей.
А що ж із виступами?
Цього року вже вималювалося одразу кілька виступів, які привернули увагу й можуть претендувати якщо не на перемогу, то принаймні на хітовість.
Норвегія відправила загадковий гурт у жовтих масках. Музиканти заявили, що їхня пісня — про коронавірус і боротьбу з пандемією. Хоча з приспіву про банан так одразу й не зрозумієш.
Британці цьогоріч мають шанс реабілітуватися за попередній виступ. Сему Райдеру з мрійливою піснею Space Man букмекери прогнозують друге місце.
2021 року Великобританія відправила на конкурс Джеймса Ньюмена — маловідомого старшого брата суперзірки Джона Ньюмена. Тісні родинні зв'язки його не врятували. Британія отримала нуль балів — як від глядачів, так і від журі.
Італійцям пророкували друге місце перед півфіналами, але станом на момент написання тексту з 6% вони опустилися на 4 місце. Цьогорічні господарі конкурсу відправили дует із душевною піснею та прозорими натяками на ЛГБТ-стосунки. А тема ЛГБТК+ історично дуже популярна на «Євробаченні» й усіляко підтримується.
Із цікавого, на що варто звернути увагу. На «Євробачення» від Молдови знову поїхали Zdob Si Zdub із карикатурним балканським панк-фолком про дружбу народів Румунії та Молдови. Певне, найбільш дивним і цікавим у музичному плані був виступ фрік-гурту з Грузії Circus Mirkus. Особливо мені запам'ятався номер Сербії, під час якого дивакувата виконавиця постійно миє руки.
Stefania
Що ж стосується виступу Kalush Orchestra: у першому півфіналі він був помітно скромніший за номер на Нацвідборі. Без скандалу не обійшлося й цього разу: посипалася критика за використання на сцені автентичних українських костюмів. Мовляв, треба використовувати репліки, а не музейні експонати. Але хлопці на це не відреагували.
А от пісня Stefania вже стала хітом серед учасників самого «Євробачення» і єврофанів. Та й перед початком конкурсу відео з нашого Нацвідбору серед усіх 40 учасників набрало найбільше переглядів.
Торік єврофани дуже схвально прийняли Go_A. А світова музична спільнота добре знає українських артистів саме за поєднання українського фолку з іншими жанрами (наприклад «ДахаБраха»). Тому номер Kalush Orchestra чудово вписується в те, чого від України чекають шанувальники конкурсу. Тільки цього разу буде не фолк з електронікою (як це було в пісні Shum), а фолк із хіп-хопом.
Єдине питання, яке висить у повітрі: де ми будемо проводити «Євробачення», якщо виграємо, а війна ще не закінчиться?
Швеція уже запропонувала провести конкурс у Стокгольмі в разі перемоги України. Тож шведи цього року можуть уболівати одразу за дві країни. Як і решта світу, бо підтримки України в цей час не може бути забагато.
Автор: Олексій Бондаренко, музичний оглядач і головний редактор LiRoom
- Поділитися: