Їж, пий, але сортуй сміття. Як київські айтівці стають екоактивістами

«Так, кому світло горить?» — таке Віталій Дудка чув від бабусі все своє дитинство щоразу, як забував вимкнути в кімнаті світло. Сьогодні він часто згадує ці слова: саме вони були його першою наукою з ефективного використання ресурсів.

Віталію 29 років. Таких, як він, називають екоактивістами. Хоча сам Віталій вважає, що робить лише те, що й належить цивілізованій людині: всього-на-всього сортує сміття й раціонально використовує ресурси.

А почалося все зі зміною роботи. У новому офісі, куди Віталій влаштувався UX-дизайнером, сортували сміття. Він спробував пристати на правила компанії, а потім почав сортувати непотріб і вдома.

Екозвички родом із дитинства

Віталій мешкає в приватному будинку, тому не з чуток знає, як воно, коли взимку сам мусиш подбати про обігрів, улітку — про полив, а восени — про опале листя. Для обігріву потрібні дрова, сухе листя треба кудись дівати: хочеш того чи ні, мусиш навчитись і ресурси економити, і з відходами давати раду.

Дитинство Віталія минуло в Богуславі на Київщині. У приватній хаті бабусі не було каналізації. Воду зливали у вигрібну яму, яка швидко заповнювалася. Тому його навчили закривати кран, поки чистиш зуби. А ще Віталій пам'ятає спеціальне місце на задньому дворі, куди скидали харчові відходи. Їх згодом використовували як добриво на полі. Тому чоловік вважає, що найперші його екозвички — з дитинства.

«Коли я переїхав до Києва, довго не міг звикнути до цього міста. Тому кожні літні канікули повертався в Богуслав, де дуже мальовнича природа з широкою річкою, лісами, скелястими схилами й оголеннями граніту. Це місто виховало в мені відчуття любові та спорідненості з природою, яка тебе оточує. Хочеться зберегти цю красу і не псувати її результатом своєї присутності в ній».

На тому самому богуславському полі Віталій і сьогодні вирощує картоплю, кукурудзу, редьку та зелень. Те, що родина не з'їдає одразу, заморожують або консервують. Удома, в Києві, Дудка також має свою невелику грядку. Вирощує малину та смородину. Каже, що домашні ягоди і смакують краще, і купувати їх не потрібно.

Екологічний офіс

Сортувати сміття в офісі компанії, де працює Віталій, почали з ініціативи одного колеги. Той просто запропонував, а інші його підтримали.

«Офіс компанії розташований у триповерховій будівлі в Києві, — розповідає Дудка. — На кожному поверсі розміщені контейнери для вторсировини чотирьох видів, а також металеве відерце для органічних відходів, що потім будуть компостовані. Органіка потрапляє потім в автоматичні машини, що перетворюють за 6 годин відходи на добриво. Співробітники можуть згодом забрати його додому й використати для власних потреб».

Аби не виникало запитань, що в який контейнер слід викидати, на кожному поверсі повісили борд із поясненнями та малюнками. А на першому — взагалі цілу інсталяцію із фрагментами відходів над кожним контейнером, щоб усім було зрозуміло, що й куди слід викидати. А втім, сортувати сміття нікого не змушували. У компанії намагаються зацікавити й надихнути. Якщо в бачок потрапляє немитий одноразовий посуд, нікого не сварять, просто у загальному чаті з’являється пропозиція викидати відходи чистими.

Вивезенням та утилізацією сміття займається колега Віталія — Дмитро. Згодом він планує відкрити в Києві ресайклінг-станцію.

Мити сміття. Місія здійсненна

Звичку сортувати сміття Віталій переніс з офісу додому. На роботі це було легко, бо скільки там тих відходів? Удома все виявилося трохи складнішим. Лише одного пластику було багато, а його треба ж кудись дівати! Спочатку Віталій віддавав непотріб братові: той давно сортував сміття і знав, куди вивозити відходи. Цього він навчився, живучи в Європі.

«Мій молодший брат Ростислав першим усвідомив, що можна одночасно і сортувати сміття, і відповідально споживати ресурси. Декілька років він працював у Вроцлаві в IT компанії, потім переїхав до Києва. Його екозвички також почали формуватися під упливом середовища та людей, які його оточували», — пояснює Віталій.

Але постійно звалювати своє сміття на брата було незручно, тож незабаром Дудка-старший став відкладати рештки у великий мішок. Збирав не лише пластик, а й інші види сміття. І почав відвозити його на станцію No Waste Ukraine. Для органічних відходів придбав спеціальне відро, у якому вони компостуються. Найскладнішим, пригадує, було привчити себе мити сміття. Але й до цього звикаєш.

«Я відчував, що роблю добру справу, це не могло не тішити. Особливо приємно, коли бачиш уже наповнені мішки, які готові до того, щоб відвезти їх на станцію сортування. Тоді наочно видно результат твоїх старань», — каже Віталій.

Менше непотребу — більше задоволення від життя

Нині родина Віталія живе за певними правилами: споживає стільки, скільки потрібно. Непотребу та продуктів купують менше. Одяг вони ніколи не викидають — віддають безкоштовно, так дарують речам друге життя.

«Я помітив, що в моєму гардеробі часто бувають речі, які я не ношу вже пів року чи рік. Тому зараз стараюся більш ретельно та обдумано купувати речі, запитуючи себе, чи буду носити їх через рік. Одяг низької якості швидко зношується і, відповідно, швидше приходить час, щоб подумати, куди цю річ віддати або як утилізувати».

Потреби в харчуванні розраховують на тиждень. Розфасовані продукти майже не купують — беруть ті, що продаються на вагу.

«Коли розумію, що купую в одному пакеті купу дрібних цукерок, кожна з яких загорнута окремо, і маю усе це відсортувати, починаю купувати більший продукт в одному пакунку. Або задумуюся, що потім доведеться мити, й купую щось інше — так перемикаюся зі шкідливих цукерок на фрукти й овочі».

Чоловік вважає, що екологічний спосіб життя — це про відчуття відповідальності за свої дії та бажання зберегти навколишній світ. Оскільки деякі з екологічних звичок були з ним усе життя, свідоме споживання далося легко.

«Я виховав у собі не просто звичку сортувати сміття, а саме розуміння того, що ти можеш споживати ресурси більш раціонально й обдумано. Маєш усвідомлювати, що зараз цей папірець, який ти збираєшся викинути у звичайний смітник, опиниться десь на звалищі й буде розкладатися там сотні років. На звалищах із побутових відходів часто утворюється фільтрат — небезпечна речовина, що є отрутою і потрапляє в ґрунтові води».

Екозвички: від синів до батьків

До сортування Віталій із братом залучили й батьків. Раз на місяць вони відвозять сміття на сортувальну станцію, де за невеликі кошти його досортовують. Залишки їжі компостують.

Більше про принципи сталого життя читайте на сторінках Шведського інституту.

Батько Віталія займається системами опалення приватних будинків. Власну хату опалюють дровами. Система обігріву така, що тепло контролюється автоматикою. Це дозволяє раціонально розподіляти енергію. Натомість улітку користуються літнім душем, вода в якому нагрівається від сонячної панелі. Питну воду не купують — очищують фільтрами ту, що подає міський водогін.

З новими звичками до всіх Дудок прийшло розуміння, що вони можуть на щось впливати. А ще надихають інших людей.

«Навіть один пост у соціальних мережах може когось підштовхнути до змін. Отримавши інформацію про забруднення середовища та роблячи кроки у напрямку екоповедінки, зрощуєш всередині себе відчуття важливості своїх дій, тому звичку жити екологічно так просто вже не покинути — коли знаєш, заради чого усе це робиш», — переконаний Віталій.

Лайфхаки для новачків

• Перші кроки

Для початку спробуйте сортувати щось одне: наприклад, пластикові чи скляні пляшки.

Подивіться корисне відео на YouTube про екологічний спосіб життя, почніть наслідувати когось, хто вже веде такий спосіб життя і ділиться цим у соцмережах.

Поцікавтесь, як функціонують звалища у вашому місті.

Зберіть усе сміття за кілька днів в один пакет, щоб зрозуміти, наскільки його багато. Уявіть, що за місяць ви викидаєте до десятка, а то й більше таких пакунків із непотребом. Подумайте, у який спосіб можете зменшити свій пакет зі сміттям і чи здатні це зробити?

• Як полегшити перехід

Не потрібно робити все зі старту ідеально. Починати варто з усвідомлення: я не припиняю продукувати сміття, а зменшую його кількість.

• Поведінка в супермаркеті

Якщо продумувати список покупок наперед, буде менше придбаних непотрібних товарів. Приходьте в магазин із рюкзаком чи багаторазовими торбинками. Купуючи продукти, намагайтеся мінімізувати кількість пластикових пакетів.

• Сміття повинне бути чистим?

Будь-яке пакування неважко сполоснути. Найскладніше мити пакунки, наприклад, з-під риби, але такого сміття небагато. Пляшки та бляшані банки миються легко. Якщо чистити тару одразу після використання, а не назбирувати впродовж кількох днів, то процес стає майже непомітним, автоматичним.

• Логістика

Із сортуванням сміття може допомогти «Нова Пошта». Вона надає послугу відправлення сміття на станцію No Waste Ukraine. Звідси ж можна замовити кур’єра. Він приїде до вашого дому, забере сміття й відвезе, куди слід.

На самій станції новачок може заплутатися через безліч категорій відходів: типів сміття дуже багато. Таким людям у пригоді стане послуга «досортування сміття»: ваші відходи розкладуть по категоріях замість вас. Так легше буде почати свій екошлях.

Матеріал створений за спонсорської підтримки посольства Швеції в Україні. Над матеріалом працювали редакторка Христина Коціра, дизайнерка Тетяна Костік та креативна продюсерка Юлія Пономаренко.