Юрій Севрук: Генпрокурор — не та людина, яка може бути політиком

З Юрієм Севруком — першим заступником генерального прокурора України ми зустрілись напередодні блискавичного голосування за зміни до закону «про прокуратуру», такого ж блискавичного друку цього зкону в спеціальному номері «Голосу України» і голосування одразу за Юрія Луценка. Все це сталося в один день. Але напередодні ще виконувач обов’язків генерального прокурора Юрій Севрук в таку блискавичність не вірив. Севрук заявив, що генеральний прокурор не може не бути юристом, перерахував на пальцях, скількох генеральних прокурорів пережив — 9 і сказав, що ніколи не мав власного автомобіля, а на роботу іноді приїжджає на метро.

В першій частині інтерв’ ю Громадському Юрій Севрук розповів про департамент «Кононенка — Грановського», стосунки з управлінням спецрозслідувань, які справи вважає найефективнішими і про те, чим він займався під час подій на Майдані.

Пане Юрію, дякую, що знайшли час для нас. Як ви ставитесь до того, що генеральний прокурор не матиме юридичної освіти?

Ну, генеральний прокурор — це головний процесуаліст в країні, він має процесуальні повноваження, тому, безумовно, він повинен мати юридичну освіту. Я про це неодноразово казав і буду продовжувати стверджувати. Про це казали і європейці. Тобто це не та фігура, яка може бути політиком.

Ви готові працювати з Юрієм Луценком?

Якщо пан Юрій буде працювати на закони і на державу, то, безумовно, готовий.

А який висновок ви зробили з того, що пан Столярчук запропонував допитати посла Сполучених штатів Америки? 

Якби я побачив відео, я би знав, що говорив Столярчук. На мою думку, він казав не таке, це додумали журналісти. Взагалі всі прекрасно розуміють, що дипломатичний статус є, і він не повинен порушуватись. І тому викликати на допит посла немає можливості.

Юрій Севрук і журналіст Анастасія Станко. 11 травня 2016 року

Департамент «Кононенка — Грановського» — вони працюють добре 

Є управління пана Суса (Департамент з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності, яким керує Володимир Гуцуляк, і де працює Дмитро Сус — авт.), з ним також пов’язують і пана Столярчука, є в ЗМІ ось ця приставка упраління «Кононенка — Грановського», як ви це прокоментуєте? 

Таке управління дійсно є, вони не підпорядковується ані Кононенку, ані Грановському. Воно підпорядковуються Юрію Васильовичу Столярчуку і займається кримінальними провадженнями (за інформацією джерел Громадського, з кабінету заступника Генерального прокурора Юрія Столярчука практично щотижня виходить депутат від БПП Олександр Грановський). Перші результати ми бачили зразу після створення. Це і вилучення великої партії зброї в донецькій області, і пошук іншої зброї, яка перевозилась до Києва. Зараз вони знову проводять велику операцію.

А для чого саме зараз було створювати це управління? Це стосується реформи прокуратури?

Це ще пан Шокін створював це управління і набирав туди людей. Для того, щоб подивитись на роботу слідчих. У нас дуже часто люблять виступати в ЗМІ, говорти, що хтось комусь щось заважає, щось не дають розслідувати.

Це ви на Горбатюка натякаєте? (начальник управління спецрозслідувань ГПУ, котре займається справами Майдану)

Не лише на нього, у нас за останні півроку дуже багато було виступів, що хтось мішає. Так от, на мою думку, як тільки журналістам слідчий каже, що йому хтось заважає, мабуть, він просто займається не роботою, йому просто нема чим виправдатись, чим він займався, тому він зразу звертається до громадськості, до журналістів. У нас і в справі діамантових прокурорів постійно казали, що заважають.

Давид Сакварелідзе, я зрозуміла.

Так, у нас дуже часто і органи внутрішніх справ казали, що хтось заважає розслідувати. Це саме в тих випадках, коли намагаються прикрити свою бездіяльність, з'являється інформація, що хтось щось заважає розслідувати. Якщо людина хоче розслідувати, вона виконує свою роботу і показує результат. Це управління (департамент Гуцуляка — Суса — авт.) результат показує. В нього вже 11 кримінальних проваджень направлено до суду, є цікаві напрацювання. Вони працюють добре.

Тобто це не управління, котре займатиметься — ну знаєте: відкрили справу, закрили справу за гроші.

Ну дивіться, їм передали провадження, де людина, котра повернулась з АТО в Київ, її вбили. Справа довгий час була в органах внутрішніх справ, залишалась нерозкрита. Буквально через два тижні після передачі в це управління — уже розкрита, особи затримані, тому люди, певно, працюють правильно.  Я сумніваюсь, що ця справа була цікава чи пану Кононенку, чи пану Грановському.

От це фото пана Грановського з паном Лисенком — це прокурор Дніпровського району — як ви би прокоментували?

Фото із FB-сторінки журналіста Дмитра Гнапа. Ліворуч — прокурор Сергій Лисенко, праворуч — нардеп від БПП Олександр Грановський

Пан Лисенко, я тільки бачив його смс-переписку.

(йдеться про смс переписку прокурора Дніпровського району Артема Тендітного, яку він вів із залу суду із прокурором Сергієм  Лисенком та ще одним прокурором Денисом Соловеєм. Пізніше всіх трьох звільнили з органів прокуратури за ганебну поведінку. Соловей і Лисенко тепер поновились рішенням суду — авт.)

Як ви ставитесь до того, що ця людина повернулась в прокуратуру через суд? 

Ну, рішення суд ухвалює, і ми повинні виконувати. В нас дуже часто суди ухвалюють такі рішення про поновлення на роботі, ми оскаржуємо. От в нас нещодавно поновили прокурора в Черкаській області, який зараз перебуває в Криму. Як виконати це рішення суду? Ми будемо звертатись до суду, щоб він нам повідомив. Тому що з Криму, наскільки я розумію, та особа повертатись не збирається. А ми його повинні за рішенням суду поновити на роботі.

Ви бачите в цьому якийсь ланцюжок, що все це не просто так, що судді закривають провадження щодо них?

У нас дуже багато кажуть про корупційність суддів, прокурорів, при чому про це кажуть експерти, які ніколи не працювали ані в суді, ані в прокуратурі, і взагалі в правоохоронних органах.

Скоро буде такий генпрокурор.

Юрій Віталійович працював в органах внутрішніх справ. Ми повинні вивчати кожне рішення і дивитись, чи були там якісь порушення чи ні. А то у нас звикли всіх в загальний кошик складати, що всі корупціонери. Останнім час чиниться тиск на суд, при чому зі сторони громадськості і народних депутатів, коли вони приходять на судові засіданні, погрожують. Цього не повинно бути — щоб пляшками кидались. В нас дуже часто кажуть: всіх прокурорів звільнити, всіх суддів звільнити — це буде розвал держави, повірте мені.

Але є рішення пані Волкової, по якій зараз теж проходить суд, коли вона звільнила Садовника (командир спецроти київського «Беркуту», обвинувачуваний в розстрілах мітингувальників 20 лютого на Інституцькій — авт.). І він через кілька днів зник?

Безумовно, коли вона ухвалювала таке рішення, вона розуміла, що він може зникнути, тому і розслідується кримінальне провадження, буде ухвалюватись рішення з цього приводу судом — чому вона так вирішила. Але ж ми пам’ятаємо також, що Садовник — інвалід, тобто в неї були підстави ухвалити таке рішення.

Ви займаєтесь наглядом за поліцією. Зокрема, це і справи щодо зниклих безвісти, і щодо автомайдану.

Щодо зниклих безвісти там дуже цікава ситуація. У нас постійно з’являється інформація про зниклих на Майдані. При цьому конкретна інформація від родичів, від людей, які їх знали, фактично надавалась дуже рідко. Як правило, це така інформація: я знаю, що така людина була, а потім зникла. В таких випадках тяжко розслідувати кримінальне провадження. Ми не знаємо, де вона проживала, може вона давно вдома перебуває, і можливо, вона і не своє ім’я на Майдані називала.

Так скільки у вас зниклих безвісти на цей момент?

Наскільки я пам’ятаю, їх залишалось 18. Це люди, про яких немає конкретних даних. Повідомлення, що вони зникли, чи взагалі такі люди існували в першу чергу.

Розслідування таких справ триває роками, і якщо в перші дні не провести належні слідчі дії, то докази можна втратити. В перші дні, коли події Майдану закінчились, міліція і СБУ були здерорганізовані, більшість даних знищувалась в той період часу і поновити їх було дуже важко. В цьому й було зауваження до розслідування. Але якщо ми звернемось до практики європейських країн, то там теж такі справи не день і не два розслідуються.

Юрій Севрук. 11 травня 2016 року

«Під час Майдану стан розслідування міліції погіршився»

Взимку 2014 ви теж працювали в прокуратурі. Були заступником начальника управління, що займалось наглядом за міліцією. Що робила тоді міліція, за якою ви наглядали?

Я був заступником, який наглядав за розслідуванням умисних убивств і оперативно-розшуковою діяльністю, а також аналітичною роботою. Що робила міліція? Розслідувала провадження, намагалась встановити осіб, які отримали тілесні ушкодження з обох боків.

Це стосувалось перших вбитих? Жизневського і Нігояна?

Так, розслідувала міліція Києва.

Ці вбивства досі не розслідувані.

Не встановлено особу, яка стріляла. Але напрацювання є. Ви ж розумієте, коли дуже багато людей з обох боків, важко встановити, хто стріляв. Тим паче, що зі сторони «Беркуту» в нас теж не одна особа стріляла.

Тобто ви хочете сказати, що була міліця, яка працювала чесно і відважно і розкривала тоді вбивства майданівців?

В нас же крім подій на Майдані й інші злочини вчинялись. Безумовно, в той період на Майдані робота міліції погіршилась. Розкриття інших злочинів значно погіршилось. Так, більшість справ були спрямовані на розслідування дій учасників акцій протесту, але вони і вбивствами займались. Потім ми визнали, що вони займались цим неефективно і передали їх в прокуратуру.

А що було з цими міліціонерами, які неефективно розслідували?

Це треба в кожному окремому випадку розбиратись.

Скільки відкрито кримінальних проваджень через неефективне розслідування справ міліцією?

Конкретну цифру по працівниках міліції треба подивитись, я зараз не готовий казати. Якщо треба — статистику надамо повну

«Найефективніше розслідуються Одеса і Майдан»

Ви нещодавно сказали, що найефективнішими справами ГПУ вважаєте розслідування щодо подій в Одесі (пожежа в будинку профспілок в Одесі 2 травня 2014, коли загинуло 48 людей — авт.) і щодо подій Майдану.

В нас пішла справа щодо беркутівців, які стріляли у майданівців, в нас пішла справа щодо 2 травня. Провадження, які дуже важко було розслідувати.

В чому ефективність розслідування подій 2 травня?

Провадження пішло до суду. В нас проаналізована дуже велика кількість відео, встановлені особи, які брали участь у вчиненні конкретних злочинів, провадження направлено до суду.

Ви здійснєте нагляд над міліцією, міліція розслідує справу щодо мітингувальників. Справу щодо МНС розслідує міліція, вона досі не передана в прокуратуру.

Чому вона має бути передана в прокуратуру?

Тому що МНС підпорядковується МВС

Цю тему двічі піднімав Сергій Горбатюк знову ж таки. Він просив справу щодо дій МНС передати їм. Управлінню спеціальних розслідувань це вигідно, тому що після закінчення експертизи справу просто можна передати до суду і нічого не робити. Закінчується експертиза зараз і люди ознайомлюються з матеріалами справи. І вона буде спрямована до суду.

Два роки минуло.

В нас дуже просто кажуть, що розслідувати. Дві групи людей, з обох боків щось вчиняють. Відео — це основний доказовий матеріал. Теж саме і по 4 травня, коли почали вриватися в СІЗО і випустили людей. Не мали права цього робити. Там 63 особи тоді затримали, але на скільки мені відомо, — з даху будівлі було знято набагато більше людей, довезли до управління менше. Чому і втрачається доказова база. Хто? Хто їх відпустив?

Але минуло два роки, ми всі бачили, скільки горіли профспілки. І скільки їхали пожежні машини. І погано коли розслідують справи своїх підлеглих, МНС підпорядковується МВС. 

У нас слідчі підрозділи ніяк не пересікаються з ним.

Підпорядковуються Міністру внутрішніх справ. 

Ну і що? Міністр всюди має втручатись. Головне — результат. Там дуже довго проводилась експертиза, при чому перший висновок був дуже цікавий. В ньому перше речення суперечило другому реченню. Перше речення: так, вони порушили правила, але наслідки не від їхніх дій залежали. З таким висновком ми не могли направити справу до суду, довелось призначати повторну експертизу.

«Менше говорити треба і більше працювати» — про управління Горбатюка

Коли ми говоримо про ці дві справи — Одеса і Майдан — це багато в чому заслуга управління спецрозслідувань виходить, бо і справа «Беркуту» по Майдану і справа по міліції одеській — це все робота управління.

Справа по «Беркуту» — це, безумовно, управління спецрозслідувань. Ніхто ж не каже, що вони нічого не роблять. Результати є. Провадження пішли. Заслуги їхні є. І вони дуже багато нагород отримали за це. Сергій Горбатюк став радником юстиції. Ніхто ж не каже, що вони нічого не роблять. Бажано, щоб більше робили і менше говорили.

Тобто головне непорозуміння з Горбатюком — це те, що він забагато спілкуться на камери?

В кого є непорозуміння?

Ну, пан Куценко (речник ГПУ Владислав Куценко — авт.) нещодавно заявляв на брифінгу, що в ГПУ є питання до роботи Горбатюка.

Я йому за це зробив зауваження. Це не його робота взагалі — оцінювати роботу Сергія Горбатюка.

Ви наполягаєте на тому, що ніяких конфліктів немає з управлінням спецрозслідувань?

Останній рапорт, який він мені написав, що є тиск від пана Столярчука. Провели слубову перевірку, результат службової перевірки, що рапорт не підтвердився.

А коли пан Столярчук пропонував йому очолити Львівську обласну прокуратуру? 

Ви знаєте, перший раз, напевно, чую від працівника прокуратури, що коли йому пропонують очолити прокуратуру області — це посада значно вища, ніж начальник управління Генеральної, — що це якесь погіршення, це тиск, чи таке інше.

Але там було друге речення від пана Столярчука в цій історії, що якщо він не погодиться, то може бути звільнений. 

Я не бачив, щоб хтось був звільнений. Сергій Горбатюк працює. І єдине, що я бачу, — це тільки зауваження від нього, що йому хтось заважає, щось не дає, кудись не допускає. Реально треба займатись роботою, менше говорити і більше працювати.