Заколот військових у Малі: президента змусили піти у відставку та розпустити парламент

Про це повідомляє ВВС.

Президент виступив зі зверненням на державному телебачені.

«Я не хочу, щоб проливалася кров, щоб зберегти владу», — сказав він.

Це сталося через декілька годин після того, як він і прем’єр-міністр Бубу Сіссе були доправлені у військовий табір неподалік він столиці Бамако.

«Якщо сьогодні деякі елементи наших збройних сил хочуть покласти цьому кінець своїм втручання, чи дійсно в мене є вибір?. Я не відчуваю ненависті до когось, моя любов до моєї країни не дозволить мені цього», — сказав президент.

Як розгортаються події?

Заколот почався в армійській базі в місті Каті, що за 15 кілометрів від Бамако. Там було чутно постріли, після чого в напрямку столиці рушили колони техніки з військовими. По дорозі вони розганяли місцевих жителів по домівках і блокувала дороги. Частина малійців вигукувала гасла на підтримку дій заколотників.

Військові арештували кількох топчиновників уряду Малі, зокрема міністрів фінансів, оборони і закордонних справ, прем’єр-міністра, спікера парламенту. Заколотники 18 серпня також захопили президентський палац, де був президент та його син.

Хто бере участь у заколоті?

Скільки саме військових бере участь у заколоті— невідомо. Так само в них немає єдиного керівника. ЗМІ виокремлюють щонайменше чотирьох лідерів заколотників, передусім полковника Національної гвардії Малі Садіо Камара — очільника військової школи на базі в Каті. Також заколотом керує командувач військового округу Каті полковник Дьо.

На центральній площі Бамако біля Монумента Незалежності напередодні збиралися кілька тисяч прихильників заколоту, які закликали президента Малі піти у відставку. Вони звинувачують його в корупції та економічній кризі. Антиурядові протести тривали в країні й раніше.

Перша реакція

Іноземні диппредставництва в Малі закрилися й закликали своїх громадян у країні не виходити з дому. Зокрема, посольство США закрилося до кінця дня.

Американський представник у регіоні Пітер Фам заявив, що США «виступають проти позаконституційних змін уряду — як людьми з вулиці, так і військовими чи представниками спецслужб».

А Економічне співтовариство країн Західної Африки у своїй заяві «закликало солдатів повернутися до своїх казарм і попрохало всі сторони ситуації в Малі віддати перевагу діалогу для вирішення кризи».

Що за криза в Малі?

Малі — колишня французька колонія, яка проголосила незалежність у 1960 році. За свою 60-річну історію вона вже переживала три військові перевороти (в 1968, 1991 й 2012 роках). А з червня 2020-го в країні тривають багатотисячні антиурядові протести, учасники яких критикують чинного президента Кейту за корупцію й економічну кризу. За час протестів загинули щонайменше 14 людей.

Військовий переворот 2012 року призвів до активізації сепаратизму в центрі й на півночі країни, який триває і досі, зазначає співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин. А тому повторення подібного сценарію в 2020 році може мати дуже важкі наслідки для країни, вважає він.