Заробітчани під замком: чому влада не хоче випускати трудових мігрантів з України і до чого це може призвести
«Ми хочемо спробувати залишити людей в Україні, і докладемо для цього максимум зусиль. В Україні також повно роботи», — заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв'ю 22 квітня. «Наразі нелогічним виглядає організовувати масові чартери на вивезення українців до країн, де теж продовжується пандемія», —сказав 28 квітня на брифінгу очільник МЗС Дмитро Кулеба. Уряд дедалі активніше просуває ідею того, що українські трудові мігранти найближчим часом не зможуть виїхати за кордон — попри власне бажання й інтерес європейських роботодавців. Однак наскільки це законно, реалістично й економічно вигідно?
Європейські фермери стурбовані: наближається сезон врожаю, а збирати його нікому. Через пандемію коронавірусу, карантин та закриття кордонів сезонні працівники, переважно з країн Східної Європи, можуть не приїхати. У Великій Британії, Франції та Німеччині намагалися залучити до збирання полуниці та спаржі місцевих студентів та людей, які втратили роботу, однак на заклик мало хто відгукнувся.
Країни ЄС — навіть ті, які раніше не надто прихильно ставилися до мігрантів — тепер організовують спеціальні рейси для заробітчан: Німеччина, Австрія та Велика Британія ще ніколи так не раділи мігрантам із Румунії та Болгарії.
Заборони на виїзд немає, але летіти не можна
На роботу в Європі роками їздять і українці. Багатьом із них кілька місяців праці на європейських полях давали змогу годувати свою родину на батьківщині протягом решти року.
Ксанія Аксанія із Запоріжжя вже кілька років поспіль збирає полуницю у Фінляндії. Вона також має власну агенцію і як посередниця допомагає організовувати виїзд на роботу за кордон для інших українців. Зараз вона і ще кілька сотень українців не знають, чи зможуть цього літа виїхати до Фінляндії — адже українська влада не дає дозволу на чартерні рейси, якими тамтешні роботодавці планували привезти працівників.
На початку квітня Фінляндія звернулася до українського МЗС із проханням посприяти приїзду близько 1000 працівників з України на сільськогосподарські роботи. У Гельсінкі обіцяли оплатити чартерні рейси та організувати сезонним працівникам двотижневий карантин після прибуття.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в середині квітня заявляв, що Україна отримує багато подібних пропозицій від роботодавців із різних європейських країн, і остаточне рішення ще не ухвалене. Однак до кінця місяця стало очевидно: випускати за кордон українських заробітчан влада не хоче.
До Фінляндії прибув лише один рейс із 200 українцями, а на те, що прибудуть інші, фінська влада після заяв українських посадовців сподівається мало.
«Фінські роботодавці кажуть нам, що після першого літака українська влада змінила підхід, — розповідає Ксанія. — І тепер вони замість українців шукають сезонних працівників у Таїланді».
Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!
Ні в пресслужбі МЗС, ні в Кабміні hromadske не змогли підтвердити існування офіційного документу, який би обмежував право українців виїхати на роботу за кордон. Однак у пресслужбі Кабміну не виключають, що рішення може бути ухвалене на найближчих засіданнях уряду.
«Жодного документу, який додатково обмежує виїзд заробітчан за кордон, не існує, — запевнила у коментарі hromadske Вікторія Пода, прессекретарка прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. — Але в Україні обмежено авіасполучення на період карантину. Тому кожен чартер, що вилітає з України, має отримати спеціальний дозвіл на це».
Дозвіл кожному чартерові, за її словами, видає спеціальна робоча група при Кабміні. Тобто попри відсутність формальної заборони на виїзд, українці не мають можливості вилетіти чартерними рейсами, які організовують іноземні роботодавці — бо уряд цього не дозволяє.
Уже після нашої розмови на сайті уряду з'явилося повідомлення, що влада даватиме «точкові» дозволи на виїзд українців на прохання іноземних роботодавців — якщо ті зможуть забезпечити належні умови проживання, праці та медичного обслуговування.
Ризики для здоров'я
Представники української влади пояснюють, що обмежують виїзд заробітчан через турботу про їхнє здоров'я.
«Уряд України керується, насамперед, міркуванням безпеки і здоров’я наших громадян. В умовах поширення пандемії будь-яка подорож — це наражання на небезпеку захворювання, особливо коли ця подорож здійснюється літаком», — сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Раніше він пояснював, що сезонні роботи дуже короткі — вони тривають місяць-два, тож потім трудовим мігрантам треба буде повертатися назад. І це може спричинити новий пік захворюваності в Україні.
Як показує досвід сусідньої Румунії, організація вильоту чартерних рейсів справді пов'язана з підвищеними ризиками для здоров'я. На початку квітня медіа опублікували фото натовпу людей в аеропорту міста Клуж — понад 2000 людей, які стояли тісно одне біля одного, в очікуванні рейсів для сезонних працівників.
Влада Румунії зробила виняток для чартерів для мігрантів, давши добро на запит фермерів із Німеччини та Великої Британії. На відміну від українського, румунський прем'єр визнав, що країна нездатна забезпечити робочими місцями всіх своїх громадян. Сотні людей добиралися до аеропорту автобусами з різних куточків Румунії, в тому числі з найбільш ураженої коронавірусом провінції Сучави, розташованої на кордоні з українським «епіцентром» — Чернівецькою областю. Однак після цих кадрів, а також повідомлення про смерть румунського мігранта від коронавірусу в Німеччині, уряд Румунії звинуватили в нехтуванні здоров’ям громадян.
Схоже, українська влада намагається уникнути такого сценарію, обмежуючи виїзд сезонних працівників.
Громадяни чи кріпаки?
Однак заяви урядовців щодо того, що заробітчани мають залишатися в Україні, викликали обурення правозахисників.
Не випускати громадян за кордон влада не має законних підстав, стверджують правозахисники. Адже це — порушення 33 статті Конституції, яка гарантує право на свободу пересування і право вільно залишати територію України.
«Це право, в принципі, не можна обмежити рішенням Кабміну (якого формально немає — ред.) — тільки законом, тобто рішенням парламенту, — коментує hromadske Володимир Яворський, правозахисник і член правління Української Гельсінської спілки з прав людини. — Держави можуть встановлювати обмеження щодо в'їзду, оскільки це тягне певні ризики для громадян. Однак не може бути ніяких обмежень щодо виїзду, оскільки це не становить ризиків для країни і громадян. При їхньому поверненні держава може встановлювати процедури на в'їзді (обсервацію, самоізоляцію — ред.)».
На думку Яворського, люди повинні мати можливість самостійно вирішувати, чи їхати працювати за кордон — навіть в умовах пандемії. Єдина умова, яку може поставити держава — що потім цих людей не евакуюють за державний кошт.
«Права людини не можуть бути обмежені заради самої людини. Бо вона сама повинна вирішувати, як реалізовувати свої права», — каже Яворський.
Втрати для економіки
Так само суперечливо виглядають заяви урядовців на тлі можливих втрат для української економіки.
Грошові перекази заробітчан з-за кордону — її вагома складова, тому рішення обмежити їх виїзд у той чи інший спосіб матиме вагомі наслідки. Як свідчить дослідження Центру економічної стратегії, міграція з України в останні роки носить маятниковий, короткостроковий характер: більшість трудових мігрантів заробляють гроші за кордоном і воліють повернутися назад в Україну. Через пандемію, а тепер ще й через запроваджені обмеження цю можливість буде підважено.
2019 року українські мігранти і діаспора за кордоном перерахували в Україну близько 13 мільярдів доларів, за даними Нацбанку, і майже 16, за даними Світового Банку. Це близько 10% ВВП України.
«Це в рази, можливо, навіть у 10 разів більше, ніж ми отримали від іноземних інвесторів, — каже в коментарі hromadske доктор економічних наук, експерт із міграційних процесів Андрій Гайдуцький. — Крім того, це дійсно живі гроші в твердій валюті, які надходять в Україну, адже те, що ми отримуємо від інвесторів — це часто або обладнання, або реінвестований дохід, який вони отримали в Україні».
За прогнозами Світового Банку, обсяг грошових переказів заробітчан у 2020 році скоротиться щонайменше на 20% — через пандемію та закриття кордонів.
З огляду на важливість грошових переказів мігрантів, вважає Гайдуцький, українській владі варто проявити гнучкість. І замість обмежень на виїзд заробітчан знайти способи гарантувати безпеку пересування і працевлаштування українців.
«Це добре, що є компанії, які готові залучити українців хоча б на тимчасову роботу, це набагато краще, ніж сидіти і бути безробітним. Але важливо отримати гарантії здоров'я під час перебування на роботі за кордоном», — каже він. І додає: навіть якщо держава не дасть дозволу на виліт чартерів, роботодавці і мігранти знайдуть інший спосіб виїхати — адже взаємний інтерес нікуди не зникне.
«Кордони не закриті, українець може переміститись за кордон приватним транспортом. У випадках обмежень щодо перельоту літаком що може зробити посередник і роботодавець з іншої країни? Вони можуть домовитися про переїзд у сусідню Польщу, у найближчий аеропорт і вже звідти вивезти українців», — каже Гайдуцький.
Ксанія Аксанія, попри суперечливі заяви української влади, все ж сподівається, якщо не зараз, то влітку, виїхати на полуницю до Фінляндії.
«Ми дуже чекаємо 12 травня (орієнтовної дати закінчення карантину — ред.) і сподіваємося, що кордони відкриють. Думаю, що якщо не літаком, то наземним шляхом знайдемо спосіб виїхати — через Польщу чи Білорусь. Хоч я за те, щоби у людей була можливість будувати своє майбутнє в Україні. Коли в нас будуть зарплати у 1000-1500 євро, це буде мотивувати людей залишатися».
- Поділитися: