«Завоювати Стамбул — значить завоювати Туреччину». Як вибирали мера головного турецького мегаполісу

На повторних виборах кандидат від опозиції збільшив відрив від свого опонента з 12 тисяч до понад 700 тисяч голосів. Так стамбульці кажуть колишньої влади, що вона засиділася на своєму посту.
На виборах мера Стамбула переміг кандидат від опозиційної Народно-республіканської партії (турецькою — Cumhuriyet Halk Partisi, СНР) Екрем Імамоглу. Він набрав 54% голосів, на 9% (або на 700 тисяч голосів) більше, ніж його суперник від правлячої Партії справедливості і розвитку (Adalet ve Kalkınma Partisi, АКР), колишній прем'єр-міністр Туреччини Біна Йилдирим. Не чекаючи офіційного оголошення результатів, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган привітав Імамоглу з перемогою через свій аккаунт в Твіттері. Йилдирим теж визнав свою поразку і побажав своєму опонентові «добре служити Стамбулу». У ніч на понеділок прихильники Імамоглу святкували перемогу.
Завоювати Стамбул — значить завоювати Туреччину
Останні 25 років мерію Стамбула очолювали тільки кандидати від правлячої партії АКР або її союзників — партій «Рифах» і «Фазілет».
У 1994 році чинний президент Туреччини став мером Стамбула, і це був перший серйозний успіх в його політичній кар'єрі. Експерти вважають, що саме тому Стамбул так важливий для правлячої партії.
Але опозиція додає до цього й інші, не менш важливі фактори, як, наприклад, контроль за фінансами.
«Стамбул — серце Туреччини, головний фінансовий центр, а значить і годівниця для уряду. Завоювати Стамбул — рівнозначно завоюванню Туреччини», — сказала JAMNews депутат парламенту від опозиційної партії CHP Дерья Шентюрк.
Стамбул — не лише діловий центр країни, але практично держава в державі, його бюджет — близько $8,8 мільярдів. Це більше, ніж бюджет багатьох турецьких відомств. Тут розташовано центр міжнародних інвестицій і реалізації найбільших державних проектів. Демографічно Стамбул — це «вибірка» всієї Туреччини. Тут живуть уродженці всіх регіонів, люди всіх рівнів достатку та іммігранти, населення міста — 17 мільйонів людей.
Правляча партія вважає, що їй є чим похвалитися. Під час правління AKP у Стамбулі будувалися нові лінії метро, з'явилися нові автобуси. Однак життя в місті дорожчає, а зростання цін не встигає за ростом зарплат.
Раніше правляча партія вигравала вибори в Стамбулі з великим відривом, але останнє голосування показало, що стамбульці вже не так задоволені їх правлінням. Щоб перемогти в цих виборах, і правляча партія, і опозиція створили коаліцію з союзниками.
Повторні вибори — «політичне рішення»?
Примітно, що це повторне голосування: підсумки виборів 31 березня скасували після того, як їх опротестувала правляча партія. Тоді Імамоглу переміг із відривом усього в 12 тисяч голосів.
Правляча АКР назвала оскарження результатів вимушеним кроком. «Ми не прихильники повторних виборів. Але 31 березня відбулися порушення. Після протесту Республіканської народної партії ми були змушені на основі порушень, зафіксованих також з боку ЦВК, йти на повторні вибори 23 червня», — сказав JAMnews Ібрагім Халіл Аслан, глава департаменту із зовнішніх справ стамбульського відділення урядової партії AKP.
На повторних виборах Народно-республіканська партія знову висунула своїм кандидатом Екрем Імамоглу, хоча опозиціонери заявили, що оскарження результатів 31 березня було на руку діючому президенту, і перевибори можуть призначати поки Ердоган не буде задоволений результатом.
Чому Стамбул був такий важливий для президента? Всі останні роки Реджеп Тайіп Ердоган займався зміцненням особистої влади. У квітні 2017 року на референдумі прийняли ініційовані ним поправки до конституції, які посилили повноваження президента і фактично означали перехід від парламентської до президентської форми правління. Референдум відбувався в умовах надзвичайного стану, опозиція оспорювала його підсумки.
У червні 2018 року Ердогана знову обрали президентом Туреччини, він отримав 52,6% голосів. Тоді ж його партія виграла парламентські вибори, отримавши 42%.
«У Туреччині є проблема одноосібного правління однієї людини (президента Ердогана — ред.). Якщо дати всі повноваження одній людині, суди не будуть вільні, виникне єдиновладдя, всі рішення будуть ухвалюватися за його бажанням. Якщо ця людина залишиться незадоволеною результатами виборів, виникне ситуація, в якій опинилася зараз Туреччина. Судді під тиском ухвалюватимуть рішення про повторні вибори, доки не буде досягнутий результат, що задовольняє цю людину. На жаль, у Туреччині підірвано віру у вибори і право», — сказала JAMNews депутат парламенту від опозиційної партії CHP Дерья Шентюрк.
І все ж, підготовка до повторних виборів мера відбувалася на тлі справжньої народної мобілізації. Хоча було чимало незадоволених — хтось вважав помилковим витрачати гроші на перевибори у складній економічній ситуації (курс ліри падає, інфляція з січня 2018-го до січня 2019-го року — більше 20%).
Але в місті розгорнулася безпрецедентна кампанія на підтримку виборів мера: попри сезон відпусток, виборців закликали залишитися в Стамбулі і проголосувати. Стамбульці скасовували відпустки, готелі та авіакомпанії дозволяли безкоштовно змінити бронювання, якщо воно потрапляло на дату виборів.
Деякі турецькі готелі розмістили в соцмережах жартівливі оголошення: одні писали, що 23 червня вихід до моря буде закритий через «шторм» або «навали акул», інші «прогнозували сніг» або «спеку в 50 градусів», а хтось ввів «заборона на вхід у море для стамбульців». Результат був набагато серйознішим, ніж народна творчість: явка на виборах цієї неділі склала 84,42%. Свою роль у цьому несподівано зіграли курди.
Курдський фактор
Підтримка, яку на виборах зробила тепер уже новому меру Стамбула Партія демократії народів (Halkların Demokratik Partisi, HDP), що представляє інтереси курдської меншини, дала привід правлячій партії називати своїх опонентів «прихильниками терористів».
Конфлікт між урядом Туреччини і курдськими повстанцями, які домагаються створення власної держави, триває з 80-х років минулого століття. Позиція Анкари довгий час зводилася до того, що в Туреччині немає курдської нації і курдської мови. Така політика призвела до появи сепаратистської Курдської робочої партії (КРП). Бойовики КРП здійснювали теракти, турецька влада відповідала каральними операціями. Жертвами конфлікту за цей час стали десятки тисяч людей.
Проте курди, як громадяни Туреччини, беруть участь у політичному житті країни. HDP стала парламентською партією після того, як зуміла набрати 10,5% голосів під час виборів до парламенту Туреччини. Сьогодні відразу кілька депутатів від цієї партії, зокрема її голова Селахеддін Демірташ, відбувають термін ув'язнення за звинуваченням у підтримці курдських терористичних угруповань.
Після оголошення повторних виборів у муніципалітет Стамбула, Демірташ звернувся із в'язниці до своїх стамбульських прихильників і закликав їх голосувати за кандидата від опозиції Імамоглу.
«Чого про нас тільки не говорили, про тих, хто не голосував за них. Називали навіть терористами. А ми — громадяни Турецької Республіки, і мусульмани, більш щирі мусульмани, ніж вони самі», — сказав JAMnews один із жителів Стамбула, що підтримує Імамоглу.

Незважаючи на серйозні взаємні звинувачення, СНР оголосила про готовність управляти найбільшим містом Туреччини в межах співпраці з іншими партіями, зокрема правлячою АКР.
«Ми хочемо позбавитися від управлінської системи, в якій усі ролі дістаються тільки однопартійцям можновладця. Основним фактором для нас є людський фактор. Релігія, конфесія, етнічне походження, політичні погляди людини для нас не є визначальними. Ми сповнені бажання працювати з усіма, хто є фахівцем у своїй справі», — каже Дерья Шентюрк.
Економіка Туреччини в останні роки перебуває у стані кризи. З перемогою ж опозиційного кандидата виборці пов'язують надію на те, що в результаті влада щонайменше усвідомить свої помилки.
Приблизно так і пояснює свою позицію 34-річна Есма, яка працює у сфері обслуговування: «Я люблю Ердогана. Але не буду голосувати за нього. Тому що після всіх його "успішних" справ наше життя стало дуже важким. Кажуть, що зарплата зросла. Правильно, але ціни зросли більше, ніж наші зарплати. Вони (влада) не можуть зупинити подорожчання. Мабуть, людина перестає бачити навіть кінчик свого носа, якщо занадто довго сидить на своєму посту. Для мене Імамоглу є надією. Я не чекаю хороших перетворень від СНР, але впевнена, що якщо АКР програє Стамбул, Ердоган зрозуміє свої помилки і у нього буде можливість виправити їх», — каже вона.
За підтримки «Медиасети»
- Поділитися: