ENRU

Вперед, у минуле: що означає відмова Трампа від підтримки зеленої енергетики

Bb5e25584395969a9
Дональд Трамп скасував укази свого попередника про боротьбу із кліматичними змінами, практично закривши довготривалий проект Барака Обами «План чистої енергії» Фото: Shawn Thew/EPA

Президент США Дональд Трамп скасував укази адміністрації свого попередника про боротьбу із кліматичними змінами, які створювали обмеження для використання брудного викопного палива. На переконання нового глави Америки, це були «вбивчі» для зайнятості населення обмеження, і їх скасування призведе до «революційних змін» в енергетиці.

Так, одна з найрозвиненіших країн світу, яка може собі дозволити розвиток передових технологій, зусиллями свого президента знімає обмеження з брудної енергетики і зменшує федеральну підтримку зеленої. Поки США повертається до викопного палива, Китай отримує можливість вийти у технологіях чистої енергетики на перше місце.

«ЧИСТЕ ВУГІЛЛЯ»

«Ми створимо мільйони хороших американських робочих місць, зокрема в енергетиці, і справді прямуватимемо до неймовірного процвітання всієї нашої країни»,заявив Трамп з нагоди скасування «зелених» указів Обами.

«Ми матимемо чисте вугілля — справді чисте вугілля», — переконував американський президент.

Скасуванням рішення попередника про боротьбу із кліматичними змінами Дональд Трамп фактично знову дозволив американським вугільним компаніям зливати відходи виробництва у водойми, поруч з якими розташовані шахти (на фото - Трамп з шахтарями)

Фото: Ron Sachs/POOL/EPA

Укази про скасування рішень Барака Обами завершують довготривалий Clean power Plan («План чистої енергії»), ухвалений в 2015 році. Він передбачав суттєве зменшення вуглецевих викидів у енергетичному секторі шляхом обмеження споживання кам’яного вугілля та посилення розвитку відновлювальної енергетики, яку ще називають «низьковуглецевою», «чистою» або «зеленою».

«Електростанції це найбільше джерело забруднення шкідливим вуглецем, що призводить до кліматичних змін. До сьогодні не було жодних федеральних обмежень щодо обсягів вуглецевих викидів у повітря»,пояснював у 2015-му важливість нововведень Обама.

«Ми — перше покоління, яке відчує на собі наслідки кліматичних змін, і останнє покоління, яке може з цим щось зробити», — переконував він.

На переконання Агенції із захисту довкілля США, при всіх збитках План мав окупитися і давати щорічний прибуток до $93 млрд вже у 2030 році. Передбачалося, що він також сприятиме уникненню тисяч випадків захворювань і передчасних смертей, спричинених забрудненням довкілля.

Тодішня адміністрація сподівалась на всесвітнє підхоплення ініціативи.

У 2015-му році завдяки адміністративним та інвестиційним зусиллям США знизили вартість обладнань для сонячної та повітряної енергетики. Загальна сума вкладень у відновлювальній енергетиці за даними ООН склала більше $44 млрд.

Кількість робочих місць у цій галузі в США помітно зросла. Згідно з федеральними даними, 2016-го року тут працювало майже 800 тис. робітників у той час, як у традиційній енергетиці — 1,1 млн. До зрівняння рахунку залишалося не так вже й багато. Вугілля забезпечувало 30% виробництва електроенергії у США, а на зелений сектор припадало вже 14%.

НАВІЩО ЦЕ ТРАМПУ?

Clean power Plan законодавчо встановлював обмеження на викиди парникових газів від існуючих та нових електростанцій. Його вимоги по суті унеможливлювали будівництво нових електростанцій на вугіллі, розповідає експертка з питань клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук.

«Трамп виходить з бізнесу викопного палива, зацікавленого у відсутності обмежень на його видобуток та спалювання, незалежно від наслідків для клімату та майбутніх поколінь. Для утримання підвищення глобальної температури в межах 2°C (науковці називають це межею, за якою можуть відбутися незворотні, катастрофічні наслідки для планети, сотень мільйонів людей та економіки), світ вже до середини століття повинен перейти на 100% відновлюваної енергетики, тобто повністю відмовитися від викопного палива», — зазначає експертка.

Для уникнення кліматичної катастрофи, розвинені країни мають відмовитись від викопного палива — їм слід зробити це першими, щоб потім допомогти країнам, що розвиваються. Так, завдяки Clean power Plan Обами і співпраці з Китаєм, з 2015 року зріст викидів парникових газів фактично не ростуть. Тому скасування Плану Трампом вразило усіх.

«Зелена відновлювана енергетика в США розвивається і буде продовжувати розвиватися. Низка мерів виступили з заявами, що вони продовжать курс на боротьбу з глобальними змінами клімату, і рішення Трампа не змінить їхніх цінностей і політики», — підкреслює Ставчук.

Започатковуючи програму Clean power Plan у 2015 році Барак Обама заявляв, що електростанції - це найбільше джерело забруднення шкідливим вуглецем, що призводить до кліматичних змін (на фото електростанція Ravenswood Generating Station на Лонг-Айленді у Нью-Йорку, яка використовує і випаровує у повітря природний газ, мазут та гас)

Фото: Justin Lane/EPA

«MAKE CHINA GREAT AGAIN»

На сьогодні Китай активно розвиває сонячну і вітряну енергетику, електротранспорт та інші низьковуглецеві технології. Відтепер ця країна практично не може не зайняти лідерство у цій сфері.

Останні десятиліття кам’яне вугілля забезпечувало ріст економічних показників Китаю, проте його використання призвело до негативних наслідків для здоров’я громадян. Зараз держава закриває вугільні електростанції, відкидає плани щодо будівництва нових і вкладається в проекти альтернативної енергетики, пише Mashable.

Вклади Китаю у відновлювальну енергетику в 2015 році, за даними ООН,  становили вже більше $102 млрд, що складає 36% від усіх світових витрат на цю сферу.

У 2016 році вугільна енергетика Китаю становила 39%, а відновлювальна — 14%. Показники близькі до американських. Але всього за рік використання сонячної енергії в Китаї виросло майже вдвічі.

Національне енергетичне управління країни анонсує виробництво 50% всієї електрики потужностями відновлювальної та атомної енергетики вже у 2020 році. Це дасть більш ніж 13 млн робочих місць у галузях. Такий амбітний проект коштуватиме державі близько $360 млрд.

ЧИ БУТИ КИТАЮ ЛІДЕРОМ ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ?

Китай — один з найбільших споживачів енергії у світі, що пояснюється як рекордним для світу населенням, так і моделлю розвитку національної економіки, розповідає аналітик DiXi Group Денис Назаренко.

«Ефективність використання енергії за останні роки в Китаї підвищується, але все одно є неспівставною з рівнем західних країн. В частині електроенергетики Китай традиційно покладається на вугілля, але катастрофічні наслідки для довкілля, а також участь країни у глобальних зусиллях із гальмування кліматичних змін вимагають рішучих дій», — зазначив він.

Саме так і вчиняє керівництво країни — колосальні ресурси, переважно через державні банки та енергетичні компанії, вкладаються у зелену енергетику. Суми є абсолютним рекордом у світі — вони вдвічі перебільшують аналогічні витрати США.

«Китай проводить дуже агресивну інвестиційну політику за кордоном — у 2016 році географія значних вкладень у сонячну та вітрову енергетику включала Австралію, Німеччину, Бразилію, Чилі, Індонезію, Єгипет, Пакистан та В'єтнам», — додає аналітик.

Китай інвестує у зелену енергетику й в Україні. Так, ця він уже викупив  права на залишки сонячної імперії братів Клюєвих.

«Припускаючи поточний, дещо менш амбітний курс ЄС та США щодо декарбонізації своїх економік, не буде дивно, якщо Китай ствердиться в якості лідера у сфері відновлюваної енергетики. Якщо тенденція зберігатиметься — так і буде», — підкреслює Назаренко.

Останні десятиліття кам’яне вугілля забезпечувало ріст економічних показників Китаю, проте його використання призвело до негативних наслідків для здоров’я громадян

Фото: Hu Guolin/EPA

ДОЛЯ ЗЕЛЕНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

При тому, що Дональд Трамп скасував рішення свого попередника, велика кількість програм з підтримки зеленої енергетики працюють на рівні штатів — і продовжуватимуть працювати, попри бажання нового президента. Тож на практиці критичних змін у співвідношенні брудної та чистої енергетики не буде, розповідає Крістіан Егенгофер, старший дослідник клімату і енергетики Центру європейських політичних досліджень.

«Можуть бути зміни в оподаткуванні і кредитуванні, це можливо. Але спершу це має пройти через Конгрес, адже багато штатів підтримують відновлювальну енергетику. Це не матиме миттєвих наслідків», — розповідає дослідник.

На початку 2000-х відновлювальна енергетика була суто європейським досягненням, але на сьогодні воно глобальне — вона стрімко розвивається також в Африці та Латинській Америці.

«Ці технології втілюються в наші дні тому, що у більшості частин світу вони — найдешевше джерело електроенергії. Це продовжується всюди, і у Латинській Америці — Чилі, Бразилії, Аргентині, Мексиці», — підкреслює Егенгофер.

За його словами, вже зараз у ЄС електрика від офшорних вітрових станцій вигідніша за газ. Саме тому розвиток відновлювальної енергетики неможливо зупинити, і хто б не був лідером у розвитку технологій — виграють від цього усі.

Китай, вважає Егенгофер, в будь-якому випадку матиме першість у сфері зеленої енергетики, бо має більш ніж мільярдне населення і відповідно більший ринок, аніж США чи ЄС.

«Це не питання переможців чи невдах. Людям потрібна електрика, і наразі відновлювальна енергетика — найдешевше її джерело, в яке вигідно інвестувати», — підсумовує дослідник.

Таким чином, зелена енергетика і захист довкілля у США не є приреченими, попри відпрацювання Трампом його бізнес-зобов’язань перед вугільними промисловцями.