Зеленський дав пресконференцію в річницю повномасштабного вторгнення росії (текстовий онлайн)

Пресконференція Володимира Зеленського почалася. У ній беруть участь десятки іноземних та українських ЗМІ, зокрема й журналісти hromadske.

Президент Володимир Зеленський та журналісти вшановують хвилиною мовчання загиблих медійників: «Хочу подякувати вашим колегам, яких уже немає і вже не буде».

Про обіцянки допомоги від партнерів

Якщо ми залишатимемося міцним кулаком, якщо партнери дотримаються своїх слів, термінів, якщо всі ми зробимо свою важливу домашню роботу, своє завдання — нас неминуче очікує перемога. У нас для цього є все. Ми об'єднали всі сили.

Дуже важливо, щоб кожен із нас сфокусувався і на своєму місці працював.

Про можливі перемовини

Я не думаю теоретично, як можуть пройти ці перемовини. Ми робимо конкретні кроки: Україна ініціювала «формулу миру» на G20.

Ми запропонували кроки. Сьогодні ми бачимо зацікавленість у виконанні та підтримці цієї «формули миру» — 141 держава на Генасамблеї ООН підтримала наші мирні ініціативи. Наступним кроком я бачу залучення, наскільки можливо, держав для першого установчого саміту. Хочеться дотиснути, щоб він був.

Про підтримку «формули миру»

Ми працюємо, щоб були представники з різних континентів. Щоб була Латинська Америка. Я б дуже хотів, і ми робимо відповідні кроки, щоб представники Африканського континенту були залучені до «формули миру» та цього саміту. Хотів би, щоб була Індія, Китай.

Наше завдання — залучити абсолютно всіх і показати світу: ось вона, повага до територіальної цілісності, до статуту ООН, до права людей жити.

Що б сказав країнам, які в ООН не підтримали резолюцію про виведення російської армії з України?

Якщо ти не воюєш і нікого не втрачав, напевне, дуже складно до кінця зрозуміти, що відбувається, який це біль для кожного і кожної. Тут складно донести цю інформацію. І завдяки цьому ми з вами працюємо щоденно, щоб не через війну розуміти наслідки війни, бо це боляче.

Це слабка позиція — бути на відстані та казати: «Ми не впевнені, що таким чином». Невже треба обов'язково війна і втрати? Тому і є дипломатія і журналістика, щоб це донести. І дуже складно доносити тим, хто проти. Але ми над цим працюємо.

Про підтримку України країнами Африки

Я вважаю, що Україні дуже потрібно робити кроки вперед назустріч до країн Африканського континенту. Я вважаю, що ми дуже погано працювали довгі роки, ми не звертали увагу. Це велика помилка.

Тому і прийнята спеціальна програма в Україні — розширення присутності посольств у регіоні. Також подивіться на наші Grain from Ukraine та інші ініціативи щодо продовольчої безпеки.

Ми працювали, щоб змінити нейтральність країн на не нейтральність до війни. І Збройні сили над цим працювали. Тому що перемоги на полі бою дають упевненість. Ніхто не любить лузерів. Ось і все. Треба всім пахати. Всередині держави та зовні. Це єдиний шанс, як перемогти.

Про спецтрибунал для росії

Всі кроки починаються з політичного об'єднання і політичної підтримки. Майданчик ООН, може, не універсальний, але, тим не менш, такого майданчика, де було б більше держав, які можна об'єднати політично, я поки що не бачу.

На цьому майданчику ми можемо підтримати створення спеціального трибуналу за злочини рф. Ми працюємо над створенням спеціального механізму щодо компенсації всіх збитків, завданих агресією росії. Це велика робота і ми працюємо щоденно.

Всі, якщо чесно, в більшості своїй держави бояться створювати трибунали, бояться думати про це, і ви розумієте чому. Бо різна відповідальність. Але перед тим як щось запровадити в себе в державі, вам потрібна така політична воля об'єднання, і знову ж таки ООН тут дуже корисна.

Впевнений, що резолюції будуть підтримані та проголосовані. Окремо над цим ми працюємо з деякими державами, чиє лідерство бачимо в питаннях трибуналу: Нідерланди, Велика Британія та інші.

Про міжнародні інституції

Інституції створені давно, вони не проходили такі випробування такою агресією. І не мають такого досвіду. Наприклад, Червоний хрест не змогли добитися доступу до військовополонених. Чи вони універсальні? Ні. Чи вони наполегливі? Ні. Наполегливі були ми: тиснули і на них, і на ворога, і на посередників. Але доступу до полонених досі немає.

Потрібна наполегливість і потрібно змінювати інституції. Ця війна показує слабкі місця як в Україні, так і в Європі, на континенті в цілому, і в міжнародних інституціях. І як їх змінювати. Інша безпекова інфраструктура точно прийде з перемогою в цій війні.

Про «мирний план» від Китаю

Мені здається, що Китай показав свої думки щодо цього. Те, що Китай почав говорити про Україну, непогано. Питання, що йде за словами. Питання в кроках, до чого вони ведуть і яким буде результат перш за все для нас.

Я вважаю, там є повага до територіальної цілісності. Не вказано, до якої країни, але порушена територіальна цілісність нашої держави. Те, що говориться про ядерну безпеку, збігається з інтересами світу і нашої держави.

Є думки, з якими я не погоджуюсь. Але, тим не менше, це вже щось. Правильно думати: якщо там вже є думки, які так чи інакше збігаються з повагою до міжнародного права, ми повинні це використовувати і в цьому попрацювати з Китаєм.

Наше завдання — зібрати всіх, щоб ізолювати одних.

Про підтримку Азербайджану

Що стосується президента Алієва: ми на контакті, ми спілкуємось. Вдячний за ту підтримку, яку він зробив для України. Він поважає суверенітет — сьогодні це пункт номер один для нашої держави. Він поважає територіальну цілісність, він вважає, що Крим — це Україна.

Чи можна викинути усіх росіян з України?

Все залежить від підтримки. Генерал Міллі, якщо хоче, щоб ми дійсно швидше витиснули ворога з нашої держави, від нього це дуже залежить. Він повинен пришвидшити постачання зброї.

Стосовно підтримки в цілому від США: є матеріальні активи, є зброя. Це залежить і від президента, і від Конгресу, але перш за все — від суспільства. І я бачу підтримку американського суспільства. Також є віра у перемогу — про це свідчить приїзд президента Байдена до України. Мені здається, це головний сигнал. Міллі не приїжджав, ми запрошуємо.

Війна в Україні почала перезавантаження НАТО. Всі перевірили та зрозуміли, що системи не вдосконалені, що треба більш потужні речі. Я не про снаряди говорю. Багато вкладається грошей і виділяється бюджетів на кіберпростір, захист від кібератак, інформаційну незалежність, багато різних речей — дрони, IT, новітні технології.

Про можливі компроміси з росією

Після такої картини світу, як ви вважаєте, ми, українці, можемо сісти за стіл перемовин з ось цим всім? У нас називають це «рашизм».

Поважайте наше право жити на нашій землі. Вийдіть з нашої території. Припиніть вбивати цивільних. Припиніть вбивати всю нашу інфраструктуру, енергетику, питну воду. Припиніть бомбардування міст, сіл, вбивати просто собак, котів, просто тварин, палити ліси. Ось все це ви припиняєте — і тоді ми вам скажемо, у якому форматі ми будемо дипломатично ставити крапку.

Хто розчарував Володимира Зеленського за час повномасштабної війни?

Всі ті, хто поїхали 24 числа. Всі, хто поїхали з Києва. Ті, хто виїхали з міст, сіл, які повинні були керувати державою, охороняти, битися за неї.

Про найбільшу помилку

Не знаю, їх було достатньо. Зранку до ночі я роблю вибір. Я жива людина, як би хто не хотів. Щоденно я, напевно, помиляюся. Головне, щоб у мене як у президента не було фатальних помилок, через які я, гарант конституції, гарант захисту держави, можу її втратити. Слава богу, що такої помилки не було.

Про найстрашніший день

Напевно, Буча. Те, що я побачив у момент, коли ми деокупували... Було дуже страшно. Ми побачили, що диявол не десь там, він на землі.

Про підтримку Японії

Я вдячний прем'єр-міністру. Він дуже зрозумілий, прямий. Я в час війни зрозумів цінність таких людей. Мені зрозуміла підтримка, сума коштів, яка буде узгоджуватися.

Я був запрошений прем'єром у Японію, це було раніше. Прем'єр-міністр Японії неодноразово був запрошений мною. Він очікуваний гість.

Про поїздки за кордон

Моє завдання як президента — ні в якому разі не допустити послаблення підтримки України...У мене були жорсткі діалоги з усіма, як офіційно, так і не офіційно. Важливий момент — донести всім, що це не наша війна. Я хотів приїхати та відкрити нову сторінку наших можливостей.

Про поразку росії

Багато держав почали говорити про те, а що буде після поразки москви. Я вважаю, що інформаційно це на користь України. Це важливо, що держави, лідери, суспільство вірить у перемогу України та поразку москви. А що буде тоді з росією? Чесно, мені все одно. У них є своя держава, і вони мають думати про свою державу. Якби вони думали, не було б війни.

Коли будуть F-16?

Моя зустріч з прем'єром Великої Британії дає відповідь, чи є в України шанс отримати високоякісні літаки. Ми відкриваємо тренування з Великою Британією. Сьогодні в мене була зустріч з прем'єром Польщі Моравецьким: ми відкриваємо можливість навчання на F-16.

У нас є розмови, перемовини і в нас є реальне відчуття, що ще із трьома європейськими державами, у нас буде можливість отримати ці навчання. І літаки. Ви ж розумієте, що диму без вогню не буває. Деякий термін для цього потрібен. Ми хочемо пришвидшити ці процеси, вони складні, але це і є комплексний захист неба.

Про допомогу Ердогана

Вдячний за зернові ініціативи. Я знаю, як він допомагав з «азовцями». І я вдячний за це. Ми змогли повернути хлопців, яких могли стратити. Не всіх, на жаль. Ердоган зробив кілька речей, важливих для України. Я за це вдячний.

До війни я йому говорив: посадіть путіна за стіл перемовин, не можна допустити ризику повномасштабної війни. Він не зміг тоді це зробити. І не тільки він. А зараз він вважає, що він зможе. Це не та вже людина, там нема з ким говорити.

Про Едуарда Ставицького

Якщо США пропонували нам санкції, ми вводили дзеркальні, настільки мені відомо. Якщо хтось когось викреслив із санкцій, ми повернемось до цього питання і виправимо. Якщо людина винна, ми зробимо це дуже швидко. Ми говоримо зараз про сотні, тисячі людей, санкціоновані РНБО. Я не можу знати про одну чи іншу людину. Якщо дійсно [проблема] є, давайте матеріали, з цим питань немає.

Чи говорили про заміну Рєзнікова Будановим?

Ті чи інші рішення, які я приймаю на Ставці Верховного головнокомандувача, які стосуються особистостей безпеки й оборони нашої держави, деякі з них я публічно не обговорюю. Одним з таких рішень є безпекова ситуація у деяких регіонах і в деяких інституціях, де у мене були думки не суто до цього міністерства, а суто до інфраструктури, яка повинна забезпечувати нам безпеку. Посилити це військовими, або розвідниками, або службовцями. Це стосується ситуації в деяких прикордонних регіонах, а також контактних ліній з тимчасово окупованими територіями. І все.

Про Ізраїль

Довгий час я хотів підтримку з боку Ізраїлю не тільки від населення, але й від лідерів. Україна історично має прекрасні відносини з Ізраїлем. У нас було багато розмов, на різних рівнях, у різних форматах, на різних територіях.

Було складно змінити позицію — в Ізраїля непроста ситуація з росією, Іраном, Сирією тощо. Але я дуже хотів, щоб вони були не медіаторами у цій війні, а обрали сторону, авжеж України.

[Питання про вплив ударів Ізраїля по Ірану для України]: Я не можу підставити покращення відносин України та Ізраїля, які почалися.

День, яким найбільше пишаєтесь

Щасливий день — це буде день нашої перемоги. Майбутній. Я думаю, як і для кожного українця та українки.

Про Австралію

Я маю відносини з Австралією, вони нам дуже допомагали. У нас був дуже великий дефіцит броньованої техніки. Я б не хотів надавати всю інформацію, скільки техніки ми отримали від Австралії. Але отримали. І це чудово.

Про Бразилію

Я запрошував президента [Лулу] в Україну. Дуже зацікавлений, щоб він надав мені допомогу та майданчик, щоб Латинська Америка почула Україну.

Про роль путіна у справі MH17

Я дуже розраховую, як і з війною в Україні, що ми разом доведемо цю справу до суду і справедливого покарання.

Про допомогу Іспанії

Прем'єр Педро Санчес сказав, що збільшить кількість танків. Говорили і про іншу техніку. До цього були домовленості щодо посилення системи ППО, про Hawkeye, до нас вони їхали. І ще деяка амуніція, яка може посилити нашу армію.

Чи може росія теоретично вторгнутися до іншої країни НАТО?

На жаль, так. Я вважаю, що це може статися. Президенту путіну треба показувати успіх і перемоги. Успіхів на полі бою в Україні не відбудеться. Масованого реваншу не вийде. Принаймні, ми будемо боротися, і якщо буде постачання, будемо сильнішими. Тому йому потрібно буде показувати успіх. І він може бути там, де є слабке місце. І бажано, щоб це були ті держави, які мали вплив москви ще за радянських часів. І так само, там, де є ті чи інші негаразди: конфлікти, сепаратні інституції.

Про можливі дії росії в Молдові

Наша розвідка перехопила документ, я відкрито про це сказав і привіз інформацію в ЄС, передав Маї Санду. Там є докази, що росіяни хотіли змінити керівництво держави. Як вони можуть це зробити? Висадка, атака з «Придністров'я». І вони можуть розвивати цей напрямок.

Зараз росіяни закидують, що на кордоні «Придністров'я» і України є якісь непорозуміння, постріли, що Україна хоче зайти на територію Трансністрії. Вони розуміють, що ми поважаємо територіальну цілісність Молдови та вважаємо «Придністров'я» територією Молдови. Вони провокують постійно — ще на початку війни були постріли з території «Придністров'я». Вони хотіли, щоб ми зайшли. І я говорив, щоб Молдова думала про це і думала, як розв'язати це питання. Я вважаю, що росія буде добиватися якихось успіхів.

Про можливість втоми у партнерів, що надають підтримку

Не можна зменшувати роботу та підтримку України. Хочу сказати суспільствам: ви, напевно, познайомилися з нашими людьми, бо прихистили велику кількість вимушено переміщених людей. Напевно розумієте, що у більшості вони хочуть повернутися. Допомагаючи Україні, ви допомагаєте всім їм. Це підтримка вашої цілісності, суверенітету.

Ми говорили, що ракета перетнула повітряний простір [Румунії]. Що буде, не дай Боже, ця ракета впаде у вас? НАТО доведеться обирати, що їм робити — зберегти єдність, показати міцність або ні.

Про повернення депортованих росією українських дітей

Силою забрати дітей ми не можемо, бо не можемо зайти на територію рф. Силою забрати будь-яка міжнародна інституція теж не може, бо не мають мандат або допуск, або немає бажання росії їх пускати.

Що можемо зробити ми? Тиснути. На початку березня буде один з таких кроків: буде конференція у Львові, на яку будуть запрошені прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, багато лідерів, міжнародних організацій. І там будуть говорити про всі можливості реакцій і рішення. Там будуть трибунали щодо сексуального насильства, щодо викрадання дітей, щодо трибуналу агресії тощо.

Друге: працює наш омбудсмен, Координаційний центр. Дуже складно. Вони [росіяни] вважають, що вони нікого не крали, що зробили прихисток дітям, які бігли від «нацистів». Авжеж, діти все одно повернуться. Так чи інакше буде відповідальність за це. З лідерами ми говоримо про це, більше і більше підіймається це питання, і на рівні ЄС.

Що б ви сказали американцям, які вважають, що США надають занадто велику підтримку Україні?

Я хочу подякувати американцям. Усім, хто нас підтримує. Тому відсотку американців скажу одне: якщо вони не змінять своєї думки, якщо вони не будуть підтримувати Україну, вони втратять НАТО. Вони втратять впливовість США, абсолютно справедливі лідерські позиції у світі, і вони втратять підтримку держави, у якій 40 млн людей.

Політичні лідери, які підіймають таку тему, повинні розуміти, що на них люди, їхні виборці, рівняються. І не можна бути такими необережними. Хто хоче Третю світову війну?

Якщо станеться так, що Україна не витримає через ті чи інші думки, через послаблення тієї чи іншої допомоги, росія прийде в держави НАТО.

Про заяви щодо «переламних моментів»

Кожна людина в Україні хоче, щоб кожен наступний крок був вирішальним, переможним. Часто хтось не витримує і емоційно з пресою про це говорять. Навіть представники держави на різному рівні. Бо всі хочуть повернути території, всі живі люди. Іноді це помилково і не можна пробачати. Замало емоцій, треба працювати, від нас всіх це залежить.

Про повернення Криму та інших територій

Відповідаючи про терміни і кроки, можу сказати тільки одне: все залежить тільки від нас. Є військові кроки, ми до них готуємося. Ми готові морально, готуємося технічно — зброєю, посиленням, формуванням бригад наступу. Відправляємо людей на навчання. Далі будуть відповідні справедливі деокупаційні кроки. Дай Боже, щоб вони були вдалі.

Якщо перемоги не буде у 2023 році?

Якщо буде недостатньо зброї, снарядів, ми можемо програти. Але головне, що ми втрачатимемо наших людей. Для нашої країни це буде ще одним викликом. Найбільша проблема, яка може статися, — слабкість всередині країни. Я навіть не хочу думати про таке, що наступного року 24 лютого ми будемо в такий ситуації, як зараз. Ми переможемо.

Про Сі Цзіньпіна

Я планую зустрітися із Сі Цзіньпіном. Я вважаю, що це буде на користь нашим державам і безпеці у світі. У нас з Китаєм великий товарообіг. Питання не тільки у війні. Питання в тому, що ми зацікавлені у тому, щоб зберегти економічні відносини.

Китай поважає територіальну цілісність, а значить має зробити все, щоб рф вийшла з нашої території.

Про далекобійну зброю

У мене була велика відверта розмова із США, країнами ЄС. Це одна з причин чому я був у ЄС, Великій Британії, США.

Все це складно, потрібно роз'яснювати, що далекобійна зброя — це захист цивільного населення. В уявленні багатьох держав постачання ATACMS, такої потужної зброї — щоб бити по росії. Цей наратив розповсюджують різні інституції, не тільки в росії, але й у багатьох столицях світу.

Рекомендації країнам Балтії

Ми, українці, завжди пам'ятатимемо підтримку, яку ви надавали. Звичайно, ми будемо разом з вами. Ви ніколи не залишитеся наодинці. Хтось казав, що країни Балтії — маленькі країни. Можливо, маленькі території, але великі нації.

Щоб бути сильною у перемовинах, Україна має бути сильною на полі бою. Тоді дійсно можна дійти до справедливого миру на умовах цивілізованого світу. Ми знаємо результат, коли вони сильні, а ми — окуповані. Ось і все.

Звернення до українців за кордоном

Наша держава не може бути потужною без вас, шановні українці. При всій повазі до країн, які надали прихисток, пам'ятаєте: ви українців, а не румуни, не поляки, не німці. Я б дуже хотів, щоб ви повернулися. Я зараз не кличу вас, перш за все — безпека. Це вас особистий вибір. Головне — щоб ви знали, що для нас ви такі самі українці. Українці ви назавжди.

Гарантії безпеки для України

Ми б хотіли мати гарантії безпеки на шляху до НАТО. Ми не знаємо, коли Україна буде там. Це залежить сьогодні не від України.

З якими державами ми про це говоримо? З ЄС, з Великою Британією, США. Поки що це коло, з яким ми обговорювали це питання.

Як війна змінила стосунки з близькими?

Я їх люблю. Мої діти — головні люди для мене. Не часто бачу. Батьки — їх зовсім не бачу. Дружиною пишаюсь дуже сильно. Вважаю, що вона робить все заради дітей і держави. Головне — їх не підвести, щоб мої діти пишалися мною. І я радий, що вони в Україні.

Це дуже важливо для президента держави, щоб твої діти були тут. Бо держава тут. Бо тут гинуть хлопці та дівчата. Я не можу їм наказати. Я пишаюся, що мені так нескінченно пощастило із сім'єю та державою.

Пресконференція президента України, присвячена року з моменту повномасштабного вторгнення росії, завершилася. Дякуємо, що долучилися до нашого текстового онлайну. Стежте за всіма подіями разом з нами.