Зеленський підтримав будівництво Меморіалу Голокосту «Бабин Яр» у Києві
Президент України Володимир Зеленський під час онлайн—зустрічі із членами наглядової ради фонду Меморіал Голокосту «Бабин Яр» підтримав будівництво майбутнього Меморіального Центру у Києві. Раніше проєкт Меморіалу викликав критику у суспільстві.
Про це повідомляє пресслужба Фонду.
«Багато українців носять високе звання «Праведника народів світу». Це українці, які часто ціною власного життя, рятували євреїв у Голокост. Створення меморіалу — дуже важливе для нашої країни. В її історії — було багато трагічних сторінок. Однак, ми маємо пам’ятати про них, розповідати своїм наступним поколінням», — заявив Зеленський.
Своєю чергою, голова наглядової ради Фонду Натан Щаранський зазначив, що історія Бабиного Яру важлива не лише для єврейського народу.
«У нас однакові цілі — боротися за свободу і демократію наших народів. Ця ініціатива — не просто пам’ятник, це буде визначний меморіал де буде і музей, і центр дослідження, що сприятиме підвищенню толерантності в суспільстві та матиме глобальне значення для позиціонування України в світі та міжнародного визнання», — зазначив він.
Водночас президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер наголосив, що майбутній Меморіал «має давати відвідувачам чітку відповідь на питання, що таке антисемітизм».
«Це третє покоління, яке знає про Голокост. Але якщо про Аушвіц знають майже всі, то історія Бабиного Яру молоді майже невідома. Я хочу, щоб приїжджали до Києва побачити Меморіал «Бабин Яр», щоб зрозуміти, що тут сталося», — зазначив він.
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» існує з 2016 року, коли право на оренду землі в урочищі отримав благодійний фонд, який фінансують російські олігархи українського походження Михайло Фрідман і Герман Хан.
У вересні 2019 року провели архітектурний конкурс під егідою ЮНЕСКО, де перемогло австрійське бюро Querkraft Architekten — саме за їхнім проєктом у Києві мали збудувати меморіальний комплекс.
Архітектори запропонували прокласти підземну стежку, яка веде до центру з темним і світлим залами. За словами організаторів, так вони хочуть показати шлях жертв Бабиного Яру та «повного занурення суспільства в пітьму насильства».
Пізніше восени 2019 року з’явилася посада художнього керівника, яку обійняв Ілля Хржановський — російський режисер, автор фільму «Дау».
У квітні 2020 року видання «Історична правда» поширила презентацію концепції майбутнього музею, над якою працювала команда Хржановського. У тексті, окрім іншого, йшлося про психологічні експерименти, які можуть бути використані під час створення проєкту в Бабиному Яру. Зокрема йшлося про суперечливий Стенфордський експеримент, де добровольці грали роль в'язнів і тюремників.
Наприкінці квітня низка медійників та діячів культури оприлюднили заяву, в якій закликали звільнити російського режисера Іллю Хржановського з посади художнього керівника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» та поновити діяльність Громадської ради Меморіалу як незалежного органу координації з громадськістю. У заяві вони вказали на непрозорість управлінських рішень та відсутність підзвітності інституції громадськості.
У листі йшлося про те, що методи Хржановського «не мають нічого спільного з вшануванням пам’яті жертв Голокосту» і прагнуть «симулювати» моральні вибори минулих трагедій, а не запобігати їхньому виникненню.
Під час Другої світової війни гітлерівські війська розстрілювали в урочищі Бабин Яр мирне населення, переважно євреїв. Двадцять девʼятого вересня 1941 року окупаційна адміністрація наказала всьому єврейському населенню прийти в Бабин Яр, де до наступного дня розстріляли 33 тисячі осіб. За різними оцінками, у Бабиному Яру вбили від 70 до 200 тисяч людей.
- Поділитися: