Зонд Європейського космічного агентства передав перші фото Меркурія. Ми досі дуже мало знаємо про цю планету

Перша фотографія поверхні Меркурія, знята зондом BepiColombo, 1 жовтня 2021 року
Перша фотографія поверхні Меркурія, знята зондом BepiColombo, 1 жовтня 2021 рокуЄвропейське космічне агентство

Зонд BepiColombo, яким спільно оперують Європейське космічне агентство та Агентство аерокосмічних досліджень Японії, 1 жовтня зробив перші знімки поверхні Меркурія — найближчої до Сонця планети нашої системи.

Про це повідомило Європейське космічне агентство.

BepiColombo у ніч проти 2 жовтня зробив серію фотографій з відстані від однієї до двох із половиною тисяч кілометрів від Меркурія. На них видно частину північної півкулі планети, зокрема кілька відомих кратерів — Кальвіно й Лермонтов.

Знімкування Меркурія відбулося в межах першого із шести запланованих прольотів BepiColombo над планетою. У цей час зонд наблизився до Меркурія на відстань до 200 кілометрів, збираючи наукові дані за допомогою своїх датчиків.

Усього BepiColombo має здійснити дев’ять прольотів: окрім шести над Меркурієм, він уже двічі літав над Венерою та один раз — над Землею. Завершить свою подорож зонд у 2025 році, коли зійде на орбіту Меркурія.

BepiColombo — спільний європейсько-японський зонд, запущений у жовтні 2018 року. Його основне призначення — збір інформації про найближчу планету Сонячної системи, про яку ми досі знаємо порівняно мало.

Загальна вага місії становить 4,1 тонни, половина з них — пальне. Назву BepiColombo місія отримала на честь Джузеппе Коломбо, який розробив і розрахував гравітаційні маневри для зонда Mariner 10.

Меркурій вважається однією з найменш досліджених планет Сонячної системи. Дослідження планети ускладнює її близькість до Сонця: апарату доведеться витримувати температуру до 350 градусів.

Досі Меркурій відвідували лише два апарати — Mariner 10 у середині 1970-х років, який здійснив три прольоти довкола планети, і MESSENGER, який вийшов на орбіту Меркурія після кількох прольотів у 2011 році й досліджував планету впродовж чотирьох років.

Місія BepiColombo стартувала на ракеті Ariane 5 з космодрому Куру у французькій Гвіані, жовтень 2018 рокуЄвропейське космічне агентство

Зовнішньо Меркурій схожий на Місяць, але його поверхня була утворена масовими витоками лави мільярди років тому й падінням комет і астероїдів. Крім того, нині на Меркурії діють понад сто місць із вулканічною активністю.

У межах місії BepiColombo науковці розраховують отримати дані про процеси в ядрі та на поверхні Меркурія, його магнітне поле та екзосферу. Це допоможе, зокрема, відповісти на питання про хімічний склад планети й те, як вона виникла.

Згідно з однією з теорій, Меркурій раніше був великим космічним тілом, яке зазнало зіткнення. Він — єдина, окрім Землі, планета Сонячної системи з магнітним полем, що забезпечується порівняно великим залізним ядром. Можливо, воно належало значно більшому космічному тілу.