Астрономи виявили найшвидший у Сонячній системі астероїд — він ближчий до Сонця, ніж Меркурій. Навіщо його вивчати?

Графічне відтворення астероїда 2021 PH27 (справа), який обертається довкола Сонця (зліва) і перетинає орбіту Меркурія (в центрі)
Графічне відтворення астероїда 2021 PH27 (справа), який обертається довкола Сонця (зліва) і перетинає орбіту Меркурія (в центрі)NOIRLab

За допомогою нового телескопа науковці з Міжамериканської обсерваторії «Серро—Тололо», що на півночі Чилі, виявили нове найближче до Сонця космічне тіло — це астероїд, орбіта якого менша за орбіту Меркурія і який через кілька мільйонів років може зникнути.

Про це повідомила Національна лабораторія оптично-інфрачервоних астрономічних досліджень (NOIRLab).

Астероїд виявили науковці Інституту науки імені Карнеґі, проаналізувавши дані апарату DECam обсерваторії за 13 і 14 серпня. Дані зібрали під час сутінок — це найкращий час для спостережень за космічними тілами, чия орбіта менша, ніж у Землі.

Знайдене космічне тіло науковці назвали 2021 PH27. Це астероїд діаметром у приблизно один кілометр, який рухається орбітою, яка перетинається з орбітами Меркурія і Венери — першої та другої планети Сонячної системи.

Орбіта астероїда еліптична, має найширший діаметр у 70 мільйонів кілометрів та нахил у 32 градуси. Він обертається довкола Сонця за 113 днів, причому в момент найбільшого зближення його поверхня розжарюється до температури понад 480°С — достатньо, щоб розплавити свинець.

Траєкторія руху астероїда 2021 PH27 (блакитниа пунктирна стрілка)Інститут науки Карнеґі

Незвична траєкторія руху астероїда означає, що, найімовірніше, протягом наступних кількох мільйонів років 2021 PH27 або зіштовхнеться з Меркурієм, Венерою або Сонцем і зникне, або під дією гравітаційного поля Сонця відлетить у космос.

Звідки з’явився 2021 PH27, науковці поки однозначно сказати не можуть. Найбільш імовірна версія — він від’єднався від поясу астероїдів між Марсом та Юпітером. Але 2021 PH27 також може бути кометою, що залетіла з-за меж Сонячної системи і потрапила в її гравітаційне поле.

Як пояснює Скотт Шепард із Інституту науки імені Карнеґі, вивчення таких астероїдів дозволяє науковцям краще зрозуміти, звідки вони виникли і що сформувало нашу Сонячну систему такою, якою вона є.

Також важливо знати, які астероїди перебувають на орбітах, наближених до земної чи менших за неї — адже серед них є й ті, які потенційно можуть зіштовхнутися з Землею і які важко виявити, оскільки вони підлітають до планети в денний час.